facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чому в Литві зростає підтримка України

Інтерв'ю

Про польсько-литовські взаємини на тлі протестів польських фермерів та про підтримку України в Литві говоримо з литовським журналістом Віктором Чернишуком на Громадському радіо.

Чому в Литві зростає підтримка України
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Гість — литовський журналіст Віктор Чернишук.

Як протести польських фермерів впливають на польсько-литовські взаємини

Віктор Чернишук: Я розмовляв із литовськими фермерами, і вони кажуть, що у випадку із ситуацією в Польщі проблема не в Україні, і не треба перекладати все на українську сторону. Бо і литовці в такому ж становищі, що і поляки. Тому що «зелена політика» ЄС привела до того, що все дуже дороге. Наприклад, якщо торік тонну зерна продавали по 250 євро, то зараз — по 200. А всі планували, що буде дорожче. І поляки не витримали, не витримали нервово тощо. Ну і, звісно, з ними попрацювали росіяни. Маємо результат дуже поганий. 

Протест польських фермерів на польсько-литовському кордоні, 1 березня 2024 року. Фото: REUTERS

Андрій Куликов: На відносинах Польщі й Литви це позначилося? Наскільки цей чинник у литовсько-польських відносинах грає роль? Чи це третьорядний чинник?

Віктор Чернишук: Психологічно це дуже впливає на настрої у Польщі, Литві. 

Ми їхали, а на польсько-литовському кордоні стоять польські фермери й перевіряють абсолютно всі фури. Хоча казали, що зупинятимуть лише ті автомобілі, до яких є якісь претензії, які можуть підозрювати в реекспорті. Тобто вони звинувачують Литву в тому, що вона приймає українське зерно, а потім відправляє його нечесним методом до Польщі назад. Так стосунки й погіршилися.


Читайте також: Чому польські перевізники відновлюють страйки на кордоні


Ставлення литовців до українців

Віктор Чернишук: У ставленні литовців до українців ще більше посилилася думка, що українська боротьба — це захист Литви. 

Якщо раніше була думка «допоможемо українцям захистити себе і свою незалежність», то зараз до цієї тези додалася частина «або війна прийде до нас». Суспільство стає більш дорослим.

Андрій Куликов: Віктор Чернишук доклав великих зусиль до того, щоб у Литві були етерні програми українською мовою. 

Віктор Чернишук: Зараз ми започаткували новий проєкт, який називається «Двері в Україну». Він виходить на найбільшому мовнику в країнах Балтії, LNK, литовською мовою. Це переклад литовською мовою, а всі матеріали готують українською. І це не лише я один, це колектив, який працює у Києві й на фронті також.

Звісно, інтерес до України дуже великий. Люди звертаються, просять розповісти про те, про інше. І ось я приїхав в Україну, бо не вистачає навіть матеріалів, хоч професійні кореспонденти дуже багато працюють на цю програму.


Читайте також: Як говорити з іноземцями про непостачання боєприпасів: пояснює ветеранка і психологиня Мальва


Українська громада у Литві

Віктор Чернишук: Українська громада в Литві дуже збільшилася. Є й Український Дім, й Український центр. Тобто нові українці консолідовані. З новою громадою приїхало багато інтелектуалів. А стара громада не була дуже активна, вона була старою за віком. Це був її мінус. 

Але є й хвороба в деякої частини нових українців. Вони вважають, що не обов’язково розмовляти українською мовою, не обов’язково вивчати литовську мову, і вистачить просто російської, яку всі нібито й так зрозуміють. Але не всі зрозуміють. Молодь, наприклад, просто не навчилася розмовляти російською мовою. Так що це помилка, такі українці ізолюються у своєму маленькому світі.

Загалом же українська громада впливає на думку суспільства в Литві.


Читайте також: Чому держави Заходу обговорюють можливість відправлення своїх військ до України


Нагадаємо, у січні цього року Литва схвалила пакет довгострокової військової допомоги Україні на суму 200 млн євро. За словами президента Литви, у січні його країна повинна була відправити Україні боєприпаси, генератори, системи детонації, а в лютому — бронетранспортери М577. 

«Підписані сьогодні угоди між українською та литовською оборонною промисловістю є ще одним прикладом нашої тісної військової співпраці», – додав Науседа.

Як 23 лютого повідомили 15min, під Бахмутом загинув доброволець із Литви. Глава місії інструкторів в Україні Сігітас Маляускас заявив, що литовського солдата 1981 року народження, на прізвисько  «Гігант», було вбито того ж дня. Він служив у 92-й бригаді Збройних сил України.

Як повідомив литовський канал LRT, у ніч на 1 березня Литва закрила ще два пропускні пункти на кордоні з Білоруссю — «Лаворішкес» і «Райгардас». Це роблять, аби забезпечити виконання санкцій, накладених на Білорусь.

«Залізна завіса повинна бути встановлена, тому що Білорусь знаходиться під санкціями, і для того, щоб запобігти обходу санкцій, зменшити контрабанду, яка також є проблемою, все це вимагає відповідних рішень, і вони повинні бути прийняті вчасно», — заявив президент Литви Гітанас Науседа.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Є жінки, які ходять у ТЦК і пишуть заяви з проханнями забрати їхніх чоловіків в армію: адвокат

Є жінки, які ходять у ТЦК і пишуть заяви з проханнями забрати їхніх чоловіків в армію: адвокат

Лідія Смола: Для західної аудиторії образ Навальної може бути трагічнішим, ніж жертви у Чернігові

Лідія Смола: Для західної аудиторії образ Навальної може бути трагічнішим, ніж жертви у Чернігові

Роман Погорілий: Половина села Роботине у «сірій зоні», яка під вогневим контролем Сил оборони

Роман Погорілий: Половина села Роботине у «сірій зоні», яка під вогневим контролем Сил оборони

«Зарплата військового на бойових позиціях у рази вища, ніж середня у країні» — Максим Колесніков

«Зарплата військового на бойових позиціях у рази вища, ніж середня у країні» — Максим Колесніков