Олександр Терен та Василь Байдак. Скриншот з відео YouTube-каналу «ТЕРЕН»
Про новий ютуб-проєкт «Відвал ніг або ALL інклюзив» говоримо з його ведучим, ветераном Олександром Тереном. Олександр отримав поранення у серпні минулого року на Ізюмському напрямку, у результаті чого залишився без нижніх кінцівок. Але попри все, ветеран веде громадську активність і говорить про проблеми з інклюзивністю в Україні.
Олександр Терен: Тревел-шоу — це формат дослідження міст, місцевостей в цілому. Ми зробили його ще глибшим. Ми не просто досліджуємо, що саме можна побачити в містах, а й дивимося, куди можна потрапити на кріслах колісних, наскільки взагалі Україна пристосована в цьому плані для людей з інвалідністю.
Ми не робимо якоїсь глобальної підготовки чи якихось поставних кадрів про те, де можна зайти, а де ні. Ми знімаємо фактично в реальності, як і є в тревел-шоу. Йдемо, куди хочемо, часто змінюємо плани, щось забираємо з програми, щось додаємо. І в такому ключі ми знімаємо всі випуски, переглядаємо їх вже фактично під час фільмування. Потім, відповідно, на постпродакшені дивимося, що з того всього лишити.
Поки що складно говорити про безбар’єрність в Україні. Людям на кріслах колісних чи з порушенням зору /слуху поки що доводиться адаптовувати своє життя своїми силами для себе.
Читайте також: Як у Києві борються за безбар’єрність
Так робили мої друзі, наприклад, в Бучі. Вони домовлялися з забудовником, щоб той облаштував їм повністю в будинку все необхідне, хоча за державними будівничими нормами це обов’язково повинно бути у всіх. Як ми бачимо, з цього і виникло наше шоу. Ми довго чекали, я говорив про проблему інклюзивності, доступності в нашій країні на всіх маленьких та великих медійних каналах. Але чомусь це питання більше ніде не фігурувало.
І ми нашим шоу почали цю тему підіймати ще більше, якось впливати на думки суспільства, думки звичайних людей. Поки це вдається дуже добре, бо після випуску з Вінниці місто активізувалося — це й активісти, і не зовсім активні люди. Міська влада теж почала виходити на цих же активістів. Здається, там почався якийсь рух. Я сподіваюся, він не згасне після тижня програми, а буде все ж таки набрати оберти.
Олександр Терен: Коли в мене ще не було протезів, то майже неможливо було кудись потрапити на кріслі колісному, оскільки я тоді ще на ньому пересувався. Це було дійсно дуже складно. Коли ж я вже отримав протези, я часто приходив у госпіталі та бачив теж поранених військових, які змушені були пересуватись на крісла колісних. Я теж від них багато всього чув.
В країні, навіть у нашій столиці, дуже складно пересуватись: з точки А до точки Б ти самостійно на кріслі колісному не доїдеш чи не дійдеш. Завжди потрібна якась допомога. У цьому і виникає основна складність і проблема людей на кріслах колісних.
Читайте також: ЛГБТ-люди з інвалідністю зіштовхуються з подвійною дискримінацією — аналітикиня «Fight For Right»
Олександр Терен: Назва «Відвал ніг» — це самоіронія. Ця фраза давно мені чомусь спала на думку. У мене з нею були й футболки, і людям дуже подобалось.
Хотілося, щоб назва тревел-шоу говорила за себе. Це розважальна інклюзивна програма. Треба, щоб люди розуміли, що це не просто буде складний контент, а це, перш за все, легкість, іронія, гумор. А тоді вже, через це, ми подаємо важливі теми.
Ірина Сампан: Кого в наступних випусках із гостей можна очікувати? Як ви взагалі підбирали гостей? Чому саме ці, а не інші?
Олександр Терен: Першим ми зняли випуск у Львові з Машею Єфросиніною, далі був Василь Байдак у Вінниці. Потім ми поїхали в Буковель з Владом Хільченком, автором тревел-блогу «Однією Правою». У Києві ми відзняли епізод із Сашею Заріцькою, солісткою гурту KAZKA. Це мої медійні друзі, всіх цих людей я знаю.
Загалом ми пишемо тим, кому ця тема важлива, хто дійсно може транслювати це, і кому це дійсно відгукується. І воно так і трапляється: всі ці люди, яких ми взяли в епізоди, дуже емпатійно переживали це все і надалі транслювали цю проблему.
Як повідомив керівник комунікацій пасажирського напрямку Укрзалізниці Олександр Шевченко, у 2025 році «Укрзалізниця» отримає перші 44 інклюзивні вагони зі спеціальним механізмом для людей на кріслах колісних.
Нагадаємо, торік у червні мер Києва Віталій Кличко повідомив, що у столиці прибирають бордюри — для безбар’єрного пересування та зручності для маломобільних людей.
Раніше в етері Громадського радіо головна архітекторка Альбому безбар’єрних рішень та спеціалістка з фізичної доступності у Big City Lab Софія Брем розповіла, що різні групи людей можуть користуватись безбар’єрним простором. Водночас наявний житловий фонд в Україні не є доступним.
«Якщо ми говоримо про пандуси, то вони потрібні й людям із дитячим візком, з валізами, людям похилого віку з візком. Безбар’єрність — це чинник, який ми не помічаємо, ми помічаємо лише бар’єри. Закордоном людина майже не відчуває таких моментів пересування. Коли ми пересуваємось, то відчуваємо і пороги, і дірки у тротуарах, якесь гілля в очі», — каже Брем.
Також раніше в етері Громадського радіо говорили з директоркою Superhumans Center Ольгою Руднєвою про те, як правильно комунікувати з військовими з інвалідністю.
Також організація Fight For Right провела опитування серед жінок з інвалідністю й дослідила тему отримання ними правничої допомоги. Це питання стало особливо важливим під час війни, адже у складних обставинах люди мають отримувати всю необхідну допомогу та інформацію у доступній формі.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі