Чи вплине знищення російського літака А-50 на майбутні ракетні удари по Україні?

Головнокомандувач та Повітряні сили ЗСУ підтвердили збиття ворожого А-50 над Азовським морем. Чим могли уразити цей літак дальнього спостереження? Чому під удар потрапив ще й Іл-22М і як це вплине на підготовку ракетних ударів окупантів?

А-50 та Іл-22М

Олексій Гетьман: Такі ушкодження, які отримав російський А-50, свідчать лише про одне — це була атака зенітною ракетою. Зенітна ракета нашпиговується різноманітними уражальними факторами. Це можуть бути кульки, тоненькі спиці, металеві кубики тощо. Зенітна ракета, підлітаючи максимально близько до літака, вибухає в повітрі, і вибухає направлено саме в бік того літака, який був ціллю. Тобто зенітна ракета вибухає спрямовано в бік цілі. Після її вибуху невеликі уламки роблять такі отвори, як дробом посічені. Це руйнує (або майже руйнує) літак. Тоді він просто падає.

По Іл-22 може прилетіло, бо він десь був поруч. Це цілком ймовірно. Юрій Ігнат дуже обережно, трошки завуальовано, сказав, що було полювання саме на А-50. Це дуже жирна ціль. А50 — це летюча радіолокаційна станція. Іл-22 — летючий командний пункт. Це не означає, що вони мають бути десь поруч. Вони можуть перебувати один від одного на відносно великій відстані. Це можуть бути сотні кілометрів, що не заважає обміну інформацією в режимі онлайн. Вони опинилися поруч. Це, в цілому, випадковість. Навряд чи ми планували, щоб вони ні з того ні з сього в якийсь момент опинилися неподалік один від одного.

• Іл-22 потрапив під роздачу. На нього не полювали. Але попав, так попав.

Олена Новікова: Чи був ще третій літак?

Олексій Гетьман: Такі літаки, як А-50, самі по собі не літають. Їх мають супроводжувати винищувачі, штурмовики чи що-небудь, що має захищати їх від ракетних чи інших атак. Це як для ВМФ авіаносець. Тому цілком можливо, що там був і третій літак. Може, це був Су чи МіГ.

Прямо зараз казати про те, що він там був, не потрібно. Така інформація не має зараз виходити назовні. Тому що ми не хочемо, щоб ворог цим скористався. Ми робимо припущення, які можуть зробити й наші вороги.

• Припускати — нормально. А от те, що було насправді, краще притримати.

Читайте також: Залужний підтвердив знищення російських літаків А-50 та Іл-22

Чим збивали А-50?

Олексій Гетьман: Це міг бути Patriot. Бо це зенітно-ракетний комплекс, який складається з пускових установок, ракет, радіолокаційних станцій, станцій супроводу, захоплення тощо. Окремі пускові установки можуть переміщуватися. Пускова установка могла не знаходитися в зоні прямого бачення радіолокаційної станції.

За тактико-технічними характеристиками, ЗРК Patriot має ймовірність ураження 70%, а ми знищуємо 100% не просто балістичних ракет, а аеробалістичних ракет. Ми це робимо завдяки фаховості. Бо там працюють люди, які мають наукові ступені фізико-математичних чи технічних наук. Не на папері, а по-справжньому. Ці люди не просто дуже добре розуміють, як працює ця техніка, вони можуть її ремонтувати та навіть проєктувати.

Чи може знищення А-50 повпливати на майбутні ракетні удари Росії?

Олексій Гетьман: 100%. А-50 був літаком, який в тому числі керує польотом ракет. Найближчим часом, скоріше за все, пусків з моря не буде, бо росіянам тепер треба щось переробляти.

Читайте також: На лівому березі Дніпра знищили ЗРК «Оса», «Град» та два комплекси «Муром-М» росіян

Нагадаємо, увечері 14 січня 2024 року у російських та українських Telegram-каналах з’явились повідомлення про збиття російського розвідувального літака А-50 та про пошкодження ворожого повітряного командного пункту Іл-22М. 

15 січня Головнокомандувач ЗСУ, генерал Валерій Залужний підтвердив знищення українськими воїнами літаків російської армії А-50 та Іл-22. При цьому він подякував Повітряним силам ЗСУ за «чудово сплановану та проведену операцію в Приазов’ї».

Довідка:

А-50 — це літак дальнього радіолокаційного виявлення та керування на базі військово-транспортного літака Іл-76, який здійснив свій перший політ 19 грудня 1978 року.

Його розбили Таганрозький науково-технічний авіакомплекс та Науково-виробниче об’єднання «Вега»  для заміни застарілого Ту-126.  Експлуатація дослідних зразків почалася у 1985 році, а на озброєння радянської армії літак потрапив у 1988 році.

За радянських часів зібрали 31 борт. До наших часів їх «дожило» всього близько 12 у різних варіаціях: 9 на озброєнні ПКС РФ у варіаціях А-50 й А-50У (3 і 6 відповідно), решта – на озброєнні Збройних сил Індії. Літак обладнаний радіотехнічним комплексом «Шмель» на основі радянської бортової ЕОМ «Аргон-50».

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі