У Мінагрополітики заявили, що в поточній жнивній компанії української аграрії намолотили вже понад 16,5 мільйонів тонн зерна, більш як 75% – пшениця. Лідерами зі збору зернових культур залишаються сільгосптоваровиробники Миколаївщини, вони обмолотили 82% площ, найбільший намолот на Одещині – понад 2 млн тонн.
Аграрії 9 областей закінчили збирання гороху, а на Дніпропетровщині взялися за збирання гречки.
Денис Марчук: У цьому сезоні немає такої великої кількості перехідних залишків, які погіршують можливість їхнього зберігання всередині країни. Минулого року через повномасштабне вторгнення аграрії не експортували врожай пів року, хоча в той же молотили новий. Тому перехідних залишків було понад 22 мільйони тонн, що зменшувало місця для зберігання всіх культур.
Цьогоріч в нас достатньо можливостей для зберігання агропродукції. До моменту молотіння ярих культур, які розпочинаються восени, труднощів зі зберіганням не виникало.
Денис Марчук: Наша головна проблема – це неможливість експортувати. Тому товаровиробники мають виходити з можливості власної економіки та реалізації своїх товарів.
Українські товаровиробники працюють за цінами на 40% менше, ніж на світовому ринку. Тому що 60% перекриваються коштом страхування та дорожчої логістики.
Ми повною мірою забезпечимо самі себе продуктами, бо для споживання потрібно не так багато. Але світу треба бути активнішими в перемовинах, щоб Україна не зменшувала власний експортний потенціал. В нас мають відбуватись посіви пшениці, кукурудзи, олійних культур, бо від цього залежить продовольча безпека та світові продовольчі ціни. Також дуже важливо, щоб Чорне море стало безпечним логістичним центром, де можна було б здійснювати нормальні торговельні відносини.
Читайте також: Овочівництво, зерно, судноплавство: якими є наслідки підриву Каховської ГЕС для України?
Денис Марчук: Нещодавно прем’єр-міністр заявив, що Україна застрахувала всі торгові судна, які здійснюють експорт і імпорт товарів через порти Дунаю. Це дуже правильне та прагматичне рішення. Воно сигналізує те, що держава виступає гарантом забезпечення продовольчої безпеки. Ми виконуватимемо умови, які брали на себе як держава.
Збільшуючи увагу до питання страхування, ми намагаємось привернути увагу світу до покращення системи протиповітряної оборони, щоб захистити інфраструктуру Одеси та малих річкових портів Дунаю.
Якщо не буде цього страхування з боку країни, до якої направляються кораблі, то це подаватиме сигнал, що не варто заходити на територію нашої країни.
Читайте також: Навіть директор і я — інженер, — ми всі працювали у полі: як аграрії вирощують кавуни на Одещині
Денис Марчук: За рік роботи порти Дунаю вийшли на хороші показники. Ми почали їх використовувати лише під час широкомасштабного вторгнення. Сьогодні вдається переправляти через Дунай понад 2,5 млн тонн агропродукції. Є можливість збільшити експорт ще на 1 млн тонн. Для цього вже створюються певні умови з нашими партнерами румунами. Наприклад, організовують цілодобове приймання кораблів. Ведуться перемовини про перекидання продукції з корабля на корабель, щоб не займати інфраструктуру зберігальних систем. Румунські фермери матимуть можливість завозити туди свою продукцію та не виникатимуть розбіжності як з польською стороною.
Читайте також: Україна і Польща домовилися відновити транзит українського зерна
Якщо ще запрацюють залізничні та автомобільні маршрути, то в умовах потенційного врожаю, щомісяця нам вдалось би вивозити близько 4,5 мільйонів тонн зернових.
Але в таких умовах товаровиробники нестимуть додаткові затрати, бо логістика альтернативними шляхами є дорожчою на 40%, ніж через Чорне море. Вартість перевезення однієї тонни збільшиться на 40-50 доларів, якщо рухатися через Польщу, Угорщину, Словаччину та Болгарію. А порти Німеччини чи Балтійських країн обійдуться й у додаткових 100 доларів.
Міністерство агрополітики та асоціації звернулися до Європейської комісії з проханням про надання часткової компенсації перевізникам на ці дальні маршрути, щоб повністю залучити портові можливості Європи. Йдеться не лише про часткову компенсацію, а й про покращення умов проходження митних коридорів. Наприклад, щоб транзитні країни як Польща не проводили санітарні перевірки, а контроль проходив безпосередньо у місці призначення продукції.
Читайте також: Для відсутності проблем з експортом зерна нам потрібен промисловий безвіз — Василь Шевченко
Нагадаємо, перше прибуття іноземних суден до українських портів після відмови Росії від продовження зернової угоди відбулось 30 липня.
До одного з українських зернових терміналів у дельті Дунаю прибули три вантажні судна, що належать грецькій, ізраїльській та турецько-грузинській компаніям.
Нагадаємо, «зернова угода» була вперше укладена за посередництва ООН і Туреччини у липні 2022 року терміном на 120 днів. Вона дозволила транспортувати українські сільськогосподарські товари через Чорне море на світовий ринок.
17 липня прессекретар російського президента Путіна Дмитро Пєсков заявив про припинення дії зернової угоди.
Україна звернулась до Туреччини та ООН із пропозицією продовжити функціонування «зернового коридору» в межах Чорноморської зернової ініціативи без Росії, яка вийшла з домовленостей.
Міністерство оборони РФ оголосило деякі райони у північно-західній та південно-східній частинах міжнародних вод Чорного моря «небезпечними для судноплавства». З 20 липня «судна, що прямують Чорним морем до портів України, розглядатимуть як перевізники вантажів військового призначення», заявили окупанти.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android