Фото: Facebook
Громадське радіо вже спілкувалося з Ольгою Корнюшиною, але зараз книжка перевидана з урахуванням досвіду війни, в якій ми живемо сьогодні.
Ольга Корнюшина: Існують певні стереотипи стосовно того, що таке буддійська практика. Але насправді буддійська практика значною мірою про те, щоб усвідомлювати стан свого розуму, своїх емоцій, стан свого тіла. І усвідомлення і розвиток доброго серця — можна сказати, що це буддійська практика. Людина привчається помічати свої думки, реакції і, можливо, не так реагувати жваво, як зазвичай ми це робимо.
Саме завдяки осмисленню мого нового досвіду нова редакція книжки і з’явилася. У березні ми були на Київщині, в Макарівському районі, і хоча те селище, в якому ми були, не потрапило в окупацію, там велися запеклі бої. І навколо, і потім вже в самому селищі, бо через нього росіяни намагалися танками прориватися далі — на Білогородку, і далі на Київ. Але в них нічого не вийшло.
Проте довелося нам ховатися в погребі. І саме в цьому погребі, коли я там сиділа якийсь час, тобі страшно, але одночасно тобі немає чого робити. І щоб увесь час не боятися, я подумала, що я можу тестувати різні практики, які я в книзі пропоную людям.
І дуже добре працювали практики, які пов’язані із так званим захистом розуму: мантра чи повторення молитви, чи повторення будь-якої фрази заспокійливої — це захист розуму. Бо таким чином ми концентруємося на іншому.
Я дуже люблю розповідати про практику заземлення, коли відчуваєш ноги, які стоять на землі, і ніби хапаєшся пальцями ніг за землю.
Що не дуже добре працює — чим більший градус переживання цього жаху, все літає, гуркоче, дійсно дуже страшно і все це дуже близько, тоді зникає здатність до якихось складних конструкцій: щось аналізувати не виходить.
Слухайте також: Головне — не відключити страх, а приглушити його емоційну складову — психотерапевтка про техніки психологічної стабілізації
Мені здається, що треба розрізняти, де у нас прояв гострого стресу, а де ми відіграємо якісь шаблони свого поганого характеру, де ми дозволяємо собі щось, що ми можемо просто виправдати, що «зараз таке страшне, я можу собі дозволити поводитися як хочу, тому що страшне». І це відбувається, я це спостерігаю.
Для цього всього є чи хороші, чи погані причини. Але не все можна виправдати. І тут дійсно потрібен певний рівень самоусвідомлення, щоб зрозуміти: тут я дійсно зірвалась і не впоралась, а тут я відіграю якісь негативні шаблони своєї поведінки.
Слухайте та читайте також: Як відновлювати в собі сили під час війни?
Ольга Корнюшина: Є дослідження, які проводили в місцях природних катастроф, техногенних катастроф, воєн, тобто — в місцях, де люди переживали надзвичайні ситуації. І ці дослідники одностайні в тому, що там де спільнота згуртована, там набагато менше потім фіксується випадків ПТСР.
Спільноти, які витривалі, резильєнтні (психологічно пружні, стресостійкі — ред.), мають певні спільні ознаки. Ці спільноти концентруються на тому, що їх об’єднує, і вони намагаються не концентруватися на тому, що їх роз’єднує. Тобто, замість того, щоб відштовхувати людей, треба їх залучати, щоб люди знали, що вони можуть звернутися, що їм допоможуть, що вони тримаються разом, і що вони можуть у цій спільноті почуватися безпечно.
І те, що ми зараз багато пишемо і читаємо про те, що ми українці, ми такі круті, витривалі, наші Збройні сили круті, — це дуже правильно. Тобто, дуже правильно говорити про свої сильні сторони як нації.
Читайте також: «Бути окей»: 4 ознаки психічного здоров’я
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS