Як здача крові поліпшує здоровʼя донора?

Про ситуацію з донорством крові в Україні


Ірина Славінська: Українці стали менш активно здавати кров. Але коли Росія обстрілює ракетами та зʼявляються поранені, то люди приходять до центрів крові. Проте є постійна потреба в донації, бо хтось хворіє, потрапляє в ДТП тощо. На всі ситуації ми повинні мати запаси крові. Для цього потрібно заздалегідь здавати її, щоб медики отримали всі інструменти для порятунку життя. Трагічні події — це не завжди хороша мотивація. Стихійне донорство створює сильне навантаження на центрі крові, які не можуть приймати тисячу людей за день.

З 14 червня 2023 до 14 червня 2024 року наша організація розпочала кампанію «Розквітай». Заохочуємо здавати кров, бо це корисно для профілактики здоров’я.


Слухайте також: Домедична допомога: прості поради, що можуть врятувати життя


Як підготуватися до здачі крові?

Ірина Славінська: Щотижня разом з центрами крові та МОЗ ми актуалізуємо інформацію про потреби крові у різних регіонах. Наша автоматизована система рекрутингу донорів налічує понад 136 тисяч людей. Так ми допомагаємо державі завжди мати запас. Всі групи крові та резус-фактори потрібні. 

  • Здавати кров можна раз на два місяці. Кожного дня це робити не можна. За 60 днів відновлюються всі еритроцити, тромбоцити, лейкоцити у крові.
  • Перед донацією обов’язково треба поснідати. Натщесерце потрібно здавати лише аналізи, щоб дізнатись про хвороби та відхилення. За день до донорства та під час сніданку варто вживати овочі, фрукти, каші на рослинній олії, макарони, хліб, мʼясо та рибу нежирних сортів у тушкованому чи вареному вигляді.
  • Здавати кров можна з 18 років. Хто приходить вперше на донацію під час повноліття, тому ми даруємо подарунки.
  • Вага донора має бути понад 50 кг.
  • Потрібно бути здоровою людиною. Не приймати ліки на постійній основі від тиску, хронічних хвороб, не стояти на обліку у лікаря, не мати видалених органів тощо.

Читайте також: Пакет крові необхідний пораненому не через 5 годин, коли поруч з ним буде лікар, а якомога скоріше — інструкторка з тактичної медицини


Фото з архіву ГР

Як відбувається процес здачі крові?

Ірина Славінська: Ми рекомендуємо зареєструватись на нашому сайті, щоб запланувати донацію завчасно. Тоді надішлемо повідомлення про те, де і коли буде потрібна ваша група крові.

  1. В центрах крові треба пройти переддонаційний етап. Медичні працівники візьмуть аналіз крові з пальця, щоб визначити групу крові та рівень гемоглобіну. Якщо рівень низький чи високий, то це свідчить про те, що загальний стан організму не в хорошому стані. Це перший показник, який допускає людину до донації.
  2. Після здачі крові, її переробляють, розділяють на компоненти та тестують в лабораторії на чотири інфекції: ВІЛ, гепатит C та В, сифіліс. Також роблять загальний аналіз крові, щоб розуміти якість та об’єм формених тіл у крові.
  3. Наступного дня потрібно прийти в центр, щоб дізнатися чи ваша кров підходить для донорства.

Читайте також: Лише 6% інфікованих гепатитом знають про свій діагноз — Олена Бідованець


Фото з архіву ГР

Який вплив донорство крові має на організм людини?

Ірина Славінська: Донорство має таку користь для здорової людини:

  • профілактика серцево-судинних захворювань. Розрідження крові;
  • профілактика онкологічних захворювань, бо зменшується кількість заліза. Донорство тримає в нормі залізо, щоб не окислювались середовище і не формувались непотрібні клітини;
  • профілактика подагри;
  • безоплатна можливість зробити обстеження.

Слухайте також: Один донор забезпечив життя чотирьох людей, серед яких новинарка Громадського радіо


В Україні лише третина пацієнтів отримує вчасно донорську кров. За даними ВООЗ для будь-якої мирної країни необхідно донорство крові 1% від загальної чисельності населення. В Україні кількість донорів становить близько 320 тисяч людей на 44 мільйони. 

Нагадаємо, за словами співзасновника волонтерської організації UA First Aida Леся Якимчука, 90% усіх смертей на фронті стаються від втрати крові.

Як зазначив в ефірі ГР ексзаступник міністра охорони здоров’я Валерій Івасюк, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну щонайменше 40% людських втрат у нашій країні були не від тяжкості поранень. А через відсутність кваліфікованої допомоги та боротьби з крововтратою.

Валерій Івасюк додав, що ще з радянських часів в Україні є порочна практика: власні станції переливання крові мають лише великі хірургічні центри. Однак усе має бути уніфікованим.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Теги: