Які недоліки законопроєкту про довічний фінмоніторинг топових посадовців
Інтерв'ю
Про слабкі сторони законопроєкту №9269-д говоримо з кандидатом економічних наук.
Ведучі1
Гості1
Ілюстративне фото: finap.com.ua
17 жовтня Верховна Рада України у цілому ухвалила законопроєкт №9269-д про введення довічного фінансового моніторингу політично значущих осіб (PEP). Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі.
Як зазначає нардеп, головною новацією є те, що тепер топпосадовці матимуть фактично довічний статус PEP, а не 3 роки після закінчення перебування на посаді. Водночас законопроєкт посилює відповідальність суб’єктів первинного фінмоніторингу (наприклад, банків) за необґрунтовану відмову користувачам фінансових послуг.
Железняк пояснює: редакція законопроєкту, затверджена до другого читання, відповідає стандартам AML/CFT (Anti-Money Laundering/Combating the Financing of Terrorism — ред.) та буде зарахована як виконання однієї з вимог МВФ, яку треба було виконати до кінця вересня цього року. Також це останній крок для початку перемовин про членство України у ЄС.
Говоримо про цей законопроєкт з кандидатом економічних наук та головним консультантом Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іваном Усом.
Недоліки законопроєкту №9269-д
Олена Новікова: Щодо цього закону я почитала коментарі про те, що за великою кількістю дрібних чиновників можемо пропустити того, кого потрібно моніторити. Чи є в цьому раціональне зерно?
Іван Ус: Після прийняття цього закону я читав багатьох знайомих експертів. Всі кажуть, що у ньому «пересолили». Мені здається, щось на кшталт цього відбулося, коли було прохання і від МВФ, і від наших партнерів ухвалити закон, який дозволить контролювати чиновників, щоб не допустити конфліктів інтересів в майбутньому.
У 2001 році Джозеф Стігліц, нобелівський лауреат з економіки, написав книгу про різновид корупції. Йдеться про те, коли певні посадовці великих інституцій (МВФ, Всесвітній банк) після завершення каденції йшли в якусь компанію й чомусь одразу отримували високі посади. Потім виявлялося, що ці люди на таких посадах сприяли роботі значних компаній.
Тобто вже тоді казали, що треба з цим боротися. Я так розумію, ці прохання матеріалізували в уже згаданий закон. Але річ у тім, що моніторити велику кількість людей — це як шукати голку в копиці сіна.
Читайте також: Ми «кинули» МВФ і вони про це знають в деталях — Ярослав Железняк
Олена Новікова: Я почитала текст закону і виявила, що ледь не всі ми підпадаємо під фінансовий моніторинг. Коли побачила у списку ломбарди, як політично значущі особи, то мене це здивувало.
В одному з коментарів, який читала, йдеться про те, що це осмислена стратегія закону — створити якомога більше осіб зі статусом PEP, щоб справжнім політично значущим особам було легше ховатися серед дрібних чиновників.
Іван Ус: Знайти якусь річ на малій території значно простіше, ніж там, де збільшується кількість гіпотетичних точок, де можуть ховатися певні корупційні діяння. І коли цих точок дуже багато, то розпорошується увага, і тоді легше ухилитися від відповідальності.
- Усі будуть дивитися мільйоном очей одночасно, і тому корупція проскочить.
На базі всіх цих зауважень можна побачити, що не просили ухвалювати те, що ми ухвалили.
Хто здійснюватиме моніторинг PEP
Іван Ус: Для фінансового моніторингу національних публічних діячів створять окремі органи контролю. Держслужбовці, що опиняться в цій структурі, — люди, які отримуватимуть зарплату. Тобто ми почнемо платити новим держслужбовцям й фактично додамо додаткове навантаження на держбюджет.
А якщо створюють якусь структуру з поки що не чітко зрозумілими повноваженнями, то виникає думка, що туди будуть влаштовувати своїх друзів.
Читайте також: Як Державна податкова служба блокує роботу українського бізнесу
Нагадаємо, політично значущі особи (PEP) — особи, що займають або займали важливі державні посади. Це президенти, прем’єр-міністри, міністри та їхні заступники, депутати, політичні діячі вищих рангів, високопосадовці судової системи, правоохоронних органів, юстиції, оборони, керівництво Національного банку тощо, а також члени їхніх родин та пов’язані люди.
Згідно зі стандартами ЄС, високопосадовці повинні мати довічний статус PEP, що дозволяє забезпечити ефективний фінансовий контроль за їхніми статками навіть після звільнення. В Україні закон про PEP мали ухвалити до 1 жовтня.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
