Полонені / Ілюстративне фото
Йшлося про те, як в Україні виконують норми закону, які міністерства за це відповідальні, яку допомогу можуть отримати колишні заручники, політв’язні, військовополонені та їхні родини.
Ольга Скрипник, координатора Кримської правозахисної групи
Ольга Скрипник: На підтримку родин і тих людей, які перебувають у полоні, був ухвалений закон про соціальний і правовий статус осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи. Але важливо зауважити, що цей закон приймався ще до 24 лютого 2022-го року. Над ним працювало дуже багато експертів, представників держави й громадянського сектору.
Коли закон розроблявся, то враховувалася ситуація, яка була до повномасштабного вторгнення, і для нас було важливо, що насамперед закон визначає критерії — про кого саме ми говоримо. Це стосувалося і цивільних, і військових. І це великий плюс, що ми маємо таку базу, з якою можемо працювати.
Закон визначає конкретні пільги та конкретні види допомоги, які надає держава. До цього допомога теж надавалася, але вона була дуже обмеженою та діяла в рамках конкретного положення про комісію, яка надавала матеріальну підтримку. Це виплати — 100 тисяч гривень щорічно, як тим, хто утримується у полоні, так і тим, хто звільнений з полону — одноразова виплата.
Слухайте також: Як шукати цивільних заручників: донька полоненого ділиться досвідом
Зараз закон надає більше можливостей і більше допомоги. Окрім того, що залишається підтримка у вигляді 100 тисяч як звільненим з полону, так і тим, хто утримується далі, є окрема допомога — це відшкодування витрат на правову допомогу. Адже ми розуміємо, що люди перебувають в ув’язненні, і єдиний шлях знати, що твоя рідна людина взагалі жива — це професійна робота адвоката, на якого у родини немає коштів. Раніше витрати на адвоката були включені у ті 100 тисяч. Зараз — це окрема компенсація цих витрат.
Закон закріпив норму, що до складу комісії, яка визначає факт полону, включаються не лише представники держави, а також представники громадянського сектору. І це позитивний крок держави, тому що саме громадські організації були першими й досі є єдиними, хто хоч якось можуть контактувати з тими, хто перебуває на непідконтрольних територіях.
Крім того, тепер за новими нормами закону, достатньо один раз визнати факт полону, а потім щорічно просто звертатися за допомогою. Раніше щорічно люди мали доводити, що людина перебуває у полоні. Особливо це стосується справ, які тягнуться вже дуже давно — з окупації Криму і Донбасу.
Проте треба звернути увагу, що і пакет документів тепер новий. Треба звернутися до правозахисних організацій або до Міністерства реінтеграції, аби знати, який пакет документів готувати.
Альона Луньова, адвокаційна директорка Центра прав людини «ZMINA»
Альона Луньова: Наразі ми можемо говорити, що частини сервісів недоступна, зокрема це психологічна і фізична реабілітація для тих, хто побував у полоні. Такого порядку не розроблено. А це дуже важлива історія. Коли держава бере на себе певні зобов’язання і сплачує кошти — це вкрай необхідно, адже це дозволяє родинам полонених триматися. Але, разом з тим, без медичної чи психологічної підтримки дуже важко колишнім полоненим виходити з цього складного стану перебування у полоні.
Катерина Осадча, лідерка соціального проєкту «Знайди своїх»
Катерина Осадча: Найголовніша проблема, яку я зараз бачу, це об’єднання всіх полонених — і військових, і цивільних — в одне. Насправді це дві, з одного боку, схожі проблеми, з іншого боку, не схожі. Адже ми розуміємо, що людина, яка взяла в руки зброю і захищала країну, це — людина, яка виконувала свій обов’язок. З ним більше все зрозуміло і є механізм обміну. Вони є, щонайменше, на обліку у військовій часті, про їх зникнення відомо.
Що стосується цивільних, то це абсолютна прірва невідомості. І те, з чим стикаються рідні — це те, що вони кинуті сам на сам зі своїм горем. І ніхто наразі не може сказати, яким є механізм повернення цивільних.
Слухайте також: Ми не знаємо остаточну мету депортації українців, але йдеться про мільйони людей — Альона Луньова
Так, ми бачимо, що зараз до обмінів потроху додають цивільних, але це одиниці. А їх тисячі. За найменшими підрахунками, цивільних полонених зараз понад три тисячі.
Тому, як на мене, надзвичайно важливо окремо приділяти увагу темі цивільних полонених. Якщо ця проблема звучатиме на рівні держави, то є більше шансів, що ці тисячі людей отримають і правову допомогу, і фінансову, і моральну.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS