Костянтин Ткаченко: Якщо говорити про законопроєкт №5839, то тут ідеться про гармонізацію українського законодавства з європейським. В межах наших євроінтеграційних процесів говориться про те, що ми маємо гармонізувати своє законодавство. В тому числі в межах генетично модифікованих організмів (ГМО). В Європі 19 країн забороняють вирощувати ГМО. Лише дві країни дозволяють це робити: Іспанія та Португалія. Роблять вони це зокрема з кукурудзою. І на дуже невеликих посівах. Натомість в Європі дозволено імпортувати ГМО. Наприклад, сою.
Слухайте також: Нам ніхто не буде робити знижок — Клімкін про НАТО і ЄС
Костянтин Ткаченко: Критики цього законопроєкту переконують, що коли йдеться про гармонізацію з ЄС, треба говорити правду. Не всюди в ЄС ГМО дозволені. У більшості країн — заборонені. Ми не можемо у нас робити повну «махновщину».
Чому критики роблять такі попередження? У нас є низка культур, зокрема кукурудза, ріпак і цукровий буряк, які є перехреснозапильними культурами. Якщо два поля є поруч, одне з них ГМО-поле і поруч не ГМО-поле, то через пташок, комах або вітер відбудеться перезапилення. І поле не ГМО може стати ГМО. А ще є, наприклад, соя, яка у нас де-факто — понад 50% ГМО.
Фермери часто використовують ГМ насіння. Його доставляють в Україну контрабандним шляхом. А потім воно тут розмножується. Але органи, що мають контролювати цей процес, закривають на це очі. У нас навіть немає необхідних підзаконних актів.
Навіть опоненти цього законопроєкту згодні з тим, що потрібно наводити лад. Треба відбілити ринок. В Європі так не робиться. Якщо сказали, що у вас немає ГМО, то цього не має бути ні на якому рівні.
Костянтин Ткаченко: Прихильники законопроєкту не готові себе називати. Переважно через те, що в суспільстві панує стереотипне ставлення до ГМО. Наприклад, є компанія Bayer. Вони на одному з напівзакритих заходів говорили про те, що вони зацікавлені в тому, щоб в Україні вирощувалася ГМО кукурудза. Вони поставляли насіння. Але медійно цю історію вони не педалюють.
Ще є асоціація «Український клуб аграрного бізнесу». Вони є одними з прихильниками цього законопроєкту, але дуже обережними. Також прихильниками можуть бути агрохімічні компанії в Україні. Оскільки ГМО дозволяє скоротити навантаження агрохімії на гектар. Агрохімічні компанії зацікавлені в тому, щоб в поля лилося багато хімії. Вони хочуть зберегти статус-кво. Але вони теж прямо про це не говорять.
Єлизавета Цареградська: Яке особисто ваше ставлення до законопроєкту №5839 про нові правила обігу ГМО в Україні?
Костянтин Ткаченко: Лад потрібно наводити однозначно. Під час війни робити якісь радикальні кроки може і не треба. Але має бути порядок. Можна вважати, що цей законопроєкт — меркантильна історія. За цим дійсно стоїть бізнес, а він звісно апелює до фінансів.
На досвіді різних країн ми бачили різні історії страшилок щодо ГМО. У нас цього немає. Ми маємо нормальну прагматичну історію — з аналізом досвіду ЄС, Латинської Америки тощо.
ГМО — це генетично модифіковані організми, які зазнали певних змін у своєму геномі. Ці зміни штучні, цілеспрямовані та раціональні. Вони були цілком осмислені. Це наче вчені діяли скальпелем, щоб привнести в геном цього організму той ген, який потрібно, щоб отримати новий покращений організм. Бо задача ГМО — це створити покращені організми для певних потреб: сільського господарства, медицини, науки.
«ГМО — це дуже корисні організми, а не мутанти чи чорнобильські гриби, як люди звикли вважати. Наприклад, генномодифікованими організмами є інсулін, гормони росту чи інтерферон», — біохімік Марія Рибак.
Про те, що наука каже про ГМО, глютен і трансжири з’ясовували в ефірі ГР.
Докторка біологічних наук Оксана Півень вважає, що технологія ГМО — більше перевірена і точна, сорти ГМО тестуються 8-10 років на усі можливі негаразди, і з цієї точки зору вони є більш безпечними, ніж стандартні сорти.
Чи несуть ГМО у собі небезпеку? На це і багато інших питань в ефірі Громадського радіо відповів Владислав Кравченко, академік Національної Академії Аграрних Наук України (відділення рослинництва).
Читайте також: Наші аграрії — герої, бо попри обстріли виходять і збирають хліб, щоб прогодувати нашу країну — голова Зеленодольської громади
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS