facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Мобілізаційне спорт-лото»: як пропаганда заманює росіян в армію

Інтерв'ю

Про аналіз російського інфопростору говорили з Артемом Захарченком, кандидатомом наук із соціальних комунікацій, керівником ГО «CAT-UA» (Communication Analysis Team — Ukraine). 

«Мобілізаційне спорт-лото»: як пропаганда заманює росіян в армію
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

4 «шоу» від російської пропаганди

Артем Захарченко: Варто розуміти, які процеси відбуваються. У Росії огульна пропаганда увесь час, але вона змінюється. Вони запускають нові «шоу», за якими люди стежать. Коли в РФ запускають щось в інфопростір, це дуже схоже на запуск якихось масштабних шоу, за якими всі починають стежити. Нам треба це розуміти для того, щоб усвідомлювати, до чого вони готуються і якось пробувати передбачати їхні наміри та плани.

Наприклад, «Мобілізаційне спорт-лото». Це найпомітніша за останній місяць тенденція. Грошові винагороди за успіхи. Можливість зірвати джекпот. Познайомитися з відомими співачками та телеведучими. І головне — повага та крутизна. Це не реклама мережевого маркетингу чи онлайн-казино. Це кампанія набору добровольців до російської армії.

Влада Росії дуже багато зусиль вкладає у те, щоб агітувати людей записуватися в добровольці та ставати «крутими», «людьми з повагою». Ця штука почалася у великій мірі після 9 травня. Спочатку був «фестиваль побєдобєсія». Потім, коли 9 травня це досягло свого апогею, вони ввімкнули на повну «мобілізацйну агітацію». Вони розгорнули її за принципом комерційної лотереї. Вони роблять акцент не на тому, щоб захищати батьківщину, а на тому, що ти заробиш гроші. Навіть в оголошеннях в них пишуть «200 тисяч одразу, 500 тисяч впродовж якогось часу». Там постійно залучають якихось зірок. Це лише одне із 4 «шоу», які зараз розгортаються.

Паралельно з тим в них розвивається хоррор на тему НАТО. Якщо на початку вони всі боялися українських дронів, то тепер це остаточно перешло у міркування на тему того, що це вже навіть не Україна, що вони воюють з НАТО. Вони серйозно вважають, що хтось в НАТО збирається на них нападати. Якщо порівняти з тим, що знаємо ми, то важко уявити, що вони будуть нападати на Росію, якщо вони не хочуть взяти Україну в НАТО. Цілком є шанси, щоб ця історія вийшла на інший рівень.

Третє «шоу» — боротьба з корупціонерами і олігархами. Власне це на високий рівень вивів Пригожин, коли почав критикувати, що мовляв «ці олігархи наживаються на війні». І ФСБ вочевидь вирішило цю боротьбу очолити: само почало садити чиновників, які наживаються на війні. Не сумніваємося, що наживаються, але вони вирішили показово з цим боротися.

Ну і четверте «шоу» — опозиційне. Опозиціонери, з одного боку, обговорюють, які Збройні Сили Росії роблять військові злочини, а потім виявляється, що вони не мають жодних закликів до того, як з цим боротися.

Російські опозиціонери дуже часто сидять і нарікають «яка погана в нас влада», «як жахливо жити», «куди ми котимося», «скоро Росію ніхто не поважатиме з цією владою». Але заклики відсутні.

Наприклад, ті люди, які реально борються в Росії — вони для них не герої. Про них жодного слова. А от понарікати на владу — залюбки.

  • От такі «шоу» в них розгортаються. Кожне з них має свій вплив. Але українці дедалі менше бояться російських фейків.
Дослідження від CAT-UA щодо фейків і дезінформації в українському медіапросторі

Слухайте також: «Приховані політичні меседжі, зашиті в масову культуру, мали набагато більший вплив, ніж пряма російська пропаганда» — Тетяна Дуднік


Чи ми можемо ми в Україні впливати на російський інфопростір?

Артем Захарченко: Звичайно, можемо. Наприклад, коли була попередня спроба мобілізувати росіян, і поширилося це слово «чмобікі», в українських соцмережах поширився образ недолугого частково мобілізованого росіянина. У російському інфопросторі це теж зустрічалося, вони вживали це слово.

Власне, зв’язки між деякими людьми є, вони якимось чином переказують все, що ми вигадали. Якби ми вигадали неприємне і принизливе слово або візуальний образ для цих добровольців, яких зображають бравими та веселими, ми б могли вплинути на те, як їх сприймають. Але для цього потрібна якась яскрава подія, яка показала б, що чекає на цих добровольців в Україні.

  • Якщо є якісь зв’язки з умовними «хорошими» росіянами, то можна якось пояснювати їм, що не можна зациклюватися на своєму «болоті».

Таке враження, що їм нецікаво, чому йде війна, їм цікаво, що погана влада. Якщо розширити їхній світогляд, то, можливо, в них почне щось прокидатися.


Єлизавета Цареградська: Чи можна сказати, що в цій інфобульбашці є опозиція?

Артем Захарченко: Деякі організації намагаються бути опозицією. Їхній центр «Весна» нещодавно стартував з закликами: «Не мовчати». Я не знаю, що з ними сталося, але була спроба почати активність. В інформаційному просторі вони тоді виглядали помітно. Бувають заклики з-закордону. Особливо від деяких медіа. Час від часу з’являються статті з аналізом того, хто такі російські партизани. Загалом російська пропаганда не помічає партизанів. Щось вибухнуло на залізниці, хтось підпалив військомат. Вони кажуть, що це або українські шпигуни, або не акцентують на цьому увагу. Є сміливість критикувати армію, але сказати щось про партизанів вони не можуть. Навіть коли РДК («Русский добровольческий корпус»)  і ЛСР (легион «Свобода России») в Білгородській області робили свої рейди, вони також намагалися не згадувати про це. Підтримували загальну картину, що це ЗСУ.


Більше про дослідження та фейки

У березні 2023 року Інститут конфліктології та аналізу Росії провів черговий моніторинг російського суспільства під назвою «Дзеркало Росії». Як показують результати, серед інших негараздів, що турбують росіян, на перше місце виходять економічні проблеми. Також вони вважають людські втрати РФ вже максимально допустимими. Більше про результати опитування росіян в ефірі Громадського радіо говорили з представником групи дослідників, доктором соціологічних наук Олександром Шульгою.

Про те, як українці ставляться до Росії та її громадян (соцдослідження) в етері ГР розповідала Лідія Смола, докторка політичних наук.

 

Центр національного спротиву повідовляв, що Росія посилила пропаганду на тимчасово окупованих територій Херсонської області, щоб посилити лояльність цивільних до так званих «адміністрацій».

Про чергові фейки росіян, зокрема про «легіони канадських найманців» та «Буданова в комі» говорили зі Світланою Сліпченко, очільницею проєкту VoxCheck.


Читайте також: Роспропаганда бере не якістю, а кількістю — Сліпченко


Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

На проукраїнських жителів виходили з битами — очевидець про Маріуполь перед звільненням у 2014

На проукраїнських жителів виходили з битами — очевидець про Маріуполь перед звільненням у 2014

«Перша велика трагедія в історії російсько-української війни»: 10-ті роковини збиття Іл-76 в Луганську

«Перша велика трагедія в історії російсько-української війни»: 10-ті роковини збиття Іл-76 в Луганську

Володимир Стецик: Хлопці та дівчата, які зараз на фронті — знайте — вас чекають

Володимир Стецик: Хлопці та дівчата, які зараз на фронті — знайте — вас чекають