«Життя переповнене емоціями — треба вміти екологічно їх виражати»: про що книга «(Не)дитячі емоції: страх, гнів, печаль і радість» Наталі Гладких

«Саме батьки повинні реагувати на потреби дитини і навчати її справлятися з емоціями на власному прикладі; заспокоювати дитину, пояснювати, чому і що відбувається з нею. Поки розвивається особистість, батьки відкривають дитині світ емоцій та почуттів, передають психологічні установки та різні інструменти, необхідні для повноцінного життя»

«(Не)дитячі емоції: страх, гнів, печаль і радість» Наталя Гладких

«Ми продовжуємо читати інклюзивну дитячу літературу від видавничої групи «Кенгуру». Сьогодні у нас книжка для батьків, але саме з тих, які я раджу мати обовʼязково, навіть якщо дітей у вас немає. Бо наше життя переповнене емоціями і почуттями, і всім нам треба вміти екологічно їх виражати. І саме цьому вчить книга «(Не)дитячі емоції: страх, гнів, печаль і радість» психологині Наталі Гладких. У книжці немає розподілу емоцій на негативні та позитивні, погані або хороші. Йдеться про те, як знижувати емоційний градус, як вчитися саморегуляції та подружитися із власними емоціями», — розповідає Тетяна Курманова, філологиня й авторка проєкту «Книжкова полиця». 

«Як дитина справлятиметься із сильними емоціями, як будуватиме стосунки з іншими в майбутньому, як ідентифікуватиме емоції інших та якими установками керуватиметься — усе це залежить від батьків чи тих людей, хто їх заміняє, і тих дорослих, які оточують дітей».

«Я щодня досі чую на дитячих майданчиках: «не кричи», «це некрасиво», «ти ж дівчинка», «хлопчики не плачуть». І все це — міфи, які вкорінилися в нашому житті: так виховували наших батьків, а вони, здебільшого, нас. Але такі установки насправді травмують дитину, пише Наталя Гладких, та блокують її розвиток. І саме з розбору міфів про емоції і починається книга. І тут ми знову зрозуміємо: батьки повинні спостерігати перш за все — за собою, регулювати свої емоції і розуміти, як саме працюють емоції у дитини і у нас. 

У розділі про емоції і мозок дуже просто і наочно описується, як вони взаємодіють.  І тут ми отримуємо найголовнішу, як мені здається, пораду для всіх батьків: «Коли в дитини вирують емоції, це діє лімбічна система та рептильний мозок. Мислення не працює. Нотації дорослих не діють! Щоб дитина вас почула, їй необхідно заспокоїтись». 

«Особистість дитини розвивається до 12 років, а до цього батьки є частиною свідомості їхніх дітей. Усе, що відбувається довкола, діти сприймають підсвідомо, так само підсвідомо й діють. Допомога батьків у поясненні дитині, чому відбувається саме так і як діяти в цій ситуації, стає головним завданням у вихованні. Ніколи дитина не робить чогось спеціально, вона використовує ті стратегії, які допомагають їй вижити в тих умовах, у яких вона росте, навіть, якщо стратегії помилкові».

«Страх, гнів, печаль та радість називають простими емоціями, бо ми їх можемо легко впізнавати за тілесними реакціями. Такі емоції ми не можемо контролювати чи стримувати. Вони допомагають нам вижити та відповідно реагувати в різних ситуаціях, зберігаючи організм. 

Цю книгу вигідно відрізняє саме практичність. Тут не буде повторів та розмірковувань на десятки сторінок, що іноді дратує в нонфікшн-літературі. Чітко, структуровано, з купою практичних вправ та технік.

Кожна емоція описується за структурою: опис, гормони цієї емоції, різновиди емоції, шкала інтенсивності, чекліст переживання цієї емоції, вправи й техніки, які можуть допомогти дітям і дорослим навчитися відчувати своє тіло й знижувати емоційний градус. Це і тілесні, і дихальні техніки, ігрові, медитативні, музичні та інші.

Мені особливо сподобалась покрова інструкція контейнерування емоцій: коли батькам треба прийняти на себе дитячі емоції, переробити та відпустити їх, заспокоїти дитину та змінити її емоції на позитивні. Звучить ніби просто, а насправді — це величезна робота (принаймні для мене). 

І в допомогу до цієї книги Наталя Гладких з видавничою групою «Кенгуру» підготували і «емоційні зошити», завдяки яким діти від 6 років можуть з допомогою батьків вивчити різні емоції і навчитись екологічно реагувати. Але більше про це — у наступному епізоді «Книжкової полиці».

Читати книжку Наталі Гладких «(Не)дитячі емоції» варто тому, що це готовий і зрозумілий покроковий посібник, який перетворює складну тему емоційного інтелекту на простий щоденний інструмент: вона дає батькам і фахівцям конкретні практичні вправи, чеклісти, тілесні й дихальні техніки, які допомагають навчити дитину не придушувати страх, гнів чи печаль, а екологічно виражати їх і жити з ними в гармонії.

Купуйте українські книжки — підтримуйте наших видавців, які кожного дня потерпають від російських обстрілів. 

І нагадаю, що ви можете підтримати і Громадське радіо: долучайтеся до нашої спільноти на Base by Mono. Ваша підтримка допомагає нам розвивати незалежне медіа», — закликає авторка проєкту «Книжкова полиця» Тетяна Курманова

Нові випуски та повтори програми «Книжкова полиця» з Тетяною Курмановою слухайте в етері Громадського радіо щодня о 9:25 та 16:45.

Партнер проєкту «Книжкова полиця» — бренд видавничої групи «Кенгуру» у складі видавництва «Ранок». Кожна дитина має право на навчання — треба лише надати їй шанс!