Українці/Фото ілюстративне
На Громадському радіо ми багато говорили про російську пропаганду, як інструмент у війні Росії проти України ще до повномасштабного вторгнення. І продовжуємо говорити поки російські ракети руйнують українські міста. Адже Росія продовжує створювати альтернативну реальність, аби виправдати свої жахливі, нелюдські злочини.
«Насамперед, це наратив про те, що Росія нібито „воює не з Україною, а з НАТО“. На мій погляд, це спосіб пояснити внутрішній аудиторії, чому коротка „спецоперація“ триває не 3 дні, а понад 100 днів. У такий спосіб російська пропаганда пояснює провали власної воєнної машини.
Другий наратив звучить приблизно так: „Росія не мала іншого вибору. Захід, НАТО, США планували використати Україну для агресії проти Росії“. Таким чином „спецоперація була вимушеним способом самозахисту“. Цей наратив вкладається в канву багатьох різних пояснень. Ми з 24 лютого чули їх дуже багато. Починаючи від того, що в Україні нібито „існували воєнні біологічні лабораторії“, закінчуючи тим, що „Україна планувала втручання в внутрішні справи Білорусі“. Так казав Лукашенко. Але чітко вказати причини своєї агресії РФ і її пропаганда виявились нездатними.
Адже насправді причина дуже проста — імперіалізм російської влади та суспільства та абсолютна неспроможність сприймати Україну як незалежну, суверенну державу.
Третій наратив говорить про те, що Росія нібито „вражає тільки цілі воєнного значення“, а коли потрапляє в цивільні об’єкти, то тільки тому, що вони „були захоплені націоналістами та радикалами“. Ми всі чудово знаємо, що це неправда. Але це не заважає Росії саме таким чином пояснювати цинічні обстріли об’єктів цивільної інфраструктури.
Останній наратив для внутрішньої аудиторії — „всі радіють приходу Росії“ на території, які нині є окупованими, а Росія — „держава-благодійниця“. Вона почала цю агресію для того, щоб унеможливити війну та „піклується про благо братнього українського народу“. Це спроба створити позитивний образ Росії для самих росіян».
Читайте також: Для роботи з «промитими мізками» російської аудиторії знадобиться багато часу — Трощинська
Ще більший, аніж до повномасштабного вторгнення, масив пропаганди спрямований на соцмережі. Так Росії вдається поширювати вигідні для себе наративи й на українську авдиторію. Звісно, відверто проросійські вкиди уже не працюють, наголошує Олександра Цехановська.
«Соцмережі — окрема платформа, де російська пропаганда поширюється дуже активно. Щоправда, там діють трохи інші правила. Якщо ми зосередимось на тому, як за допомогою соцмереж ця пропаганда проникає в український інформаційний простір, я б хотіла зазначити кілька важливих речей. Насамперед очевидно, що проросійська риторика зараз не має попиту. Тому всі агенти російського впливу в медійному просторі намагаються маскуватися та займати псевдопатріотичну позицію.
Проросійські меседжі непопулярні. Але часто ця пропаганда має характер антизахідної. Наприклад, „Ви насправді не знаєте, що ви за це віддали та про що за вашими спинами українська влада домовилася з представниками ЄС, щоб отримати статус кандидата“».
«Для зовнішньої аудиторії просуваються інші наративи. Перелічу основні.
1. „Українці самі винні у своїх стражданнях, жертвах і руйнуваннях, тому що вони чинять спротив“. Ідея дуже проста. Так вони хочуть довести, що якби українці пішли на вимоги Росії, можна було б уникнути такої кількості жертв. Це абсолютний абсурд, яким РФ намагається виправдати геноцид, який чинить на українських землях.
2. „Україна винна у продовольчій кризі“. Росія нехтує тими фактами, що це вона зірвала посівну кампанію в Україні, що поля заміновані, а порти заблоковані. Через це зерно, від якого залежить близько 400 млн людей по всьому світу не може дістатися кінцевих пунктів свого призначення. Росія перекладає цю відповідальність на українську владу з метою створення тиску з боку міжнародної спільноти. Мета — Україна іде на поступки.
3. „Україна — занадто корумпована держава. Тому їй не можна постачати зброю“. Це дуже небезпечна ідея, тому що вона лягає на гарно підготовлений ґрунт. Протягом останніх 8 років російська пропаганда дуже активно розповідала всім, що рівень корупції в Україні надзвичайний, інституції не працюють, конструктивна співпраця з Україною неможлива».
Читайте також: Як розв’язана Росією війна в Україні вплинула на продовольство у всьому світі?
Олександра Цехановська — голова групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру — наголошує: після 24 лютого російська пропаганда стала ще агресивнішою та потужнішою.
«Основні зміни мають кількісний характер. Російської дезінформації та пропаганди стало ще більше. І вона стала ще більш агресивною. Раніше російська пропаганда дуже активно використовувала наратив про те, що „Україна — це фашистська та нацистська країна“. Під цим малося на увазі, що український народ фактично взятий у заручники групою радикальних націоналістів, яка становить собою меншість.
Через декілька днів після повномасштабного вторгнення стало очевидно, що ті, кого Росія називає „бандерівцями“ та „ультранаціоналістами“, —03 це 99% всього населення України. Відбулася відповідна зміна — тепер роспропаганда зображує всю українську націю як „неправильну“, „історично схильну до нацизму“ і „таку, яку треба знищити“».
Аби голос України було чутно гучніше, ніж голос країни-агресора, нам дуже важливо розуміти, як працює ця пропагандистська машина. І не забувати про критичне мислення.
Читайте також: Підґрунтя ненависті до усього українського готувалося Росією роками: як працює дегуманізація?
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS