Євгенія Гончарук
Наші працівники на ЗАЕС — найбільша надія — радіобіологиня про безпеку на атомній станції
Інтерв'ю
Про ризики для ЗАЕС, можливі наслідки аварії на станції, відновлення ґрунтів та інше говоримо з Катериною Шавановою.
Ведучі1
Гості1
Фото: Facebook /Запорізька атомна електростанція
Гостя — кандидатка біологічних наук, радіобіологиня Катерина Шаванова. Зараз, серед іншого, займається дослідженням того, як ефективніше використовувати надбання науки для потреб сільського господарства. Зокрема, як відновлювати українські ґрунти після бойових дій.
Які ризики аварії на ЗАЕС?
Катерина Шаванова: Якщо орієнтуватися на офіційні заяви українських джерел, то, скоріше, йдеться про провокацію та демонстрацію акту тероризму. Це не про те, щоб забруднити Україну і весь світ радіоактивними відходами.
Показували, що щось невелике розміщене на дахах енергоблоків ЗАЕС — це те, що ми знаємо з правдивих джерел.
Станція добре укріплена. Після наслідків чорнобильської та фукусімської аварій фахівці ядерної галузі зробили висновки, атомні електростанції усього світу видозмінювали й укріплювали.
Я стримано оптимістична й сподіваюсь, що це не вийде за межі промислового майданчика ЗАЕС.
- Але все одно має готуватися вся країна. Бо окрім ЗАЕС, у нас є ще три атомні електростанції, і ми бачимо, що ніякий об’єкт на території України не може бути зараз безпечним повністю.
У нас є сусід з атомною зброєю й атомними електростанціями (не лише Росія, а й Білорусь), тому ми всі маємо готуватися, знати базові принципи радіаційної безпеки. Але це точно не про паніку.
Наслідки для навколишнього середовища безперечно будуть. Побачити, які саме можна буде після звільнення територій. Тоді буде можливим нормальний моніторинг. Якщо якийсь інцидент трапиться, то чи це у повітря більше надійде, чи у водні резервуари, в Дніпро, а потім до Чорного моря. Всі ці сценарії будуть зрозумілі, якщо щось трапиться, — тоді одразу вступлять механізми моделювання, моніторингу, дослідження.
- Масштаб наслідків буде залежати від того, хто в цей момент контролюватиме станцію.
Якщо там вже будуть українські війська, то наші фахівці зможуть швидко туди дістатися — це буде один рівень наслідків. Якщо вона все ще буде окупована і фактично покинута напризволяще, то це буде інший рівень наслідків.
Читайте також: «Танці з ядерним бубном» не повинні нас відволікати від деокупації — представник ГУР Андрій Юсов
Про можливі наслідки аварії на ЗАЕС та світовий досвід
Катерина Шаванова: Навіть на Фукусімі, де була аварія на трьох робочих енергоблоках, а на ЗАЕС вони зараз усі вимкнені, променевої хвороби не було у жодної людини. Більшість загинули від наслідків цунамі й землетрусу, а радіаційні наслідки були доволі локальні. Ми з моєю колегою цього року були в Японії, за п’ять кілометрів від станції, від енергоблока, де трапилася аварія. Там було чисто, там вже зараз безпечно.
Коли ми говоримо про наслідки Чорнобиля, чому постраждало багато людей, то це через диктатуру, нестачу інформації. Це була перша аварія такого масштабу, і ніхто у світі не знав, що з цим робити.
Були аварії менших масштабів. Після кожного ядерного інциденту робили висновки. Наприклад, після аварії на ЧАЕС усі енергоблоки накрили бетонними контейнерами — ви могли їх бачити на фото ЗАЕС. Це побудовано для того, щоб якщо усередині станеться якийсь вибух, то саме блоки втримали це усередині. Ці блоки можуть витримати досить багато. Після аварії на Фукусімі, на ЗАЕС встановили дуже потужні дизельні генератори із запасом палива на 10 діб — вони вже не один раз рятували станцію.
Це все наслідки того, що вчені, експерти зробили висновки з попередніх інцидентів. Тому ЗАЕС так добре тримається. Там також дуже фаховий український персонал.
- Атомні електростанції нероздільні від працівників та працівниць. Вони працюють там у жахливих умовах, але залишилися там і тримають ядерну безпеку. Вони найбільша наша надія.
Читайте та слухайте також про те, як підготуватися до імовірного підриву ЗАЕС: Чи справді потрібен йодид калію для профілактики: якими можуть бути наслідки імовірного підриву ЗАЕС?
Як працюватиме система інформування?
Катерина Шаванова: Скоріш за все, будуть залучені SMS, усі месенджери. Буде оголошення по радіо, телеканалах. Варто налагодити офіційних державних мовників, щоб отримувати правдиву інформацію, бо найважливіше — це не їжа і вода, а інформація: чи ви евакуюєтесь, чи ні, і чи маєте добу пересидіти вдома.
Є інша проблема: якщо киянам кажуть залишатися вдома, то варто, щоб вони не забивали всі дороги й не тікали з Києва. Довіра до влади має бути й про евакуацію, й про не евакуацію. З цим нині у нас важко.
- Я знаю, що розгортаються штаби. Але при всіх сценаріях найбільше постраждає Енергодар — місто-супутник ЗАЕС.
Євгенія Гончарук: Оскільки ви читаєте матеріали на сайті Громадського радіо та слухаєте нас в ефірі, хочу нагадати про важливість інформації. Особисто в мене фактично від початку повномасштабного вторгнення є невеликий радіоприймач, який працює від батарейок тривалий час. Думаю, що періоди блекаутів мають нам всім нагадати, що це працює, це дуже просто. Зараз ажіотажу нема, і якщо у вас досі нема такого способу отримання інформації, то про це можна подбати завчасно. Це дуже зручно, це повтор найважливішої інформації, наприклад, від суспільного мовника, від Громадського радіо, яке всі ці місяці продовжувало мовити. Це вкрай важливо, і це підтверджували люди, які перебували в окупації.
☢️ У разі вибуху на ЗАЕС мешканці потенційної зони радіаційної аварії мають бути готовими до можливої евакуації.
Якщо органи влади офіційно повідомили про радіаційну аварію, залишайтеся в приміщенні або дістаньтеся приміщення якомога швидше. Слідкуйте за подальшими… pic.twitter.com/xB8Me0kn2D
— Громадське радіо (@HromadskeRadio) July 4, 2023
Читайте також: Червоне вино помічне під час небезпеки ураження радіацією, але зловживати не варто — Анатолій Оперчук
Наслідки для довкілля від підриву ЗАЕС і війни загалом
Катерина Шаванова: Мене насамперед турбують ґрунти. Бо один з моїх напрямків роботи — це сільське господарство. Йдеться не лише про забруднення радіонуклідами, а й воєнні дії на території України. Через що загалом дуже пошкоджені наші ґрунти. Від снарядів утворюються вирви, ґрунт спресовується від важкої техніки — так таші землі страждають фізично. Хімічного забруднення вони зазнають і від снарядів, і від палива. Ми зараз говоримо про десятки, сотні тисяч гектарів. Але масштаби забруднення будуть зрозумілі, коли зможемо провести повноцінне обстеження. Зараз моніторинг проводять лише на деокупованих територіях.
Є різна інформація, і відновлювати ми також будемо по-різному. У Франції є така територія після Першої світової війни, яка ніколи не відновлювалася. На ній ростуть трошки дерев, але фактично це мертва земля.
- Тому якісь території не повернуться у сільськогосподарське використання, адже їх не можна буде відновити, щоб отримувати врожай.
Але, можливо, ми робитимемо за прикладом Чорнобильської зони відчуження, бо зараз ця зона є заповідником — там прекрасна природа, відновлюються популяції диких тварин. Це теж один з можливих напрямків.
Якщо засипати вирви, то це не відновить структуру ґрунту, бо ґрунт складається з різних шарів, які мають бути розташовані в певному порядку, там мають жити мікроорганізми. Там є своя біота, рослинність, навіть якщо це просто поле. Тому у сільському господарстві, екології буде багато роботи, на яку ми не очікували, на багато років уперед.
Про відновлення ґрунтів і їх подальшу експлуатацію
Катерина Шаванова: Війна в Україні — не єдина війна у світі. Євеличезний досвід, накопичений багатьома країнами, напрацьована експертиза з відновлення ґрунтів. Треба використовувати ці міжнародні знання та практики. Й ми маємо для цього фахівців: у Харкові Інститут ґрунтознавства, який вже зараз займається цією темою.
Український національно-дослідний інститут сільськогосподарської радіології має дієві рекомендації. Їх застосовували після аварії на ЧАЕС: як виростити чисту сільськогосподарську продукцію навіть на територіях, які трошки забруднені. Їх використовували у Японії, бо Фукусіма — це також сільськогосподарський регіон. Тобто є такі рекомендації, є напрацювання.
Читайте також: Овочівництво, зерно, судноплавство: якими є наслідки підриву Каховської ГЕС для України?
Ядерний шантаж на ЗАЕС
Нагадаємо, 7 серпня 2022 року ISW повідомили, що російські війська, ймовірно, зберігають вибухівку та міни на Запорізькій атомній електростанції й навколо неї й, можливо, замінували частини станції.
9 серпня торік журналіст Громадського радіо розповів, що російські військові облаштували на Запорізькій АЕС військову базу. Вони ховають там техніку, боєприпаси, а також облаштували там катівні для утримання і допитів людей.
При цьому МАГАТЕ 10 серпня 2022 року заявили, що обстріл Запорізької АЕС не призвів до «безпосередньої загрози ядерній безпеці».
14 серпня 2022 року російські війська вчергове обстріляли станцію, унаслідок чого загинув працівник Запорізької АЕС, ще двоє людей були поранені. 15 серпня армія РФ обстріляла Енергодар, де розташована Запорізька атомна станція. Того ж дня президент України Володимир Зеленський закликав світ запроваджувати проти Росії жорсткі санкції через небезпеку для ЗАЕС.
Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков повідомив ГР про те, що російський ядерний шантаж — це безпрецедентна подія в історії.
«Навіть Радянський Союз не дозволяв собі таких ігор у Холодній війні, де ставки були набагато більші. Ми бачимо наскільки деградувала РФ», — заявив він.
22 червня 2023 року президент Зеленський зробив заяву щодо ймовірного теракту на ЗАЕС.
«Щойно була доповідь нашої розвідки та Служби безпеки України. Розвідка отримала інформацію про те, що Росія розглядає сценарій терористичного акту на Запорізькій атомній станції – терористичного акту з викидом радіації. Вони все підготували для цього», – зазначив Зеленський.
У Кремлі відреагували на заяву Зеленського, сказавши, що це «чергова брехня».
4 липня Збройні сили України офіційно попередили про можливу підготовку російськими загарбниками провокації на ЗАЕС.
«За оперативною інформацією, сьогодні на зовнішній покрівлі третього та четвертого енергоблоків ЗАЕС були розміщені сторонні предмети, схожі на вибухові пристрої. Їх підрив не має пошкодити енергоблоки, але може створити картинку обстрілів з боку України. Про це і дезінформують російські ЗМІ та телеграм-канали», — зазначили у Генштабі.
Сервіс Planet Labs зафіксував нові об’єкти на даху четвертого енергоблока Запорізької АЕС. Нові об’єкти виявили на супутникових знімках, зроблених 5 липня, повідомило Радіо Свобода.
Відомо також, що російські окупанти допускають до роботи на Запорізькій АЕС некомпетентний персонал, який абсолютно не має необхідних знань та навичок. Про це йдеться у заяві НАЕК «Енергоатом».
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
