facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Два століття, одна війна та один ворог: в Україні виходить книга про жінок в авангарді історії

Видавництво Vivat у 2023 році випустить першу книжку української історикині, волонтерки та військовослужбовиці Марини Мірзаєвої «Жінки Свободи».

Два століття, одна війна та один ворог: в Україні виходить книга про жінок в авангарді історії
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Марина Мірзаєва: Під час формування текстів у книгу, я зрозуміла, що у моєму щоденникові — багато рефлексій, переживань, які були у моїх героїнь під час визвольних змагань, війни. У процесі оформлення виникла ідея додати мої думки як військовослужбовиці, волонтерки, людини з певною громадянською позицією. Тож вийшов такий мікс: два століття, одна війна та один ворог.


Слухайте також: Знищити документи та застрелитися при наближенні ворога: на що йшли жінки у підпіллі?


Військовослужбовицею я стала торік у жовтні. До того мала волонтерський досвід перебування на передовій. Після чергової поїздки на схід України улітку 2022 року, я зустрілася із побратимами, ми багато говорили про війну. Я зрозуміла, що мені замало волонтерства. Я не можу говорити на військові теми, розуміти їх, бо я не є військовою.

  • Бажання мобілізуватися почалося з того, що мені хочеться говорити про цю війну, фіксувати її такою, якою вона є. Однак для цього я маю бути у війську, проходити цей шлях, як і мої побратими та посестри, переживати та рефлексувати з ними. Тоді ці відчуття будуть правдивими.

Слідами моїх героїнь я з допоміжних для армії функцій переходжу до самої армії.

«Намагаюся вести щоденник, щоб залишити нащадкам ґрунт для досліджень»

Марина Мірзаєва: Бути військовослужбовицею — це унікальний досвід. Це складно, життя змінилося, але разом із тим воно дало інші відчуття, яких мені бракувало крайні роки, як дослідниці. Мені було складно описувати що таке війна, втрати, потреби. Коли переживаєш усе сама, — це вже інші тексти, акценти, наголоси. мені б не хотілося повторювати помилки своїх героїнь. Багато дівчат з ОУН та УПА залишили спогади. Це цінне джерело, однак вони — це роздуми після пережитого. Ці спогади можуть бути частково правдивими. Ці дівчата не залишили щоденники. А це найцікавіше: емоції у певний момент. Їх мені бракувало у дослідженнях.

  • Я намагаюся зараз вести власний щоденник, щоб залишити нащадкам ґрунт для дослідницьких робіт: про побратимів і посестер, наш побут, деталі, яких мені у дослідженнях бракувало.

Читайте також: Різдво по-повстанськи: як святкували у криївках


Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Ми поїдемо у села, куди не доїде шоубізнес — Козак Сіромаха про свій тур

Ми поїдемо у села, куди не доїде шоубізнес — Козак Сіромаха про свій тур

5 год тому
Для вступу в ЄС нам треба реформувати державну службу —  депутатка

Для вступу в ЄС нам треба реформувати державну службу — депутатка

9 год тому
Притула: У волонтерстві і є квінтесенція українського громадянського суспільства — ми всі разом

Притула: У волонтерстві і є квінтесенція українського громадянського суспільства — ми всі разом

10 год тому
Закриття церков і рейди на священників: що з релігійними організаціями на окупованих територіях

Закриття церков і рейди на священників: що з релігійними організаціями на окупованих територіях