«Обвал фронту — питання часу, якщо немає резервів» — командир 1 ОШП Дмитро Філатов

Партнер проєкту — компанія «Українські Авіаційно-Космічні Технології» — лідер у виробництві інноваційних рішень у сфері безпілотних літальних апаратів (БПЛА).

• РЕБ-системи з імерсійною системою охолодження,
• широкий асортимент мультикоптерів та літакоподібних систем,
• штучний Інтелект у БПЛА,
• FPV-дрони на оптоволокні, з автонаведенням, на 3х частотах.

За 3 роки війни:

• 1 500 000 FPV-дронів
• 6 000 РЕБ-систем
• 9 000 БПЛА літакового типу
• 2 400 000 РАМ для FPV-дронів

Світ інновацій Українських Авіаційних Технологій, де майбутнє БПЛА стає реальністю.

https://www.ukrainianaviation.com
ukr.avia.kos.tech
ukr.avia.kos.tech
vladlennikitinua

Як вдалося стабілізувати ситуацію на Покровському напрямку

Дмитро «Перун» Філатов: Просування ворога було обумовлено чим? Він підготував велику кількість особового складу для ведення наступальних дій. Це давало йому можливість тримати постійну динаміку наступу. Це, якщо у вас немає резервів, питання часу, на цій ділянці або на іншій у вас провалиться фронт. Відповідно, як би ви не вибудували лінію оборони, якщо у вас не буде в достатній кількості резервів для поповнення втрат — як незворотних, так і санітарних, ви рано чи пізно втратите позиції. У будь-якій армії буде ця проблема.

Тому у нас в цілому в країні по суті був провалений процес мобілізації, і ми поступово почали втрачати територію. Коли ми втратили лінію, внаслідок недостатньої кількості особового складу, щоб забезпечити стійкість лінії, то потім були вимушені приймати такі рішення. Скажімо так, тяжкі. Застосування знову сформованих бригад, які не набули ще достатніх спроможностей. Перегрупування, де батальйони, які виводились на відновлення, вимушені були в короткий термін знову повертатися на фронт. Тобто всі складні рішення — зазвичай, це не є якоюсь глупістю. Це вимушені міри. Насправді, як би хто не обурювався стосовно дій наших командирів, є звичайно і командири, які, ну трохи може там «застарілі».

Стабілізувати [ситуацію] вдалося завдяки комплексу рішень. І помилкових в тому числі. Але головним чинником для стабілізації на той час стала все ж таки розбудова невибухових загороджень — протитанкових ровів, загороджень «зуби дракона», МЗП, тобто ті загородження, які фізично перешкоджали стрімкому просуванню ворога.

Дивіться та слухайте також: «Ворожі офіцери погрожують підлеглим, що відправлять їх у нашу смугу відповідальності» — комбат 3 ОШБр

Чому розділили батальйон «Вовки Да Вінчі»?

Дмитро «Перун» Філатов: Наш батальйон походить з 2014 року, і як традиція, і він імені Дмитра Коцюбайла. Ми подали всі відповідні документи й отримали відповідні дозволи. Пол також буде так називатись.

Конфлікту немає. Це щось нарощується просто в публічному полі. Конфлікту немає. Ми дотримались, скажімо так, якихось загальних принципів демократії, як і в нашій країні. Свого часу, частина колективу визначилась, і захотіла від’єднатися, їм ніхто в цьому питанні не перешкоджав. Вони від’єдналися, пішли в іншому напрямку.

Командування їм дало можливість в складі 59 бригади свій батальйон впровадити — 108-й. Вони за собою забрали назву «Вовки «Да Вінчі». Ми за собою зберегли назву «Дмитра Коцюбайла». І все.

Дивіться та слухайте також: Добре спланований рейд перетворюється у битву на виснаження»: Бутусов про Курщину та неефективне планування

Хто і чому йде в СЗЧ?

Дмитро «Перун» Філатов: Ми нікого не тримаємо, у нас кожен знає, що він захотів, і все, розвернувся і пішов. «Здавай зброю, щоб за тобою потім ДБР не бігало і ти не завдавав державі збитки, і щасливо».

Ідуть по-різному. Є певна накопичена втома. Є хлопці, які з самого початку воюють, у них є проблеми в сім’ях, всі втомлюються. Є хлопці, які приходять і кажуть6 «Командир. мені треба піти». Командир каже, «іди у відпустку» (15 діб), а він: «мені мало відпустки». Тут до питання треба ставитися з розумінням. По-перше, до багатьох чинників: «старики» зазвичай ідуть через надмірну втому. Ті, хто приходять новенькі, зазвичай ідуть в СЗЧ через страх. У більшості, до першого бою.

Ми не приховуємо нічого, у нас таке ставлення: якщо ти, як командир, під час підготовки від солдата щось приховуєш, то ти не маєш морального права від нього очікувати якихось показників, бо ти йому не розповів за те, не розповів за те. Ми показуємо, як це відбувається, відео штурмів тощо. Ми пояснюємо, що так, у кожному штурмі є втрати. Ці втрати можуть бути як незворотні, так і санітарні. Велика кількість 300. Приходять інструктори, розповідають. Приїздять побратими, які вже за станом здоров’я звільнені, без кінцівок. Люди це бачать, і для когось цей страх є непереборний.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі або дивіться на Youtube-каналі Громадського радіо