Дар’я Касьянова: Діти для росіян є тільки трофеями
Гостя — Дар’я Касьянова, голова правління «Української мережі за права дитини», програмна директорка Благодійної організації «СОС Дитячі Містечка Україна».
Дар’я Касьянова брала участь у міжнародній конференції «Russia’s war on children/Війна росії проти дітей», яка проходила 31 січня – 1 лютого в Ризі, виступала з промовою. Зібрання сфокусували на проблемі незаконного переміщення українських дітей у Росію і на тимчасово окуповані території України та пошуку шляхів їх повернення, питаннях притягнення країни-агресорки до відповідальності, зокрема, через порушення норм міжнародного гуманітарного права.
Про конференцію
Дар’я Касьянова: Основна мета таких міжнародних заходів, як конференція у Латвії, — щоб ми почали повертати дітей тисячами, а не одиницями, як зараз це робимо. Дійсно, конференція була дуже хорошою, потужною. Були такі спікери, які мають не тільки теоретичні знання з теми депортації, але й практичний досвід. Я маю на увазі, що були представники Латвії, експрезидентка Латвії, яка розповідала про свій досвід депортації у віці 6 років. І коли її повернули назад додому вже підлітком.
Якщо говорити про те, чи можемо ми повертати наших дітей додому, на жаль, механізму не існує.
Якщо говорити про практичний аспект цієї конференції — Латвія прийняла наших дітей. Це було 10 дітей з батьками, із законними представниками й опікунами, які приїхали ще до початку конференції та мали можливість пройти реабілітацію, відпочити від постійних тривог. У тому числі, вони мали можливість поспілкуватися з президентом Латвії, з іншими важливими людьми, які впливають на міжнародну політику.
Учасники конференції почули історії повернення із перших уст — до столиці Латвії приїхали українські діти, врятовані з полону РФ або вивезені з-під окупації і возз’єднані з родинами.
Діти розповідали свої історії, розповідали, як вони опинилися в Росії чи на окупованих територіях. Як вони поверталися, як було складно адаптуватися після цього. Ми говорили про те, як готуватися до повернення дітей, і ми сподіваємося, що це буде повернення не по одній, по дві дитини, а про більшу кількість.
Що робити з дітьми, яким нікуди повертатися: батьки загинули, діти з інтернатних закладів, діти, які повернулися вже повнолітніми? Про всі ці речі ми говорили на конференції.
Читайте також: Росія депортувала близько 20 тисяч українських дітей — голова української делегації в ПАРЄ
Повернення
Дар’я Касьянова: Ми робимо це своєю командою. Співпрацюємо з державними структурами, з Координаційним центром, який створено в травні минулого року, з Офісом Омбудсмена, з їхнім Центром прав дитини.
Андрій Куликов: Поверення дітей — це цілий процес. Чи не так?
Дар’я Касьянова: Так. Перший етап повернення — це контакт з батьками чи законними представниками. Як тільки дитина повернулася і батьки повернулися, ми з соціальним працівником дивимося, що потрібно. Перше завдання — це забезпечити базові потреби: де будуть жити, їжа на перший час, може ліки, навчання, обов’язково психолог. На жаль, діти часто відмовляються. Я думаю, що такий (психологічний) супровід уже після повернення має бути довгостроковим, тому що тільки з часом дитина розкривається й розповідає про всі ці жахи, з якими вона зіштовхнулася. Відповідно, уже після цього ми розуміємо, яка допомога, які фахівці мають працювати, де їх шукати, щоб допомогти дитині це пережити.
Андрій Куликов: Я коли читав виклад вашої промови, то від одного абзацу в мене мороз пробіг під шкірою. Це там, де ви ведете мову про те, що росіяни ставляться до наших дітей, як до воєнних трофеїв. Що ви мали на увазі?
Дар’я Касьянова: На жаль, я підтверджую, що діти для них є тільки трофеями.
Для мене війна йде вже 10 років. Я з Донецька. Я точно пам’ятаю, коли ми евакуювали дітей з Донецької та Луганської областей. Окрім всього, що відбувалося, ще були постійні маніпуляції з дітьми. Ми пам’ятаємо, як дітей саджали на танки, знімали і показували, як вони радіють, як діти виходили з якимись табличками, хоча насправді це все було постановочне і не відповідало дійсності.
Я пам’ятаю, як ми три рази намагалися вивезти Будинок дитини. Це зовсім маленькі діти, до 3 років. У тому числі, там були діти з важкими патологіями. Нам не давали їх вивезти. Приходили люди зі зброєю і просто блокували виїзд.
Ми бачимо, що дітей вивозять і вивозять примусово. Після цього записують з ними відео, які вони «щасливі, що приїхали до Росії». А потім ми розуміємо, що все це постанова для того, щоб посилити пропаганду і налякати і дітей, і людей, і показати, що «нічого діти для нас не варті».
Діти тільки об’єкт в цьому процесі війни. І діти самі про це розповідають дуже часто.
Читайте також: Депортація дітей не є кінцем злочину. Далі відбувається мілітаризація та русифікація — Владислав Гаврилов
З початку широкомасштабного вторгнення, станом на 5 лютого 2024 року, Україна повернула 388 дітей.
141 з них повернулися додому, возз’єдналися зі своїми сім’ями завдяки спільним зусиллям «Української мережі за права дитини», благодійної організації «СОС Дитячі Містечка Україна», Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Офісу Омбудсмана України. Ці діти були депортовані до РФ або розлучені з батьками/офіційними представниками під час перебування на ТОТ.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Володимира Путіна і Марії Львової-Бєлової через насильницьке вивезення українських дітей, що є ознакою геноциду.
Росіяни приховують злочини усиновлення українських дітей. Уповноважений президента України з прав дитини у 2014-2021 рр. Микола Кулеба зазначив, що станом на березень 2023 року стало важче знайти інформацію про викрадених українських дітей. Він зауважив, що не відомо скільки українських дітей перебуває зараз у Росії. Їх, за словами Миколи Кулеби, влаштовують або в сиротинець, або в якісь сім’ї. Їм надають не тільки статус дитини-сироти або позбавленої батьківського піклування, але й російське громадянство.
У червні 2023 року омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що депортовані українські діти перебувають у 57 регіонах Росії. Він сказав, що окупанти використовують дитячу працю та мілітаризують українських дітей. Тоді ж стало відомо, що російські окупанти використовують територію Білорусі для вивезення українських дітей.
Російські окупанти змінюють технологію депортації та викрадення українських дітей. Росіяни навмисно позбавляють людей на окупованих територіях батьківських прав і сприяють тому, щоб українських дітей «усиновлювали» громадяни РФ. Про це в етері ГР розповідав директор Інституту стратегічних досліджень та безпеки Павло Лисянський.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту