Виконувачка обов’язків генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду, кандидатка історичних наук Леся Гасиджак готує позов до суду через образу честі та гідності.
Напередодні деякі користувачі в соцмережах почали цькувати її через зовнішність. Юрист Клим Братківський написав у своєму Facebook, що Леся Гасиджак «не може очолювати музей Голодомору», бо нібито має невідповідну зовнішність.
На тлі цієї ситуації ми поговорили про бодишейминг з кандидаткою психологічних наук, президенткою Національної психологічної асоціації Валерією Палій.
Валерія Палій: Бодишеймінг — це соціальний феномен, який характеризується виявом негативних емоцій та ставлення до власного тіла або тіл інших людей на основі їхнього зовнішнього вигляду.
Тобто це можуть бути якісь зовнішні особливості: вага, можливо, тілесні пропорції, колір волосся тощо.
Схильність ділити людей на своїх та чужих за різними ознаками — це те, що притаманне людській природі загалом. Але в різні періоди розвитку суспільства це набуває різних форм.
Зараз ми можемо говорити про те, що є певні стандарти, які, можливо, ззовні нав’язуються засобами масової інформації, лідерами думок. Відповідно, ті, хто в ці стандарти вписуються, сприймаються нормально. Є люди, які не вписуються в ці стандарти, тому вони можуть сприйматися якось по-іншому.
Щодо бодишеймінгу треба розуміти те, що стандарти краси також змінювалися. Якщо ми подивимося в історичному зрізі, то і колір шкіри, і вага, і тілесні пропорції вважались гарними достатньо по-різному.
Але сьогодні ми маємо те, що люди, які мають певні фізичні особливості, можуть піддаватися загальній критиці, осуду, ворожому ставленню тощо.
Читайте також: Бодипозитив і фетшеймінг: як тіло і вага стають предметом суспільного осуду
Валерія Палій: Ми всі маємо різний ресурс для того, щоб протистояти бодишеймінгу. Хтось може мужніше чинити опір і захищати себе. Хтось має менше ресурсу — і таких людей подібні ситуації можуть зламати, зневірити, можливо, навіть причинити низку психологічних проблем, з якими людина потім буде розбиратися. Це може погіршити якість її життя, призвести до депресивних розладів, зниження самооцінки.
Дуже часто в психотерапії є випадки, коли люди, які піддаються суровій критиці за зовнішність, мають певні проблеми й намагаються щось змінити у своїй зовнішності. Іноді це буває не завжди конструктивно, іноді це бувають не дуже здорові зміни: захоплення пластичною хірургією, якимись дієтами, розлади харчової поведінки. Це дуже часто є наслідком постійної прискіпливої критики, а також уваги до якихось стандартів краси тощо. Тобто бодишеймінг може спричинити низку серйозних проблем.
Але насправді все залежить від того, наскільки емоційно, психологічно стійкою є та особистість, яка піддається критиці, тому що всі люди різні.
Психологічна й емоційна стійкість залежить від виховання, типу нервової системи, з якою ми народжуємося, адже хтось більш холеричний, хтось більш флегматичний. Це залежить від того, в яких умовах нас виховували. Від того, наскільки нам, нашим батькам, нашому оточенню вдалося сформувати нашу самоцінність, впевненість в собі, слідування своїм стандартам, а не зовнішнім нав’язаним.
Ми тривалий час жили у суспільстві, в якому була ідея рівності, однаковості. Ідея того, що не треба виділятися, не треба бути особливим — все має бути зрозуміло та передбачувано.
Тому зараз люди, які мають інший колір волосся, татуювання, яскраво вдягаються, дуже часто мають складнощі з життям в цьому суспільстві. Тому що наші батьки, їхні батьки звикли, що всі мають бути достатньо стандартними й однаковими.
Читайте також: Вимога носити високі підбори на роботі — порушення закону, — юристка
Валерія Палій: Публічний бодишеймінг є одним з проявів булінгу у широкому сенсі. А з булінгом достатньо багато хто з нас може стикатися. Іноді не завжди через наші зовнішні особливості, а й через власні успіхи.
Найнеприємніші обставини, в яких може опинитися людина в подібній ситуації — це самотність. Тому дуже потрібно знайти для себе тих друзів, рідних, близьких, на яких можна спертися у турбулентний період.
Я обов’язково раджу звернутися за фаховою психологічною допомогою. Це може бути дуже хороша підтримка для людини, яка проходить через непрості етапи, пов’язані з булінгом чи будь-яким шеймінгом у своєму житті.
Разом з фахівцем можна сформувати свої стратегії, як протистояти шеймінгу. Але фахівці однозначно не радять вступати в публічні дискусії чи взагалі якісь безпосередні дискусії з тими людьми, які проти вас вороже налаштовані. Потрібно знаходити інший спосіб, як себе захищати. Можливо, через якісь формальні процедури.
Оточення має дуже велике значення. Потрібно створити для себе опорне оточення, знайти правильних людей, які можуть вам допомогти не потонути в негативі й ворожості. І все ж таки, я б радила звернутися до фахівця, адже це однозначно допоможе легше пройти такий непростий період свого життя.
Це розмова не про секс: чому піднялась хвиля хейту після обговорення календаря від 5 каналу?
Валерія Палій: Якщо ми говоримо про будь-яку взаємодію з іншими людьми, то я раджу не звертати увагу на вагу. Якщо людина схудла, набрала вагу тощо. Я б радила цю тему не підіймати та не коментувати.
Це дуже інтимні речі, тому що людина може набирати або худнути через медичні проблеми або особисті обставини в житті. Вона не хоче коментувати або виправдовуватися, або взагалі не дуже хотіла б, щоб інші це помічали.
Якщо ви хочете сказати комплімент людині на рахунок того, який гарний вигляд вона має, то це чудовий спосіб просто підтримати й сказати щось хороше іншому.
Коментарі по типу «ти висипаєшся/не висипаєшся?», «о Боже, що з тобою сталося» тощо треба просто відфільтрувати, забанити та ніколи ні з ким не використовувати у комунікаціях.
Читайте також: Якою має бути норма ваги у жінки і як прийняти своє тіло таким, як воно є?
Нагадаємо, у листопаді 2020 року черкащанки влаштували флешмоб у мережі на підтримку дружини кандидата у мери Черкас, яка зіткнулася з хейтом через зовнішність.
Як повідомляло ГР, за результатами соціологічного дослідження, у 2020 році в Україні кожні треті українець і українка зіштовхувалися з дискримінацією при працевлаштуванні. Досить часто нам важко ідентифікувати й зрозуміти, що оголошення, які містять вказівку на вік кандидата, стать, можливу релігію, майновий стан або зовнішній вигляд — це дискримінація. Крім зовнішності, віку і статі, трапляються випадки, коли можуть зазначати, що не хочуть брати на роботу людину, яка є ВПО. Усі такі обмеження є абсолютно незаконними.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS