Павло Лакійчук: Часів Яр відіграє зараз ключову позицію в обороні

Чим важливий Часів Яр?

Павло Лакійчук: Часів Яр має оперативно важливе значення. Якщо навіть глянути на мапу, то від нього відкривається дорога на Костянтинівку.  На півночі все далі пішло, включено до Слов’янська. Тому Часів Яр відіграє ключову позицію на цій ділянці оборони.

Часів Яр розташований на панівних висотах, які певною мірою виконують захисну роль. Противник б’є з трьох напрямків. Всюди — спроби ударів. Фактично це спроба прориву правого флангу. Для нас він лівий фланг всієї лінії оборони: Бахмут, Авдіївка, Новопавлівка. Так званий колишній Мар’їнський напрямок.

Ця відносно невелика ділянка, але на ній сконцентрована велика кількість ворожих сил. Можна порівняти. Наприклад, південь. У них більше сил, але ці сили розтягнуті, починаючи від Олешок, вздовж всього південного флангу аж до Вугледара. Майже така ж кількість сил сконцентрована на Бахмутсько-Авдіївсько-Мар’їнському напрямкові. Це значить, що противник визначив цей напрям для основного удару.

Ми вже говорили, що не буде після відходу наших військ з Авдіївки оперативної паузи. Навпаки. Противник хоче прорвати нашу оборону. Він хоче розвивати успіх. Теж саме відбувається і на Авдіївському напрямку. Вчора 20 атак, позавчора 20 чи 25.

Слухайте також: Сергій Чаус: Часів Яр від початку 2023 року — повністю без комунікацій

Новопавлівський, екс-Мар’їнський напрямок

Павло Лакійчук: Тут по 30-35 атак на день. Ворог хоче прорвати нашу оборону для вийти на оперативний простір. Такий вихід йому дасть можливість наступати на Покровськ. Фактично це на Дніпро. Або відрізати Вугледарський виступ. Це дуже небезпечно. Втім поки Сили оборони тримаються. Не завжди на найкращих рубежах.

Прорив можливий біля Новомихайлівки. Якщо це станеться, це дозволить ворогу вийти в прорив резервам. Таким шляхом є можливість зруйнування нашої оборони. Тому наші військові намагаються перехоплювати ініціативу. Зокрема і контратаками та контрударами. Йдуть важкі бої у районі Красногорівки. Місиво там надзвичайне.

Бачимо, що втрати ворога великі. Це свідчить про те, що інтенсивність штурмових дій і кількість їхніх солдатів на цій відносно маленькій ділянці фронту.

Читайте також: Втрати російських окупантів в Україні збільшилися на 1150

Боєприпаси та укріплення

Павло Лакійчук: Потрібних нам боєприпасів не так багато. Інтенсивність вогню з нашого боку у 5 разів менша, ніж за період літа та осені минулого року. Дрони повністю замінити міномети та гармати не можуть. Це хороше доповнення, але не повноцінна заміна. Крім артилерійського боку противник продовжує продовжувати керовані авіабомби. Ті успішні дії наших льотчиків і зенітників звісно зменшив нахабність росіян, але загрозу не ліквідував. Для щільного прикриття фронту потрібно значно більше засобів протиповітряної оборони.

Проблема з укріпленнями є. Там, де тиха лінія фронту, Сумщина, Чернігівщина, Київщина, укріплення протягом тривалого часу не руйнуються. А там, де йде жвава бойня, за тиждень обстрілів позиції перетворюються на непотріб. Наші піхотинці більшу частину часу займаються облаштуванням оборонних позицій. У випадку, коли оборона стає рухомою, необхідне облаштування позицій 2 та 3 ешелону. З цим у нас проблема. Тут цим мають займатися не тільки ті підрозділи, які стоять у 2 і 3 ешелоні, а й інженерно-саперні війська, яких у нас не так багато, м’яко кажучи, і які навантажені іншими задачами.

Також дуже важливим є те, що ця робота перекладається на місцеві військові адміністрації. Перше їхнє завдання — убезпечення та оборона держави. А вже друга — забезпечення комфортних умов перебування населення.

Мають бути застосовані певні адміністративні ресурси. Має відбуватися мобілізація техніки на виконання державного оборонного замовлення. Працювати ще й працювати.

Читайте також: «Раніше гармата вистрілювала до 100 снарядів на день, а нині — 10-15» — кореспондентка про нестачу боєприпасів

Нагадаємо, вранці 3 березня російська армія ракетами атакувала один з житлових мікрорайонів міста Покровськ на Донеччині. Надійшло близько 50 звернень щодо пошкоджень приміщень. Внаслідок удару пошкоджено 9 багатоквартирних будинків, три приватних та два заклади освіти.

Також у ніч на 3 березня збройні сили РФ здійснили масовану ракетну атаку на місто Мирноград Донецької області, випустивши 4 ракети, попередньо — «С-300». Під приціл окупантів потрапив мікрорайон зі щільною житловою забудовою. Внаслідок обстрілу поранення отримали двоє жінок та один чоловік. 

Загалом протягом 3 березня росіяни 7 разів обстріляли населені пункти Донеччини. З лінії фронту евакуювали 190 осіб, у тому числі 55 дітей.

Раніше повідомляли, що на Донеччині з Мар’їнської та Очеретинської громад евакуювали всіх дітей — 73 дитини тепер у безпеці. Триває п’ятий етап примусової евакуації дітей із зони бойових дій.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі