facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Люди чекають треш-новин про колаборантів — головна редакторка херсонського видання «Кавун.City»

Інтерв'ю

Головна редакторка “Кавун. City” Євгенія Вірлич розповідає про роботу в окупації, довіру аудиторії та теми, які цікавлять людей.

Люди чекають треш-новин про колаборантів — головна редакторка херсонського видання «Кавун.City»
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Про ставлення читачів до видання

Євгенія Вірлич: Ставлення наших читачів до видання не змінилось, скоріше «зміцнилось». Частина російськомовних читачів відійшла від нас. Залишились ті, які любили нас і раніше. Вони підтримують всі наші заходи, збори грошей. У нас є власна краудфандингова платформа. Ми завжди запитуємо у читачів, чого б їм хотілося.

Для нас ознакою того, що ми правильно все робимо, були слова вдячності підписників під час роботи в російській окупації. Ті, хто перебували в окупації дуже добре розуміють одне одного. На жаль, не завжди йдуть на контакт з тими, хто виїхав. Наші читачі усвідомлювали, що ми поруч і володіємо інформацією.

До окупації в нас не було такої підтримки. Раніше в нас не було стрічки новин, ми зосереджувались на історіях людей, аналітиці, мінірозслідуваннях. У нас зʼявились новини під час повномасштабного вторгнення. Ми писали про те, де знайти хліб, як працюють аптеки тощо. Читачі зрозуміли, що видання готове змінюватись заради них.


Читайте також: На окупованій Херсонщині росіяни скуповують сільгосппродукцію за безцінь і вивозять її в Крим — кореспондент


Що наразі цікавить людей ?

  1. Читачі дуже чекають новин про Лівий берег, про окуповану частину Херсонщини. Не вистачає повідомлень про обстріли, затоплення, загальну ситуацію. Звідти люди не можуть писати, бо для них це небезпечно. Вони рідко можуть сказати, чого їм не вистачає. Замість них це роблять родичі чи близькі, які виїхали.
  2. Люди чекають треш-новин про колаборантів. У відсотковому відношенні зрадників небагато, але кількісно їх чимало. Читачі в очікуванні помсти, розправи, справедливого суду. Іноді хочуть й «людського суду», тобто вбивства.
  3. Під час окупації ми не писали історії успіху, а зараз вже на них чекають. Протягом багатьох років історію на півдні спотворювали. Тому зараз люди з подивом дізнаються, що в Херсоні народився та ходив до школи перший міністр закордонних справ Ізраїлю. У нас дуже багато видатних людей, біографії яких замовчувались. Через імперську історію ми мало знали про унікальні споруди чи місця.
  4. Популярною є довідкова інформація про можливості евакуації та допомоги.

Читайте також: На окупованій Херсонщині погана епідеміологічна ситуація — кореспондент


Про довіру аудиторії

Євгенія Вірлич: Я з родиною провела 4,5 місяці в окупації. Моя редакція виїхала раніше. Але всі ми відчули, що таке окупація. Довіра, яка була сформована протягом трьох років існування видання, підтвердилась нашим перебуванням у спільному контексті.

Ми разом із читачами пройшли страшні моменти. Тому «Кавун. City» не напише про обстріл, поки про це не повідомлять офіційні відомства. Така наша політика. Я знаю блогерів, які публікували фото та відео про обстріли одразу ж, але це коригування.

  • Про влучання в готель Сальдо я дізналась однією з перших, але мовчала, щоб не викрити інформатора. Під час окупації у нас майже не було оригінальних фото і відео на сайті, тому що ми просто боялись їх публікувати. Ми хвилювались за людей, які нам скидали їх.

 У нас навіть виникали конфліктні ситуації з читачами через те, що видання «продалось». В Херсоні важко відбувається взаємодія з місцевою владою, бо містяни вже звикли жити в анархії під час окупації. Мешканці навчились гуртуватись, розв’язувати проблеми, не здавати та підтримувати одне одного. Коли ми даємо офіційну позицію влади щодо якогось суперечливого питання, то читачі сприймають це негативно. Намагаємось пояснювати, що мусимо подавати думку влади, навіть якщо з нею не погоджуємось.

Час від часу виникають такі крихкі моменти. Наприклад, нас питають, чому ми закриваємо обличчя підозрюваним у зраді. Розповідаємо, що не можна викривати людину, поки не доведуть скоєння цього злочину.


Читайте також: У Херсоні повітряна тривога не співпадає з обстрілами


Про «точки напруги» в майбутньому

Євгенія Вірлич: Напруга виникає в поданні інформації, яка містить позицію місцевої та загальнонаціональної влади. Люди сильно поділяють самі себе на табори підтримки. Коли настане момент виборів, то буде багато протистоянь та конфліктів.

Людей обурюють великі суми витрат на якісь умовні послуги, хоча й необхідні для країни та громади. Читачі бачать великі кошти, які йдуть не туди, куди б вони хотіли. На культуру вважають, що не на часі витрачати, бо спершу треба виграти війну. Я думаю, що це абсолютно помилкова позиція. Ми підтримуємо декомунізацію, деколонізацію. Вважаємо, що кращого часу, ніж сьогодні, не буде для того, аби позбутись комуністичних та імперських ідей, символів.


Слухайте також: Відбудовувати Каховську ГЕС сенсу немає — еколог про наслідки російського злочину


Як повідомлялося, вночі 7 серпня російські війська обстріляли центральну частину Херсона. Внаслідок ударів загинула одна людина, щонайменше 10, у тому числі двоє рятувальників, були травмовані та поранені.

Протягом липня російські окупанти понад 660 разів обстріляли Херсонщину. Загинули 30 загинуло, 107 людей отримали поранення.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

Поділитися

Може бути цікаво

«Чорна п’ятниця» — це тільки початок знижок — маркетологиня

«Чорна п’ятниця» — це тільки початок знижок — маркетологиня

Люди, які слухали «Разом нас багато», зараз на «нулі» — лідер гурту «Ґринджоли»

Люди, які слухали «Разом нас багато», зараз на «нулі» — лідер гурту «Ґринджоли»

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич

«БТРи їхали практично по наметах»: Євген Нищук про Революцію гідності

«БТРи їхали практично по наметах»: Євген Нищук про Революцію гідності