Чому українцям та українкам складно домовлятися?
Як формується національна культура і які інституції з неї випливають? До якого виду культур та чинників відноситься Україна? Розповіла Марина Стародубська, викладачка Києво-Могилянської бізнес-школи.
Марина Стародубська: Національна культура, коли формується, народжує інституції. Країна авторитарного режиму матиме такі ж інституції. Якщо ці інституції так і залишаться авторитарними (як от у сусідній країні), не зміняться, не еволюціонують, то національна культура теж буде авторитарною. Інституції еволюціонували у країнах, які програли свої імперські війни та зрозуміли, що це не актуальний для них формат існування: Велика Британія, Німеччина, Австрія, Угорщина та інші.
Слухайте також: Країна, яка мислить царем, не розуміє, як велика кількість людей може існувати без нього — Стародубська
- У нас, в Україні, зараз відбуваються ґрунтовні зміни: країна дорослішає як нація, глибше усвідомлює свою історію та трагедії. Якщо інституції еволюціонують після перемоги, ми зробимо колосальний крок у перед, як країна.
Якщо ж розвиток інституцій не встигає за еволюцією суспільства, то виходить розсинхронізація. Застарілі інституції відштовхуватимуть нову культуру.
Національна культура надає людям набір інструментів, як діяти у певній ситуації. Ти зайшов у Facebook і побачив там допис на тему, на яку у тебе радикально протилежна думка. Залежно від того, які у культурі твоєї країни є варіанти поведінки, до яких тебе штовхають суспільні норми та інші чинники, отак ти й діятимеш.
«Що є доречним в одній бульбашці, абсолютно недоречне в іншій»
Марина Стародубська: Україна через історичні чинники є культурою відокремленою з низкою доволі специфічних атрибутів. Ми маємо багато видів поведінки. Але це розмаїття поділене між певними суспільними групами. Відтак, те, що є доречним в одній бульбашці, абсолютно недоречне в іншій. Тож це одне з пояснень, чому нам так складно домовлятися в умовах, коли люди не з нашого довіреного кола.
- Довіра до експертизи, фахових знань, вмикається тоді, коли подоланий бар’єр «свій-чужий». Якщо він не подоланий, тебе не слухатимуть, не залежно від того, який ти фахівець/фахівчиня.
Читайте також: «Схильність українців до „срачів“ говорить про те, що нам важливий діалог» — дослідниця
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS