Олексій Цокалов: «Зернова угода» важлива для ціни продукції.
Бачу, що фермери в Польщі страйкували через те, що наше зерно туди потрапляє і не йде транзитом, а розчиняється на їхній території. Також страйкують інші фермери, адже це конкуренція: наше зерно — якість, наше зерно — собівартість.
В цьому є проблема, адже розуміють, що в нас війна і нам потрібні обігові кошти для економіки. Але мито в Туреччині становить понад 100%, «зерновий коридор» — 25% вартості зерна також кудись йде. І все це лягає на виробника.
Читайте також: Альтернативами «зерновому коридору» можуть стати річкові порти — Марчук
Андрій Куликов: Чи допомагає держава у цей час, окрім випрацювання «зернової угоди»?
Олексій Цокалов: Держава допомагає. Маленькі фермерські господарства звертаються до неї й отримують фінансову підтримку, кредитну допомогу. Але ж кредити потрібно повертати.
Але більше державна допомога потрібна тим господарствам, які були окуповані. Вони потребують не тільки фінансової допомоги, а й уваги, я думаю.
Читайте також: Якщо Росія не погодиться на продовження «зернової угоди», то дасть собі право атакувати комерційний флот — Трофімцева
Олексій Цокалов: Обсяги продукції в нас не зменшилися, але зменшилася ціна. Ми розуміємо, що 2021 року вже не буде, буде 2024 рік. І ціни, які були у 2021 році, коли ми були «у шоколаді», можливо й повернуться, але ми розуміємо реалії.
Андрій Куликов: Що буде після збору ячменю?
Олексій Цокалов: Будемо продавати ячмінь та пшеницю, адже потрібні обігові кошти, щоб господарство надалі закупило добрива та інше, щоб сіяти. Через 2-2,5 місяці вже треба буде знову сіяти пшеницю. Воно все йде циклом: збираєш врожай — готуєш поля, щоб сіяти та збирати наступний урожай.
Це допомагає морально, адже важко триматись, і я бачу напругу у людей. Але, коли ви можете виїхати в поле й навіть покричати, то це допомагає знайти психологічну рівновагу, адже у роботі час іде.
Читайте також: Овочівництво, зерно, судноплавство: якими є наслідки підриву Каховської ГЕС для України?
Гість — фермер з Кропивниччини Олексій Цокалов.
Пан Олексій також був учасником Революції Гідності, під час якої втратив друга, та неодноразово був гостем етерів ГР, на яких ділився спогадами про події 2013-2014 років. Подкасти на цю тему можна послухати тут і тут.
Як розповідало Громадське радіо, Олексій Цокалов власним коштом ремонтує машини для українських воїнів і відправляє ці автівки на фронт. Про допомогу ЗСУ під час повномасштабного вторгнення та про те, як війна позначається на польових роботах, фермер розповів у подкастах:
«Дія і слово» — філософія хлібороба Олексія Цокалова, фермера з Кропивниччини»,
«Як війна позначається на польових роботах на Кропивниччині?».
Нагадаємо, «зернова угода» була вперше укладена за посередництва ООН і Туреччини у липні 2022 року терміном на 120 днів. Вона дозволила транспортувати українські сільськогосподарські товари через Чорне море на світовий ринок.
29 жовтня 2022 року РФ заявила, що припиняє участь у «зерновій угоді», нібито через атаку кораблів Чорноморського Флоту 29 жовтня вранці.
2 листопада 2022 року Росія відновила участь в «зерновій угоді», а 17 листопада угоду було продовжено на 120 днів.
Російська делегація після переговорів із високопосадовцями ООН 13 березня заявила про прийнятність продовження «зернової угоди», але «тільки на 60 днів».
18 березня 2023 року віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков заявив, що «зернову угоду» було продовжено на 120 днів.
17 травня президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що «зернову угоду» продовжили на два місяці. Міністр інфраструктури Олександр Кубраков зазначив, що це рішення означає «розблокування» угоди, адже її й так мали продовжити до 18 липня ще з минулого разу.
17 червня речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що шансів у «зернової угоди» немає, адже Москва не бачить підстав для її продовження.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS