«Без книги неможливо уявити незалежну країну» — генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов 

«Згоріло 8 мільйонів книжок»

Влад Бундаш: Ви 28 років працюєте з книгами. Які тенденції ви зараз бачите? Які сучасні читацькі запити?

Віктор Круглов: Ми бачимо зміну читацьких запитів кожен рік. На початку повномасштабного вторгнення був сплеск інтересу до книжок з історії — про нашу країну, про всесвітню історію, як взагалі війни починаються. Нонфікшн був у топі. Також усе більше українців цікавилися українськими авторами. Зараз пішов трохи спад у контексті книжок про історію України. Наразі люди купують книжки для емоційного релаксу та спокою. 

Самі книжки також змінилися. Хочеться ще й естетичної насолоди, тому всі видавці, зокрема і видавництво «Ранок», велику увагу приділяють тому, як оформити книжку і зробити так, щоб її хотілося взяти в руки.

Влад Бундаш: Пане Вікторе, буквально за кілька днів до запису нашої розмови [розмова відбулася 3 серпня 2026 року — ред.], Росія вдарила по величезному складу видавництва «Ранок» і «Книголенду». Чи ви вже оцінили збитки та які у вас плани щодо відновлення?

Віктор Круглов: Пожежа локалізована, але досі не ліквідована. Книжки досі горять, загасають, а потім знову розгоряються. Це жахливе видовище. Я був безпосередньо на складі, коли був перший, а потім другий «прильот» російського реактивного «шахеду». Це цілеспрямована атака, адже всі знають, що там книжковий склад, а поруч знаходиться дитяча лікарня. 

Це страшна втрата не тільки для видавництва «Ранок», а і для мережі «Книголенд», тому що там знаходився їх дистрибуційний сервіс, який розподіляв книжки між різними книгарнями. Згоріла купа книжок різних видавництв — сумарно близько 8 мільйонів книжок. Це майже чверть книжок всієї України. Збитки складають більше 1 мільярда гривень. Думаю, Гітлер би позаздрив сучасним рашистам. 

Це атака не проти видавництва «Ранок», це атака на нашу культуру, освіту, ідентичність. Тому що без книжки неможливо уявити незалежну країну. Коли росіяни захоплювали наші землі — мені свідки розповідали — перше, куди вони йшли, — це бібліотеки і школи. Вони  викидали звідти українські книжки і підручники, і потім привозили свої.

До речі, на складі лежало майже мільйон підручників Нової Української Школи, які мали бути розвезені до 1 вересня. Частину встигли розвести, частину — ні. 

Влад Бундаш: І як ви плануєте це надолужувати? Чи можливо встигнути до початку навчального року?

Віктор Круглов: На жаль, 1 вересня не всі книжки будуть у школах зі зрозумілих причин. Ми будемо надавати цифрові PDF-файли цих підручників, щоб можна було навчатися по них. Також ми вже домовляємося з друкарнями про передрук, однак на це треба 2-3 місяці. Друге питання — де взяти на це кошти, адже це величезні гроші. У нас все зруйновано. 

Зараз ми звертаємося до читачів із проханням підтримати видавництво «Ранок» поширенням інформації, купівлею книг на сайті «Книголенду» або видавництва «Ранок», передзамовленням книжок. Ми їх обов’язково надрукуємо.

 «Ми орієнтуємося на покупця, але водночас і виховуємо його»

Влад Бундаш: Коли в книгарню до вас приходить читачі і кажуть, що у них є певний запит. Чи ви збираєте якось їх і реагуєте?  

Віктор Круглов: З одного боку ми хочемо орієнтуватися на покупця, а з іншого боку — хочемо виховувати покупця. Ми іноді привозимо такі книжки, які точно не будуть бестселерами, однак вони важливі для українського суспільства. Або ж ми замовляємо українським авторам такі книжки.

Звичайно, ми орієнтуємося на смаки і уподобання читачів, проводимо опитування і фокус-групи. Була цікава історія про «Привида Києва». Я випадково дізнався, що японський манґака намалював про це манґу, ми з ними зв’язалися. Це був ще той челендж, тому що художник не знав англійську, а ми не знали японську. Ми надрукували цю манґу в Україні і пообіцяли всі кошти з продажу спрямувати на допомогу ЗСУ. Ми зібрали близько 6 мільйонів 400 тисяч.

Перед тим, як друкувати манґу, у нас було дві обкладинки, і ми в соцмережах запитали читачів, яку обрати. Обкладинку, яка набрала більшість голосів, ми і взяли в тираж. Це вже така спільна творчість, взаємодія.

Також у нас є нова книжка «Викрадення вогню». Генералу Буданову дуже подобається ця книга, але раніше її не існувало в українському перекладі. Це книга про силу мілітарі, про морських котиків, про створення команд. І ми видали цю книгу зовсім нещодавно.

Влад Бундаш: Ви казали, що читацькі запити українців змінилися. Які кардинальні  відмінності ви бачите, якщо порівнювати із міжнародним ринком?

Віктор Круглов: Я різниці майже не бачу, крім зацікавленості українською історією, нонфікшеном. Хоча за кордоном історичні книжки, автобіографії та книжки про особистостей теж користуються попитом.

Водночас загалом тенденції подібні: запит на книжки з фарбованими сторінками, тематика. Український ринок зараз активно інтегрується в європейський і у світовий ринки, при цьому зберігаючи свою ідентичність. Це великий плюс. 

Єдина відмінність, це те, що більшість книжок у твердій обкладинці. За кордоном переважно м’яка. Може тому, що за кордоном до книжки відносяться простіше. У нас книга має більш сакральне значення. Завдяки ній зберігається і передається досвід від попередніх поколінь до сьогоднішнього. 

 «Люди хочуть жити у громадах, де є не тільки пофарбовані тротуари, а і бібліотека»

Влад Бундаш: Як ви формуєте цінову політику? З чого складається ціна книги?

Віктор Круглов: Ціна книжок складається з кількох факторів: ціна виробництва, (матеріали і поліграфічні послуги), вартість ліцензії або авторського гонорару і робота видавничої команди (редактори, коректори, дизайнери).  

Поліграфія дуже сильно виросла в ціні, особливо після цієї зими, тому що друкарні вимушені були працювати на генераторах. Вартість кіловат-години — майже 25 гривень для друкарень, зрозуміло, що все це впливає на ціну книжки.

Ціна також дуже залежить від накладу: є постійні витрати, наприклад, вартість ліцензії чи гонорар автора і робота команди. І одна справа розділити їх на наклад 50 тисяч, інша — на наклад 1 тисячу. 

Влад Бундаш: З одного боку, важливо плекати та розвивати культуру читання в Україні, щоб якомога більше людей читало. З іншого боку, у громадах, у селах, у бібліотеках часто немає нових книжок. Крім того, у багатьох українців та українок складно з фінансами: не кожен може собі дозволити книжку за 500-600 гривень. Як, на вашу думку, знайти тут баланс? Чи можемо ми дешевше давати українську книжку?

Віктор Круглов: Можемо, але тоді постає питання якості. Можна умовно безкоштовно зі штучним перекладом книжку перекласти, але хто захоче читати таку книжку? 

Дійсно, ціна книжок зараз висока, не всі можуть собі це дозволити. Саме тому важлива роль бібліотек. В усьому світі бібліотеки зараз отримують «друге дихання». У Європі бібліотеки самі вирішують, що закуповувати. Раз на 4 роки взагалі книжки повністю змінюються в бібліотеках. Вони мають право продавати старі видання на аукціонах і на ці гроші закуповувати нові. Водночас нашим бібліотекам немає що продавати, тому що фонди надто застарілі. 

Кажуть, люди мало ходять в бібліотеки. Однак я знаю кілька громад, наприклад, у Чорткові, де міська влада опікується бібліотеками, і молодь туди їде. Люди хочуть жити у громадах, де є не тільки пофарбовані тротуари, а де є і бібліотека, і книгарня, і місце, де розважитися. Тому що це про якість життя.

Влад Бундаш: Чи є у вас успішні приклади співпраці з бібліотеками в громадах?

Віктор Круглов: До нас часто зверталися бібліотеки, казали «надайте нам безкоштовно книжки». Ми спочатку робили це, а потім зрозуміли, що щось тут не так. Чомусь ніхто не просить у виробників ковбаси або пиріжків надати товар безкоштовно. 

Ми кажемо: «Ми готові вам допомогти: будь-яку суму, яку знайдете, ми помножимо на два, і ви виберете ті книжки, які хочете. Хтось повертався і каже: «Якщо ми знайдемо 10 тисяч гривень, ви правда дасте книжок на 20 тисяч?». Я кажу: «Правда». Ми таким чином підтримуємо бібліотеки і свідомі громади. Ми хочемо підтримувати тих, хто сам щось робить. 

 «Ціна підручників жорстко нормується»

Влад Бундаш: Видавництво «Ранок» є головним видавництвом дитячої літератури. Окремим напрямом є навчальна література. На яких підходах ґрунтується ваше виробництво підручників?

Віктор Круглов: Створення підручників — це складний процес, тому що над ними працює величезний колектив людей. Коли ми підбираємо колектив авторів, ми плануємо, щоб був і науковець, і вчитель або методист, потім підручник проходить рецензування. Зараз додався ще новий етап апробації: перед виданням підручника по ньому рік мають вчитися у пілотних школах, щоб зібрати зворотній зв’язок вчителів та учнів.

Вже після цього ми отримуємо останні дозволи та чекаємо результати голосування вчителів, які обирають, за яким підручником вони хочуть навчати. Це довгий процес. З минулого року ще додалася необхідність робити диджитальний застосунок — цифрову платформу до підручника, куди ми додаємо також записані відео.  

Влад Бундаш: Як багато підручників видає «Ранок»?  

Віктор Круглов: «Ранок» видає підручники з усіх шкільних предметів: і для початкової, і для для середньої, і для старшої школи. Зараз будемо готувати підручники для профільної школи. У нас немає наразі польської мови, наприклад, але ми вже думаємо, що з цим робити.

Влад Бундаш: Чи відповідає якість українських підручників європейським стандартам? Або навпаки, можливо, наші підручники вже можуть дати певний приклад на міжнародному рівні?

Віктор Круглов: Завдяки конкуренції на ринку підручників — адже зараз вчителі можуть вибирати серед 5-6 різних підручників з одного предмету — і оформлення, і зміст підручників стали набагато кращими. 

Більше того, в Європі щорічно проходить конкурс BELMA (Best Education Learning Material Awards), де отримують нагороди найкращі матеріали для навчання. Минулого року наш підручник з хімії посів друге місце серед усіх європейських підручників. Це як Оскар для кінематографа. 

Влад Бундаш: Чого європейські видавництва можуть у нас навчитися?

Віктор Круглов: Тільки підручники в Україні повинні обов’язково мати цифрові додатки. Це зрозуміло: у нас війна, іноді треба онлайн навчатися, підручники можуть вчасно не доїхати. 

Загалом BELMA комплексно оцінює підручники: оформлення, супроводжувальні матеріали, посібник для вчителя, матеріали для учнів тощо. До речі, завдяки цьому конкурсу є запити на переклад естонською і латвійською мовами підручника «Хімія» Олексія Григоровича. Автор придумав, як пояснити дітям основні закони хімічних процесів просто, зовсім не так, як раніше викладалось. І це вчителям дуже подобається.

Влад Бундаш: Щодо вартості підручників: як тут формується ціна? Очевидно, над ними працює величезна команда фахівців і фахівчинь, чиї послуги не можуть коштувати дешево.

Віктор Круглов: Так і є, але на ціну підручника, на жаль, це взагалі не впливає. Ціна жорстко нормується і регламентується. Наприклад, наклад фізики та хімії — 300 і 400 тисяч відповідно. Автору ми не можемо заплатити більше, ніж з накладом в 300 екземплярів, гонорари однакові. Нормується папір, розмір шрифту, дизайн.  Десь є застарілі норми — і ми намагаємося це все змінювати. 

Ціна залежить від накладу: наприклад, державне видавництво «Світ» видавало підручник з гагаузької мови. Вартість підручника — 6 тисяч гривень. Багато хто каже, що це неправильно. Однак гонорар перекладача — 60-70 тисяч гривень, а видано було 60 примірників. Тобто з кожного примірника 1000 гривень йде тільки на перекладача, а ще працюють редактори, дизайнери і так далі. І ось такі ціни виходять. Це дуже складний процес. 

 «Наше завдання — навчити дітей правильно користуватися ШІ»

Влад Бундаш: Зараз ми живемо в епоху диджиталізації та штучного інтелекту. Які виникають виклики у цьому контексті, коли йдеться про навчальну літературу?

Віктор Круглов: Основний виклик — як інтегрувати навчання разом зі штучним інтелектом, адже будь-який новий інструмент може нести і загрозу, і можливості. Загроза в тому, що діти не захочуть думати, тому що величезна спокуса щось запитати у ШІ і радіти, що виконав завдання. З іншого боку, ми розуміємо, що без штучного інтелекту неможливо обробляти чи аналізувати величезні масиви даних. Це суттєво пришвидшує процес.

Саме тому наше завдання — навчити дітей правильно користуватися ШІ. Я вважаю, що в школі має бути предмет «Основи штучного інтелекту». Можливо, на уроках інформаційної грамотності чи інформатики. За допомогою підручників і шкільного навчання ми маємо навчити дітей критично мислити, вміти аналізувати, розуміти, яким джерелам можна довіряти і не можна. 

Влад Бундаш: На вашу думку, до яких інструментів нам треба вдаватися для того, щоб молоде покоління не втратило цікавість до читання та книги?

Віктор Круглов: Точно не треба забороняти гаджети і заставляти читати. Тут треба, щоб все було добровольно. 

Перше, що можна зробити — показати власний приклад. Можна скільки завгодно говорити «читай», але якщо батьки цього не роблять, нічого не зміниться. Друге — вдома навколо дітей мають бути книжки. Добре, якщо батьки раз на тиждень приходять з дітьми до бібліотеки, до книгарні. Обов’язково читати вголос. Навіть коли я у відрядженні чи пізно повертаюся, я зупиняюся в машині і телефоном читаю книжку синові — йому п’ять років. Без цього він не засинає.

Влад Бундаш: На вашу думку, які стратегічні кроки зараз мають бути зроблені з боку держави та, можливо, з боку книговидавництва, щоб промотувати читання і підтримувати розвиток освітнього матеріалу?

Віктор Круглов: По-перше, промоція читання та пояснення батькам про важливість читання. 

По-друге, шкільні бібліотеки, тому що або ти в дитинстві починаєш читати, або ти взагалі не читаєш навіть у дорослому віці. Шкільні бібліотеки дуже важливі, і зараз там, крім підручників, майже нічого немає.

По-третє, розбудова книжкової інфраструктури: книгарні та бібліотеки.

По-четверте, боротьба з піратством. Це вбиває навіть не прибуток видавців, а гонорари авторів. У нас величезне піратство, особливо в електронному секторі. Навіть наші підручники замовляють на піратських сайтах. І головне, що дуже важко боротися з цим, навіть якщо ти знаєш конкретних людей, ніхто не хоче за це братися.  

Влад Бундаш: Насамкінець, можливо, у вас буде певна порада для нашої аудиторії чи заклик, з яким ви хочете звернутися?

Віктор Круглов: Читайте книжки, даруйте книжки, рекомендуйте книжки, тому що книжки — це неймовірне задоволення.