«Один аналіз нічого не скаже про ваше здоров'я» — генеральна директорка Медичної лабораторії «МедЛаб» Лариса Донцова

«Ми не можемо звикнути до стресу, але ми можемо до нього пристосуватися»

Катерина Мацюпа: Коли людина посеред сну прокидається від гучного звуку — падіння ракети чи «шахеда» — що відбувається в організмі людини в цей момент? 

Лариса Донцова: Перерваний сон — це не нормально для людини. В організмі виділяється адреналін, норадреналін, який збільшує серцебиття, що у свою чергу підвищує тиск.  

У кожного буває по-різному: хтось заїдає стрес, хтось взагалі не може їсти, хтось кудись біжить, хтось ховається. Це перша реакція на стрес. 

Що фізіологічно відбувається? Тут можна говорити про багато різних показників: по-перше, підвищується цукор — це відбувається короткостроково, у моменті. Водночас адреналін і норадреналін можуть запустити фізіологічні реакції, які проявляться через 3-7 днів. Якщо ж стрес буде постійно, то реакції будуть виникати частіше, і це може впливати на лабораторні показники.

Катерина Мацюпа: Перерваний сон — регулярна ситуація для багатьох в Україні. Коли внаслідок цього відбуваються постійні коливання рівня цукру в крові, чи може це мати довготривалий вплив на здоров’я людини?

Лариса Донцова: Одноразове підвищення глюкози не вплине на організм, адже це нормальна реакція на стрес. Якщо ж це подовжений стрес і глюкоза постійно підвищена, то це може призвести до цукрового діабету.

Ми не можемо звикнути до стресу, але ми можемо до нього пристосуватися. Залежно від того, як ми пристосовуємося, наш організм дає відповідну реакцію. Саме тому, щоб визначити, чи дійсно у людини постійно підвищена глюкоза, є цукровий діабет чи преддіабет, краще перевірити глікований гемоглобін — він показує рівень глюкози за останні 3-4 місяці. Якщо він підвищений, то ми можемо говорити про те, що постійний стрес дав поштовх для виникнення преддіабету, інсулінорезистентності або ж діабету. Цей показник треба контролювати і здавати хоча б раз на пів року.  

Стрес може запустити й інші хвороби, адже він змінює обмін речовин: білковий, вуглеводний, рівень холестерину. Холестерин реагує не так швидко: часто хронічний стрес і недосип, зміна режиму та харчового раціону призводить до змін в обміні речовин і, як наслідок, відкладення холестеринових бляшок. Це вже дає лікарю підставу для дообстеження пацієнта, адже бляшка може створити тромб, який може закрити артерію чи судину.Унаслідок цього може бути інфаркт або інсульт будь-якого органу. Ми звикли, що інсульт — це тільки про мозок, але ні. Він може бути і в печінці, і в нирках.  

Також багато зараз говорять про кортизол, але це такий гормон стресу, який у нас постійно коливається. Зранку — більший, вночі — менший. Наш організм в умовах постійного стресу адаптується і вже розуміє, скільки кортизолу йому треба, щоб утримувати людину.  

Перевірити рівень кортизолу можна по крові, слині та сечі. Ми рекомендуємо здавати в слині, тому що по крові не завжди може бути адекватний результат.

Водночас варто пам’ятати, що кортизол дуже рідко вимірюють — зазвичай вже тоді, коли дійсно є проблеми. Треба здавати мікроелементи, вітаміни, які теж реагують на постійний стрес, наприклад, вітаміни групи В. Зокрема В12 добре накопичується у печінці, а коли ми стресуємо — швидко виходить із організму. 

«Стрес переводить гострі процеси в хронічні, а хронічні процеси — загострює»

Катерина Мацюпа: Як зрозуміти, які аналізи і коли здавати? Який лікар може допомогти «менеджерити» ці процеси?

Лариса Донцова: Тут є два варіанти. Перший — можна прийти до сімейного лікаря, розповісти про проблеми, якщо вони є, і тоді він призначить вам перелік необхідних досліджень.

Другий варіант — прийти в лабораторію на чекап, якщо вас нічого не турбує, але ви хочете перевірити свій стан здоров’я.

У нашій лабораторії «Медлаб» є чекапи для людей до 40 років і 40+, де ми рекомендуємо ті аналізи, які людина при постійному стресі мала би здати. Якщо якийсь результат буде не в нормі, ми можемо порадити лікаря, до якого звернутися. І вже тоді лікар на основі наших аналізів призначає далі дообстеження або лікування.

Катерина Мацюпа: Якщо людина запланувала завтра піти в лабораторію, але вночі був черговий обстріл, людина не спала і дуже злякалася, чи варто здавати вранці аналізи?

Лариса Донцова: Є різні аналізи. Якщо людина хоче перевірити цукор або гормони, я би не радила здавати в той самий день — за можливості краще перенести на 2-3 дні пізніше.

Стрес переводить гострі процеси в хронічні, а хронічні процеси — загострює. Якщо людина хоче здати аналізи на якісь інфекції або подивитися печінкові проби, ниркові проби, вона може здавати і в той самий день.

На жаль, у нас ще не сформована культура, коли людина просто приходить і здає аналізи, бо хоче знати все про своє здоров’я. Ми до цього спонукаємо людей, стараємось розповідати, що важливо знати, що відбувається у вашому організмі. Коли вже є проблема, її важче лікувати.

Превентивна медицина зараз набирає більше і більше обертів: людина дбає про своє здоров’я, приходить на чекапи, дивиться, що в неї все добре, і живе собі спокійніше. 

Катерина Мацюпа: Чи зауважили ви змінену динаміку з 2022 року по базових показниках, наприклад, глюкозі чи холестерину?

Лариса Донцова: Ми як лабораторія не проводимо статистичних досліджень. До нас звертаються різні люди: і здорові, і люди, які мають цукровий діабет або преддіабет. Ми не завжди знаємо їх діагноз і з якого приводу людина до нас прийшла, тому наша оцінка динаміки не є коректною у статистичному сенсі.

Однак кількість людей, які перевіряють цукор, дійсно збільшилася. І кількість підвищених показників теж.

Катерина Мацюпа: Чи є якась динаміка змін по мікроелементах, по рівню заліза, по феритину, який часто люблять згадувати в соціальних мережах?

Лариса Донцова: Ми часто бачимо, що у людей падає рівень заліза, що, знову ж таки, пов’язано з харчуванням і стилем життя, зі стресом. Від цього у людини не вистачає сил щось робити, вона стає млява, їй хочеться спати, їй може не хотітися їсти.

Падіння рівня заліза не завжди показує, що це анемія. Гемоглобін може бути в нормі, а заліза може бути мало. Так само як анемія може бути пов’язана з вітаміном В12: гемоглобін падає, залізо в нормі, а людина апатична, бо не вистачає цього вітаміну.

За мікроелементами взагалі треба дуже добре дивитися. На жаль, ми зараз п’ємо дуже часто «мертву» воду: купуємо бутильовану, вона у нас довго стоїть. Там не завжди є всі ті мікроелементи, які потрібні людині.  

Катерина Мацюпа: А як щодо вітаміну D? Він зазвичай майже у всіх людей низький, чи ви зауважували якусь зміну динаміки з 2022 року?  

Лариса Донцова: Я би не сказала, що він зараз у багатьох людей низький — багато хто приймає його як харчову добавку. Важливо правильно його приймати, разом з вітаміном К2, щоб він засвоювався в організмі. 

Вітамін D понижений зазвичай у людей старшого віку або у людей, які нечасто виходять на вулицю. Якщо людина вимушена знаходитись в приміщенні — а коли часті прильоти, ми всі знаходимося в укриттях — вітаміну D може не вистачати, тоді його треба приймати.

Катерина Мацюпа: Як часто ви бачите ситуацію, коли гемоглобін може бути в нормі, а залізо — ні?

Лариса Донцова: Це поширена ситуація, адже люди частіше здають загальний аналіз крові. Вони дивляться: гемоглобін в нормі. Якщо зранку не п’єш воду, то на аналізі кров трохи згущена, гемоглобін показує вищий, а заліза може бути мало. І вже коли ми відчуваємо симптоми, це може бути анемія. Саме тому ми завжди рекомендуємо здавати загальний аналіз крові разом із мікроелементами.

Катерина Мацюпа: Так само з феритином — важливо, щоб лікар інтерпретував результати аналізів.  

Лариса Донцова: Звичайно. Здавати один феритин недоречно, адже якщо він буде підвищений, незрозуміло, чи це маркер запалення, чи людина вживає вітаміни і трохи «переїла» заліза, чи інші фактори. Саме тому здавати аналізи треба в комплексі. Треба розуміти, що ви хочете знати про свій організм, і тоді вибирати той комплекс, який вам підходить, адже один аналіз ніколи нічого не скаже про ваше здоров’я: один показник може бути в нормі, а всі інші — підвищені.

Так само і з феритином: про нього зараз дуже багато говорять, але я би не радила здавати тільки його, я би радила здавати загальний аналіз крові разом з феритином.

«Хворобі краще запобігти, ніж лікувати її»

Катерина Мацюпа: Є категорія людей, які можуть сказати: «Я себе нормально почуваю – я не хочу йти ні до лікаря, ні здавати ніякі аналізи. Я зараз піду, і мені там всього познаходять, зроблять з мене, здорового, — хворого». Що б ви сказали на таку позицію?

Лариса Донцова: Людина завжди хоче в результатах аналізів побачити, що все в нормі. Однак не треба відкладати чекапи: краще піти, здати аналізи і зрозуміти, що в тебе все добре, ніж чекати, коли в тебе щось заболить. І тоді це вже набагато більше аналізів, функціональні діагностики, а у перспективі — діагноз і лікування.

Я на стороні превентивної медицини: хворобу краще попередити, ніж лікувати. Ви зробили чекап, подивилися що все добре, і спокійно живете. Наприклад, у нас у лабораторії «Медлаб» є спеціальні комплекси і для молодих людей, і для середнього, і для старшого віку. Навіть якщо через пів року щось буде не так, вам буде з чим порівняти свої показники.

Катерина Мацюпа: Буває й інша крайність: «Я пішла в лабораторію, здала аналізи, заплатила гроші, а там все добре. Нащо я йшла здавати?». Що ви на це скажете?

Лариса Донцова: Добре, що все добре. Є люди, які приходять до нас і їх нічого не турбує. З кожною людиною треба говорити індивідуально. 

Бувають люди, які здають аналізи в одній, другій, третій лабораторії, — і обирають ті аналізи, які їм подобаються краще. Треба розуміти, що результати деяких аналізів можуть відрізнятися не тому, що якась лабораторія зробила погано, а якась зробила краще. Буває таке, що певний забір матеріалу припав на момент, коли певна хвороба вже проявилась.