Чому дорослі вчаться у профтехах: пояснює заступник міністра освіти і науки

Чому обирають профтех?

У заклади профтехосвіти більшість дітей, приблизно 80%, вступають після 9 класу, а інші вже по закінченню 11 класу, тобто після отримання повної загальної середньої освіти. Про це повідомив Дмитро Завгородній.

«Загалом приблизно 15% випускників шкіл обирають професійно-технічну освіту,
приблизно 20% обирають фахову передвищу освіту, інші — або не продовжують свою освіту після школи, або ж йдуть до закладів вищої освіти. У профтехах є багато переваг, але найважливіше — це ваш поклик. Тобто, якщо ви хочете бути кухарем і хочете вчитись на кухаря, то таких програм вищі навчальні заклади освіти вам не запропонують. Є багато інших професій, за якими спеціально треба йти й здобувати професійну освіту», — зазначає чиновник.

Він пояснює, що є державне та регіональне замовлення. Здебільшого студенти профтеху навчаються саме за регіональним. Через децентралізацію ці повноваження передали органам місцевого самоврядування. Вони вирішують, які фахівці та в якому обсязі їм потрібні. Після цього видаються замовлення своїм закладам освіти.

Читайте також: Сапери, оператори дронів, встановлювачі вікон: що пропонує профтехосвіта у 2023?

Про стан профтехнічних закладів

Заступник міністра каже, що наразі є більше, ніж 550 закладів профосвіти по всій країні, які функціонують. Їхній стан відрізняється.

«У кожній області України й у кожному великому місті ми зможемо зараз знайти заклад освіти, який буде перевершувати ваші очікування. У нас є така призма, що ці заклади дуже довго не оновлювались, матеріально-технічна база застаріла, обладнання дуже старе. І здебільшого так і є.

Водночас останніми роками, держава дуже багато вкладає в оновлення майстерень, обладнання, транспорту цих закладів освіти. У нас є багато проєктів з термомодернізації, заміни вікон, ремонту гуртожитків і дахів. Ми дуже багато в цьому напрямку працюємо, щоб зробити заклади більш привабливими, а освіту якіснішою.

Ми хочемо, щоб діти вчилися на сучасному обладнанні, яке відповідає стандартам ринку праці. На такому ж, за яким потім вони будуть працювати в великих компаніях. Цього року ми будемо оновлювати більш ніж 110 майстерень по всій країні. Декілька сотень оновили минулими роками.

Ви можете прийти в заклад освіти та запитати, як виглядають майстерні, що з ними планують робити цього року. Це важлива характеристика для дуже багатьох професій. Якщо ви хочете бути трактористом, то приємніше буде вчитися на сучасному новому тракторі з кондиціонером, комп’ютером і сучасним обладнанням.

Багато закладів також співпрацюють з бізнесами, щоб практичне навчання відбувалося прямо на виробництві. Це такий приклад досвіду європейських країн, коли велика кількість годин виділена саме на практичну роботу на підприємстві. Це роблять для того, щоб ви могли швидше включитися, почати заробляти та навчатися прямо в тому середовищі, де потім вам буде працювати легше», — зауважує Завгородній.

Популярні напрямки

Заступник міністра розповідає, що наразі дуже зріс попит на ринку праці через те, що багатьох мобілізували та велика кількість людей виїхали з України. У компаніях є дуже великий запит на фахівців абсолютно різних професій.

«Зараз у закладах профтехосвіти ми активно готуємо не лише дітей, які вступають після 9 класу, а кожен місяць у нас збільшується число дорослих, які приходять на короткотермінові програми для того, щоб навчитися і здобути нову професію. Серед дорослих дуже популярним є навчання на зварювальників, у легкій та швейній промисловості, сільськогосподарські професії.

У нас є навчання для пілотів агродронів, трактористів, автослюсарів. Чимало ветеранів приходять на таке перенавчання. Це короткотермінові програми, вони є в багатьох закладах для того, щоб дорослі могли швидко опанувати нову професію», — каже Завгородній.

Читайте також: У часи війни освіта дає дітям відчуття нормальності життя, що у нас забрали — засновниця ГО «Простір знань»

Більше про зміни в освіті

Згідно з ухваленим законопроєктом щодо вищої освіти, упровадження міждисциплінарних освітніх програм має створити умови для зміни спеціальності після року чи півтора після вступу. Таким чином абітурієнт може обрати міждисциплінарну програму в межах однієї чи декількох галузей знань, а згодом остаточно визначитися зі спеціальністю або продовжити здобувати міждисциплінарну освіту.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров пояснив, що студент, який не визначився з конкретною спеціальністю, зможе вступити на міждисциплінарну програму, наприклад, «Соціальні науки». У її межах є кілька спеціальностей: соціологія, соціальна робота та політологія. Після року-півтора студент сам обиратиме вже конкретну спеціальність і продовжить вивчати саме її.

Також планують посилити автономію університетів. Заклади вищої освіти матимуть змогу самостійно вирішувати, як навчати студентів нерегульованих спеціальностей, аби вони досягли встановлених стандартом компетентностей, пише «УП. Життя».

Для регульованих спеціальностей, як-от право, медицина чи правоохоронна діяльність, детально визначать вимоги до компетентностей і результатів навчання. Для цих сфер передбачені державні кваліфікаційні іспити.

Оксен Лісовий заявив, що стандарти вищої освіти, оновлення яких очікують впродовж найближчих місяців, будуть включати більше вибірковості. Такий крок, за словами міністра, має збільшити конкуренцію в університетах, як наслідок, надати можливості для викладачів, що пропонують інноваційні курси, а також вищу якість освіти для студентів.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі