facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«У Києві мають демонтувати 163 об'єкти, що пов’язані з Росією та СРСР» — секретар експертної групи

Інтерв'ю

Про демонтаж та реконструкцію пам’яток, пов’язаних з Радянським Союзом та РФ, говоримо з секретарем експертної групи з усунення пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією і культурою Росії та СРСР з публічного простору Києва при Київраді Тимошем Мартиненком-Кушлянським.

«У Києві мають демонтувати 163 об'єкти, що пов’язані з Росією та СРСР» — секретар експертної групи
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гість секретар експертної групи з усунення пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією і культурою Росії та СРСР з публічного простору Києва при Київраді Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

Робота над об’єктами, пов’язаними з історією і культурою Росії та СРСР, у Києві

Тиміш Мартиненко-Кушлянський: Раніше загальний обсяг об’єктів і різних елементів у Києві (пам’ятників, пам’ятних знаків, елементів декору), що пов’язані з культурою Росії та Радянського Союзу, складав близько 300 одиниць. Ми рухаємось поетапно, в нас є умовні три базові списки об’єктів, які будуть іти на демонтаж відповідно до норм законів про декомунізацію і деколонізацію. 14 грудня міська рада проголосувала вже другий такий список. 

  • За моїми підрахунками, у Києві мають демонтувати 163 об’єкти.

Але не забуваймо, що, крім цих об’єктів, є окремий перелік різних знаків, пам’ятних меморіальних дощок, які будуть коригувати. Їх не будуть повністю прибирати з публічного простору, але внесуть зміни або в текст, або в зовнішній вигляд. Маю на увазі вилучення окремих елементів, які пов’язані з радянською або російською ідеологіями.

Демонтований пам’ятник Миколі Щорсу, Київ, 9 грудня 2023. Фото: КМДА, Михайло Криволапов

Читайте також: Декомунізація 2:0 — на що чекати надалі радянським пам’яткам? 


Повернути своє

Тиміш Мартиненко-Кушлянський: Дуже ретельно і радянські, й російський ідеологи вплітали моменти й цілі історичні періоди в радянській і російський міф. Це велика проблема. Саме тому ми коригуємо частину об’єктів — адже є деякі історичні події, які доцільно зберігати в історичній пам’яті українського народу, але при цьому їх потрібно вийняти із радянського чи російського міфу. 

Багатьох гарячих голів в Україні вважають, що деякі постаті треба повністю вилучати з українського культурного поля. Але якраз російські й радянські ідеології діяли максимально інклюзивно, тому вони й вбудували певні події й постаті історії у свою ідеологічну матрицю. 

Згадаймо, наприклад, Казимира Малевича, який народився в Києві. Він за етнічним походженням був частково поляком, а частково — литовцем. Ідентифікував себе українцем. Але росіяни вже понад 70 років на весь світ розповідають, що він великий російський художник. То чому ми повинні відмовлятися від таких постатей, якщо ми маємо повертати собі своє?

Анастасія Багаліка: Прихильники  Росії й СРСР, намагаючись захистити радянський культурний простір, кажуть про те, що в радянській Україні скрізь були пам’ятники Шевченку. 

Тиміш Мартиненко-Кушлянський: Це насправді теж дуже популярна смислова пастка. Але якщо ми уважно почитаємо радянські ідеологічні праці, дослідимо ідеологічний контекст, в якому висвітлювалось відкриття усіх тих пам’ятників Шевченку, то побачимо, що радянські ідеологи увічнювали Шевченка зовсім не як українського поета.

Ще один дуже відомий скандальний київський кейс — написи на могилі Лесі Українки на Байковому цвинтарі. Там написано, що вона видатна соціалістка і революціонерка. Це приклад того, яким чином радянська і російська пропаганда використовували монументальне мистецтво для насадження своїх наративів. 

Напис на могилі Лесі Українки. Фото: chytomo.com
  • І Лесю Українку, й Івана Франка, і переважну більшість українських класиків у радянські часи висвітлювали зовсім не тими культурними постатями, якими ми знаємо їх на сьогодні.

Читайте також: Ріпин, Малевич, Гоголь, Айвазовський — як росіяни крали українських митців


Доля зірки на Хрещатику

Тиміш Мартиненко-Кушлянський: Питання зірки на Хрещатику нині суперечливе, продовжуються дискусії з цього приводу. Тут треба враховувати кілька моментів. З точки зору законодавства зірка не є символікою радянського режиму, не може вважатися такою. Адже насправді зірка — це типовий елемент декору, що притаманний практично всім народам, які з європейською культурою так чи інакше пов’язані. Свого часу в Сполучених Штатах було дуже популярно вплітати зірки в декор будинків. Тому такого популярного поняття, як «радянська зірка», яке побутує в мас-медіа, насправді не існує. Тому що п’ятикутна зірка на будинку на Хрещатику абсолютно нічим не відрізняється від п’ятикутної зірки на гербі Італійської Республіки чи на прапорі Нової Зеландії. 

Житловий будинок по вулиці Хрещатик, 25 (будинок із зіркою). Фото: go2.kiev.ua

Але у випадку з будинком на Хрещатику експертна група при Київській міській раді зробили виняток із загального правила. Ми в абсолютній більшості випадків рекомендували не чіпати зірки, враховуючи той факт, що вони є звичайним елементом декору, окрім цієї будівлі на Хрещатику. В останньому випадку ми рекомендували зробити демонтаж зірки, враховуючи кілька важливих обставин. По-перше, коли ми говоримо про сталінських хмарочоси, які будували на теренах Радянського Союзу, то на зірки є рухомим елементом. Тобто вони могли бути, а могли не бути на хмарочосах. По-друге, станом на сьогодні такі зірки зі сталінських хмарочосів демонтували в усіх містах Європи, окрім Москви й Києва. Коли радянські ідеологи й архітектори вплітали цю зірку на саму маківку хмарочоса на Хрещатику, то вони фактично наслідували образ кремлівських веж, над якими є ці зірки. Це класичний радянський маркер. 

  • Враховуючи всі ці факти, експертна група при міській раді рекомендувала демонтувати зірку з будинку на Хрещатику як об’єкт, який пов’язує нас з естетикою сталінської доби й російськими та радянськими наративами.

Точно такий самий процес щодо зірки, як зараз в Києві, проходив у Ризі на початку 2000-х. Після довгих дебатів ту зірку демонтували й представили це суспільству як акт остаточного прощання з радянською спадщиною. Ми на міському рівні в Києві запропонували такий же підхід. Але питання в тому, що зараз є певна нормативна дискусія між органами державної влади. Адже вулиця Хрещатик має статус пам’ятки містобудування, і потрібно вирішити певні нормативні особливості, щоб зрозуміти, чи можливо в рамках чинного законодавства цю зірку демонтувати. Моя особиста думка — можливо. Але дискусія між чиновниками триває.


16 грудня у Дарницькому районі Києва демонтували радянський пам’ятник «Таращанець». Він стояв у місцевому сквері майже 50 років — з 1974-го. Надалі монумент зберігатиметься у музеї-майстерні Зноби-Голембієвських.

9 грудня у центрі Києва демонтували пам’ятник одному з військових командирів більшовиків Миколі Щорсу на бульварі Тараса Шевченка. Монумент простояв майже 70 років. 

А 15 листопада у Києві провели роботи з демонтажу пам’ятника російському поетові Олександру Пушкіну. 

Нещодавно уряд ухвалив рішення про вилучення з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення пам’ятників деяких російських і радянських діячів, що дозволило запустити процеси їхнього демонтажу.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Граньоний стакан нікто не воровал»: чому українці досі ностальгують за СРСР

«Граньоний стакан нікто не воровал»: чому українці досі ностальгують за СРСР

Анальний секс, вагітність, геморой: розмова з проктологинею Анастасією Пристаєю

Анальний секс, вагітність, геморой: розмова з проктологинею Анастасією Пристаєю

3D-будинок в Ірпені для сім'ї військового надрукували за 58 мотогодин

3D-будинок в Ірпені для сім'ї військового надрукували за 58 мотогодин

Це не просто проблема з корупцією, це проблема з мораллю — Совсун про законопроєкт щодо добудови ХАЕС

Це не просто проблема з корупцією, це проблема з мораллю — Совсун про законопроєкт щодо добудови ХАЕС