Правда про конфлікт на Азовсталі, полон і теракт в Оленівці — комбриг 38 ОБрМП Євген Беспалов

Євген Беспалов був одним із тих, хто прорвався на «Азовсталь» 2022 року, свідомо ухвалив рішення не залишати Маріуполь. Євген розповідає про оборону на Покровському напрямку, операцію у Кринках, про те, як армія змінюється із приходом молодих воїнів.

Командир згадує про те, як думка про сина тримала його в російському полоні, про те, що відбувалося в Оленівці, і як формувалася одна з найсильніших бригад морської піхоти ЗСУ.

Це щира, болюча і сильна розмова про війну, вибір, відповідальність і силу духу.

Чому Беспалов вирішив прориватися на «Азовсталь», а не виходити з Маріуполя?

Ірина Сампан: Ви прийняли особисте рішення не намагатися вибратися з Маріуполя, а все-таки іти на «Азовсталь».

Євген Беспалов: По-перше, не було наказу іти десь на прорив, кидати оборону Маріуполя. Я це розумів на той час, як офіцер, як командир. Іти на прорив, кинути бійців… Тим паче, було дуже багато поранених… Це було неправильно. Командир батальйону ухвалив таке рішення. Це його рішення. Я із заступниками, командирами підрозділів, командирами рот, батарей, сіли і вирішили, що наказу-то не було кидати Маріуполь. І ми вирішили зібрати всіх військовослужбовців своїх, які мали бажання — деякі пішли на прорив — зібратися і вийти на «Азовсталь», і далі пліч-о-пліч з підрозділами, які були там, тримати далі оборону.

Звичайно, ми розуміли, що можемо звідти не повернутися, але ми тримали оборону, відтягували резерви противника, давали змогу десь нашим військам пройти навчання, щоб далі здійснювати оборону нашої держави. Тому, я вважаю, що ми зробили правильно.

Чи була напруга між морпіхами та азовцями на «Азовсталі»?

Євген Беспалов: Були різні моменти вже на «Азовсталі», непорозуміння тощо, але вони вирішувалися. Були моменти через обман і їхніх військовослужбовців, і наших, але ми з командуванням «Азова» знаходили порозуміння, і все вирішувалось. А якщо хтось там, з рядового складу вважає, що «морпіхи не воювали», то готовий на «очну ставку»…

Читайте також: «Люди йшли з оптимізмом на майбутнє, але що сталося — те сталося»: азовець із позивним «Пако» про вихід у російський полон

День полону: як все відбувалося?

Євген Беспалов: Я дізнався від командира, що буде полон, ідуть перемовини, і треба здаватись. Не мона порушувати, є умови, — це все було озвучено військовослужбовцям. Більша частина була, зрозуміло що, незадоволена. Полон є полон.

Ірина Сампан: А ви, особисто?

Євген Беспалов: Ну, незадоволений був я, якщо чесно. Ніколи в житті я не думав, що буду в полоні. Але так склалося.

Перші почали виходити 16 числа (16 травня 2022 року — ред.). Поранені, жінки… І так, по 21 число. Я вийшов 21 числа. Нас перевірили, посадили в автобуси під конвоєм. Вивезли в так звану «Оленівку». Там нас зустріли їхній ФСИН (Федеральная служба исполнения наказаний — ред.), спецназ їхній з Дагестану. Перевірили нас, пофотографували.

Спочатку на сніданок могли відвезти в 4 ранку, на обід — о 6 вечора, вечерю могли взагалі не дати. Велика кількість людей була, а росіяни як барани, вони не були готові до такого, у них сплановано нічого не було, і вони не знали, що робити з нами. Потім у них ротація пройшла, «дагестан» поїхав, приїхали інші. І потім уже почались допити, особливо офіцерського, сержантського складу. Почали вже нам «шити справи»…

Ірина Сампан: Точно знаю ситуацію, коли, щоб скласти «справу» на офіцера, катували його підлеглого…

Євген Беспалов: Так, саме так…

Читайте також: Поки ми говоримо — вони живі, — представниця Асоціації родин захисників «Азовсталі»

Оленівка: що насправді сталося?

Євген Беспалов: Ну, це бу не ракетний удар. У тому місці я не перебував, я був у сусідньому бараку, 5,6, — це навіть не барак, це ангар був. Туди занесли ліжка, завели туди азовців дуже велику кількість. Я думаю, що там завбачно було закладена вибухова речовина.

Одразу почала працювати артилерія з території в’язниці, а потім два вибухи сталися. І, зрозуміло, минуло там пару днів, і вони вибірково почали «дьоргати» офіцерів «Азову», морської піхоти, прикордонників, щоб дали «покази» на той час, що нібито «прилетіли два «хаймарса». Змушували давати інтерв’ю на їхніх телеканалах, що це «наші «хаймарсами» відпрацювали по своїм».

Вибухи сталися десь о 23 годині, з бараків нікого не випускали. І потім першу медичну допомогу ніхто не надавав, коли хлопці кричали… Я вважаю, що це було сплановано їхніми спецслужбами.

• Масове вбивство полонених в Оленівці — терористичний акт, здійснений російськими окупаційними військами у ніч на 29 липня 2022 року в селищі Молодіжному Оленівської селищної ради проти українських військовополонених — захисників «Азовсталі» в Маріуполі. Російські окупаційні війська здійснили теракт проти військовополонених захисників «Азовсталі», яких утримували на території колишньої Волноваської виправної колонії №120. Загинули тоді 53 полонених і понад 130 були поранені. Із серпня 2014 року ця установа перебуває в тимчасовій окупації, вона не була робочою, але у росіян вона «запрацювала». Після повномасштабного вторгнення збройної сили Росії на базі цієї колонії створили фільтраційну тюрму, де утримували і цивільних заручників, і військовополонених.

Читайте також: У день, коли стався теракт в Оленівці, до Червоного Хреста неможливо було додзвонитися — рідні полонених з «Азовсталі»

Дивіться повністю інтерв’ю на Youtube-каналі програми «На лінії вогню»

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]