Олена Новікова: Столична влада хоче залучити консультантів із Європейського інвестиційного банку, щоб оновити рухомий склад метрополітену. Справа тягнеться з 2021 року. Тоді обговорювали можливості залучення 100 мільйонів євро. Про яку угоду йдеться?

Дмитро Беспалов: Ця історія тягнеться набагато довше. Річ у тім, що Київ регулярно спілкується з різними організаціями, які можуть нас кредитувати. Це нормально. Жодне місто не будує інфраструктуру суто за власні кошти. У нас їх ніколи б не вистачило. Інфраструктура, як правило, будується в кредит. Потім ми отримаємо певну вигоду, наприклад економію. У нас старий рухомий склад в метрополітені, а новий є більш енергоефективним. Тобто, якщо замінити рухомий склад в метрополітені, то можна отримати економію електроенергії. І за якийсь час відбити частково або повністю вкладені гроші. На якій стадії все перебуває, я не знаю.

Фото з Facebook-сторінки Дмитра Беспалова

Чи на часі займатися оновленням метрополітену?

Дмитро Беспалов: Дуже часто кредитують, виділяють кошти на рухомий склад, але дуже рідко це роблять на інфраструктуру. У нас закрилася ділянка метрополітену через поганий стан інфраструктури. Ми не знаємо, скільки таких ділянок може бути ще. Може так статись, що у нас буде класний новий рухомий склад, але йому просто ніде буде їздити. Тому потрібно звернути увагу саме на інфраструктуру. На нашому місці, я б обійшовся старим рухомим складом, а кошти спрямував на підтримку інфраструктури. Зараз метрополітен — це не тільки транспорт, а об’єкт подвійного призначення. Багато людей там ховаються під час обстрілів. Тому його треба тримати в порядку.

Якщо Київ включить усі свої фінансові ресурси, то відновити роботу закритої ділянки метро можна за лічені місяці. Але йдеться про ситуацію, у якій не потрібно перемикати увагу на інший аварійний обʼєкт. Коли я кажу, щоб треба більшу кількість місяців чи років для відновлення закритої ділянки метро, то це тому, що проблема може виникнути ще й в іншому місці. Наприклад, на ділянці між станціями «Контрактова площа» та «Тараса Шевченка», а також до станції «Почайна». У нас два з п’яти автомобільних мостів перебувають у непрацездатному стані. Якщо щось станеться, фінансові та адміністративні ресурси будуть переключені туди, то отримаємо ситуацію як з Виноградарем чи Шулявкою.

Метрополітен — це режимний об’єкт, за яким має бути відповідний догляд. Щоночі працівники обходять колії та перевіряють їх. Для цього існують спеціальні прилади. Проблема з тунелем біля станції «Деміївська» сталася не за один день. За нею трошки спостерігали, а в якийсь момент ситуація стала просто критичною.

Скільки таких ділянок може бути в метрополітені, я не знаю. Йдеться про стратегічний об’єкт, тому така інформація може бути в певного кола людей. Сподіваюсь, що влада вживає всіх необхідних заходів, щоб таких проблемних місць не було.

Читайте також: Хто може бути серед фігурантів справи про підтоплення київського метро: пояснює адвокат

Про процес ремонту ділянки тунелю біля Деміївської

Дмитро Беспалов: Йдеться про тунель завдовжки кілька десятків метрів. Потрібно вирізати його через непридатність до експлуатації й звести новий. Метро має модульну систему, тунелі зводяться зі спеціальних бетонних блоків. Тому вирізатимуть шматок тунелю, щоб побудувати новий.

Підрядник на своїй сторінці в Facebook написав, що над проєктною документацією працюють понад 500 найкращих спеціалістів України. Це вже говорить про велику складність такої роботи. Треба в складних ґрунтових умовах зробити заміну шматка тунелю. Директор компанії-підрядника давав прогноз щодо закінчення ремонту восени. Якщо місто забезпечить безперервне фінансування і не буде розпиляти ресурси на інші об’єкти, то це можливо зробити.

Про тунель з Оболоні на Троєщину

Олена Новікова: Київська влада планує будувати автомобільний тунель з Оболоні на Троєщину. Це підтвердили виданню «ТиКиїв» в Департаменті транспортної інфраструктури. Як вам така ідея?

Дмитро Беспалов: Коли я дізнався про це, то пообіцяв собі не коментувати це іронічно. Спробую зробити це прагматично.

Коли ми відремонтуємо наші аварійні мости, розв’язки різних рівнів, метрополітен, зробимо хороший наземний транспорт, з’єднаємо трамваєм лівий і правий берег, зробимо інтелектуальну транспортну систему і велоінфраструктуру, то тільки тоді зможемо подумати про будівництво підводного, підземного чи ще якогось тунелю.

Не раніше. Я не знаю скільки на це знадобиться років. Будемо сподіватись, що на такий проєкт зараз не витрачатимуть гроші платників податків.

Читайте також: Софія Київська та забудовники: як уряд отримав останній шанс вберегти пам’ятку

Київський метрополітен розірвав договір з «Київметробудом» на продовження Сирецько-Печерської лінії в бік житлового масиву Виноградар через зрив термінів будівництва.

Київський метрополітен і «Київметробуд» уклали договір 20 листопада 2018 року, а закінчився він 11 грудня 2023 року. Метрополітен встиг сплатити 4 мільярди гривень (з ПДВ). Після закінчення всіх судових справ частина авансу має повернутися на бюджетний рахунок метрополітену.

Нагадаємо, 8 грудня столична влада оголосила про зупинення руху поїздів на відрізку від станції метро «Деміївська» (включно) до «Теремків». Попередньо, причиною стала розгерметизація тунелю та тріщин у його стінах, що і призвело до підтоплення тунелю на вказаній ділянці метрополітену.

У Києві дефіцит водіїв громадського транспорту. Дуже багато водії КП «Київпастранс» мобілізовані до лав ЗСУ. Про це в етері Громадського радіо повідомив речник комунального підприємства «Київпастранс» Олег Грищак.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту