Ігор Котелянець: Нещодавно ви були на зустрічі з Іваном Яцкіним. Розкажіть, у яких умовах його тримають і на якому етапі перебуває його справа?
Микола Полозов: Його тримають у слідчому ізоляторі «Лефортово», буквально тиждень тому суд продовжив йому термін тримання під вартою до 16 серпня. Причому на цей суд його не приводили, тим самим порушуючи закон, і мотивували це тим, що в СІЗО вживаються протиепідеміологічні заходи і вивіз затриманих небажаний. Але інших затриманих із цього СІЗО на суди вивозили. Ми оскаржили ці дії у Московському міському суді.
Наразі він перебуває у двомісній камері. У зв’язку із пандемією COVID-19, йому та іншим затриманим кожного дня видають марлеву маску, а раз на тиждень проводять дезінфекцію камери. На слідчі дії його вивозять у захисному костюмі, у захисних окулярах, рукавичках, в масці, адже, по деяких даних, у СІЗО «Лефортово» був спалах цього захворювання, але сам Іван Яцкін, на щастя, поки не заражений цією хворобою.
Ігор Котелянець: Під час зустрічі з Іваном про що ви говорили? Чи пишуть йому листи, чи коментує він якось дії української влади в контексті перемовин про обмін?
Микола Полозов: Що стосується листів, то з початком пандемії в СІЗО «Лефортово» заборонений прийом передач, і це складно для затриманих, адже рідні не можуть передати ніякі продукти чи ліки. Також йде велика затримка по передачі листів, наразі вона складає близько 2-3 місяців. Навіть телеграма, яку Іван Яцкін відправив своїй дружині, йшла півтори тижні. Керівництво СІЗО пояснює таку затримку листування нестачею цензорів.
Що стосується думки Івана Яцкіна відносно можливих перемовин про обмін, то, звісно, він розуміє, що в умовах політичних репресій в Росії щодо громадян України, ніяких сподівань на справедливий суд немає. І та стаття, за якою його звинувачують, настільки тяжка, що він може отримати до 20 років позбавлення волі. Тому єдина можливість вийти – це обмін. Він слідкує за новинами і дуже сподівається, що і ті перемовини, які велися про обмін політв’язнями, знову активізуються.
Ігор Котелянець: Наскільки я пам’ятаю, раніше у вас була якась комунікація з представниками Офісу омбудсмена і Офісом президента щодо цього питання. Чи є ця комунікація зараз? Чи є хоч якесь розуміння, що відбувається зараз в контексті цих перемовин?
Микола Полозов: На жаль, із початком весни всі наради з родичами політв’язнів заморожені. Було декілька акцій, коли рідні політв’язнів зверталися через соцмережі до Офісу президента, але поки я не бачу якось прогресу в цьому питанні.
Ігор Котелянець: Чи говорив Іван, яка йому потрібна наразі підтримка? Якщо передачі зараз передавати неможливо, то, принаймні, можна писати листи?
Микола Полозов: Так, можна підтримувати його листами. Хочу окрему подяку висловити консулам України в РФ, які в умовах, коли немає можливості передавати передачі, зарахували на його рахунок кошти, і він зміг у тюремному ларьку купити всі необхідні для себе продукти харчування. А листи зі словами підтримки дуже важливі, вони дають надію політв’язням, які перебувають у російських тюрмах і СІЗО, на якнайшвидше звільнення та дають можливість витримати той тиск, який на них чиниться.
Також із Миколою Полозовим ми поговорили про справи, які були відкриті про лідерів кримськотатарського народу. Основні тези цієї розмови можна прочитати за посиланням.
Встановлюйте додатки Громадського Радіо:
? якщо у вас Android
? якщо у вас iOS
Програма виходить за підтримки Посольства США в Україні. Думки учасників програми можуть не збігатися з офіційною позицією Посольства США