«Де мова, там і територія» — це суто російський підхід» — історик

Місто Суджа та Суджанський повіт: історик Геннадій Єфіменко розповідає, що коли Російська імперія розпадалася, поставало питання якими будуть кордони, і за яким принципом визначатися.

«Українська сторона наполягала тривалий час на етнічному критерії. Правда, тоді ще не питали чи росіянин ти, чи українець. Це вже пізніше почали у переписах вказувати народність. У той час оцінювали за мовою. Тоді були «великоросійська», «малоросійська» та білоруська мови. Так значилося в переписах. За переписом 1897 року у всій Курській губернії було лише два міста, де більшість складали україномовні. Одне з цих міст — Суджа. Інше місто у 1928 році було передано радянській Україні. Зараз це село Миропілля на Сумщині».

«Суджа — столиця радянської України»

Суджа була столицею у перехідний період. Геннадій Єфіменко пояснює, чому так сталося.

«Після укладення Брестського мирного договору у лютому 1918 року радянська Росія мала визнати незалежність України, і укласти з нею мирний договір.

Формально тривали бойові дії з українсько-німецькими військами, які йшли на Україну і звільняли від більшовиків. Ці війська виходили за межі проголошених дев’яти губерній. Вийшли вони насамперед за межі на півночі. На деякі з цих повітів Україна мала претензії. У Суджанському повіті населення ділилося навпіл: південна частина була українською, північна — російською. Тому на Суджанський повіт Центральна рада не претендувала. Коли проганяли більшовицькі червоні війська, вийшли за межі тих губерній. Зайняли Бєлгород, Суджу. Після укладеного перемир’я Суджа з рештою опинилася у нейтральній зоні. Коли тривали перемовини між радянською Росією та українською державою, Суджу було включено в склад України. Це сталося 14 серпня 1918 року. Більшовики усі прилучені офіційно території визнавали Україною. На картах Бєлгород і Суджа були Україною».

Коли наближалася німецька революція і стало ясно, що підтримки з боку німців у гетьмана більше не буде, більшовики хотіли накопичити сили та захопити Україну.

«Але після того, як у середині листопада почалося антигетьманське повстання під приводом Директорії УНР, вони зрозуміли, що національний чинник є дуже важливим. І без нього здобути вплив в Україні буде важко. Тому вони почали активно лобіювати створення українського радянського уряду. 28 листопада 1918 року проголошувався Тимчасовий робітничо-селянський уряд. Тоді вирішили, що місце перебування уряду буде Суджа. До 27 грудня це місто вважалося столицею радянської України. Потім це був Бєлгород. На початку січня уряд переїхав у Харків».

Україна хоче приєднати Суджу до своїх територій?

Геннадій Єфіменко каже, що він за міжнародно визнані кордони.

«Там, де мова, там і територія — це суто російський підхід. В історії з Суджею Україна не загарбує території. Це війна. Ми не плануємо приєднувати Суджу до України, а кажемо, що ці території зайняті нами у боротьбі з Росією. Про приєднання не йдеться. Заняття території ворога — це необхідна річ для того, щоб цього ворога перемогти. Воюючи лише на своїй території, ми перемогу навряд чи зможемо здобути».

Читайте також: ЗСУ зайшли в Суджу і взяли під контроль об’єкт «Газпрому»

Суджа – районний центр Курської області Росії, розташований за менш ніж 10 км від кордону з Україною. Стоїть на річці Суджа, притоці Псла. Населення, за даними перепису 2020 року, – 7,4 тисяч осіб.

Неподалік Суджі розташована газовимірювальна станція «Газпрому», через яку транзитом російський газ іде в Україну і далі в Європу. Цю станцію, за даними російських телеграмканалів, узяли під контроль ЗСУ вдень 7 серпня 2024 року.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі