Анастасія Багаліка
Ігор Котелянець
Людей з Криму почало хвилювати питання відповідальності після звільнення півострова — Денис Чистіков
Як Україна планує відновлювати права полонених після деокупації Криму?
Гості1
Про це у черговому випуску програми «Звільніть наших рідних» поговорили із заступником постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим Денисом Чистіковим.
Крим — тимчасово окупований півострів у складі України. Окупація Криму почалася наприкінці лютого 2014 року. Приблизно у той же час в Криму почали з’являтися перші викрадені росіянами люди. Після окупації росіяни створили в Криму свої катівні і, фактично, привласнили українські пенітенціарні установи, використовуючи їх з репресивною метою. Точно невідомо, скільки людей за роки окупації пройшли через катівні в Криму. Після початку повномасштабного вторгнення йдеться про тисячі людей, викрадених на інших окупованих територіях і вивезених в Крим.
Ми знаємо про 180 політичних в’язнів з Криму
Денис Чистіков: На сьогодні володіємо інформацію про 180 політичних в’язнів, яких утримують на території Криму і на території РФ. З них 117 є представниками кримськотатарського народу.
Крім того, після початку повномасштабного вторгнення людей почали притягувати до адміністративної та кримінальної відповідальності за дискредитацію російської армії. І на території Криму станом на початок червня відкрито понад 430 адміністративних справ. У будь-який момент ці адміністративні справи можуть перетворитися на кримінальні.
До речі, ми проводили загальний огляд адміністративних справ, порушених по інших регіонах РФ, і з 90 регіонів РФ окупований Крим входить у першу п’ятірку, де кількість переслідувань саме за дискредитацію армії є однією з найбільших. Це вказує на те, що російські спецслужби і окупаційні правоохоронці приділяють велику увагу цій території.
- Окупанти побоюються, що при наближенні ЗСУ громадяни України, які проживають у Криму, стануть саме тією рушійною силою, яка допоможе Збройним силам звільняти півострів.
Кількість цивільних, утриманих на території Криму, наразі невідома
Денис Чистіков: Правозахисні організації та міжнародні установи вказували на те, що територія Криму використовувалася як місце утримання громадян України з новоокупованих територій. Кількість таких людей є значною, але встановити її неможливо. Взагалі відомо, що після початку повномасштабного вторгнення новозбудована будівля СІЗО №2 Сімферополя активно використовується саме для утримання осіб з новоокупованих територій. Також є місця утримання на адміністративній межі Криму і Херсонської області — на Каланчаку, Чонгарі і Чаплинці. Проте відомо, що осіб, яких там тримають понад три місяці, перенаправляють у СІЗО №2 міста Сімферополя.
Кількість осіб, які утримуються там, на даний час не встановлено.
Тенденція затримання та притягнення до відповідальності після початку повномасштабного вторгнення
Денис Чистіков: Ми бачимо, що адміністративні справи переростають у кримінальні, зокрема, це добре видно по справі Богдана Зізи, який облив фарбою адмінприміщення, оскільки він не погодився на вибачення.
Крім того, відбуваються затримання за фарбування нігтів в українські кольори, за спів українських пісень. Таким людям виписують адміністративні протоколи, але натякають, що буде порушена кримінальна справа, якщо щось подібне буде продовжуватися. Так, викладача коледжу одного із кримських населених пунктів притягнули до відповідальності за те, що він прослуховував пісню «Байрактар» під час навчання. Його притягнули спочатку до адміністративної відповідальності, але через те, що він надав розголосу цій ситуації, проти нього порушили і кримінальну справу.
Слід відзначити, що переслідування після початку повномасштабного вторгнення посилилися і мають різні форми. По-перше, окупанти позбавили права на захист всіх, кого затримали за проукраїнську позицію. За ці півтора роки позбавили адвокатської ліцензії шістьох адвокатів, які захищали людей, ув’язнених за політичними мотивами.
Читайте також: У СІЗО Сімферополя після 24 лютого стали набагато гірше ставитись до українських політв’язнів — Михайло Батрак
Також з тих вироків, які окупанти виносили останнім часом, видно, що вони намагаються дати максимальні терміни. Це така форма і метод залякування, щоб ті, хто буде чинити спротив, розуміли, що їх чекає.
Крім того, набула масовості форма тортур — несвоєчасне надання медичної допомоги політичним в’язням. З початку року відомо про два випадки смерті саме за несвоєчасне надання медичної допомоги — це Костянтин Ширінг і Джеміль Гаффаров.
- Зараз маємо відомий факт ненадання медичної допомоги Ірині Данилович, яка частково втратила слух, перебуваючи в ув’язненні. Це демонстрація того, що той, хто буде чинити спротив, піддаватиметься вказаним фактам.
Є інформація, що росіяни почали активно ходити серед кримськотатарської громади і попереджати, що участь у будь-яких масових заходах може стати причиною для притягнення кримських татар як до адміністративної, так і кримінальної відповідальності. Це зроблено для того, щоб вони не з’являлися на «суди», що відбуваються над людьми, яких судять за політично мотивованими справами.
- З’явилася нова практика — людей, які мають українські паспорти і виїжджають через адмінмежу з Херсонською областю, опитують через поліграф.
Раніше ми навіть отримували інформацію про затримання вказаних осіб і направлення їх у Чаплинку, Чонгар і Каланчак та утримання там. У подальшому таких осіб перенаправляли у СІЗО Сімферополя. На даний момент такої інформації немає, оскільки кількість осіб, яка виїжджає, стала меншою.
Доля політв’язнів в Україні після звільнення
Денис Чистіков: Після звільнення і деокупації Криму політв’язні будуть одразу звільнені і їм будуть повернені всі права. Але ми зараз бачимо тенденцію, що російські правоохоронці переміщують таких людей на територію РФ.
- А ми наголошуємо, що деокупація тимчасово окупованого Криму завершиться тоді, коли повернеться останній політв’язень.
Однак РФ зайняла позицію таку: вони вважають громадян України, які проживали в Криму, своїми громадянами, і не йдуть ні на які перемовини щодо їхнього повернення.
Читайте також: На яку допомогу можуть претендувати політв’язні та полонені?
Настрої кримчан
Денис Чистіков: Зараз люди намагаються убезпечити себе, оскільки переслідування тільки посилюються, і при наближенні ЗСУ активність з боку російських спецслужб буде збільшуватися. Однак вони готові активно діяти. І ця активність передається і молоді.
- Як не дивно, молодь, яка виховалася після 2014-го року під російською пропагандою, все одно бачить правду.
Росіяни, до речі, розуміють це, тому з цього року серйозно зайнялися молоддю. Зокрема, з цього навчального року вони вводять спеціального заступника у школах з політичного виховання, який буде пояснювати дітям, що таке «спеціальна військова операція» в інтересах Росії. Також з цього навчального року вводиться спеціальна військова підготовка.
Після першої бавовни в Криму росіяни, які переїхали в Крим, зрозуміли, що треба повертатися в Росію. Більшою кількістю вони приїхали обіймати посади у різних незаконних органах, тому їх зараз не дуже відпускають. Родини свої вони вже вивезли. Ми маємо інформацію, що велика кількість бізнесів вже закрилася, а це ті бізнеси, які тримали сім’ї чиновників.
Також місцеві колаборантів почали купувати нерухомість у Краснодарському краї. Ми фіксуємо черги на Кримському мосту у п’ятницю в бік Росії, і у понеділок — у бік Криму.
- У нас є підстави говорити, що це саме колаборанти і росіяни виїжджають на вихідні до рідних у Краснодарський край і у понеділок у першій половині дня повертаються.
Українці в Криму зараз дуже активно беруть участь у рухах спротиву — вони демонструють, що український культурний простір України в Криму існує. Це і розклеювання плакатів, і носіння різних символів. Як відзначають самі координатори руху спротиву та представники цього руху, при наближенні ЗСУ кількість підтримки буде значно більшою та відкритою, оскільки вони знатимуть, що Збройні сили поруч.
- Своєю чергою, у людей, які підтримали окупацію Криму, вже новий меседж — навіщо було окуповувати, якщо не були впевнені, що втримаєте? Тобто вони вже звинувачують Росію у тому, що вона окупувала Крим.
Після бавовни на Кримському мосту почали зростати у ціні продукти харчування та відчувається дефіцит лікарських засобів, оскільки здійснювати перевозки «сухопутним коридором» набагато складніше і дорожче. Крім того, військовослужбовці також скуповуються у цивільних аптеках і вибирають весь запас ліків, особливо у північній частині Криму. Вибухи на нафтобазах призводять до здорожчання пального.
Тому навіть те населення, яке у 2014-му році підтримувало РФ, усвідомлює, що треба якось адаптуватися. До нас звертаються наразі кримчани і просять роз’яснювати українське законодавство у частині того, хто буде притягуватися до кримінальної відповідальності після звільнення Криму.
- Навіть рідні російських правоохоронців і суддів звертаються до нас із питанням щодо відповідальності стосовно таких осіб.
Нагадаємо, 17 липня близько четвертої ранку впала секція Керченського (Кримського) мосту. Перед цим пролунав вибух. Російські ЗМІ повідомляють щонайменше про двох загиблих та одного постраждалого. Перед мостом утворилися величезні черги, окупанти зупиняли рух потягів.
Джерела українських ЗМІ в СБУ стверджують, що за підривом Керченського моста стоять, власне, СБУ та ВМС ЗСУ.
Наразі окупанти укріплюють три коридори, що з’єднують тимчасово окупований Крим із тимчасово окупованими територіями материкової України
Водночас Україні терміново потрібен робочий механізм звільнення цивільних українців з російського полону. Про це на Громадському радіо говорив член експертої ради Центру громадянських свобод Михайло Савва. «Згода визнати злочини, які приписує російське слідство — не гарантія обміну», — наголошував він.
Раніше представниця президента в АРК Таміла Ташева говорила про те, якщо громадяни РФ не виїдуть з Криму, то після деокупації півострова вони мають бути примусово видворені
Ця програма виходить за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля та Громадського радіо і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
