Немає незалежної Польщі без незалежної України — Балюк про безпековий договір між Польщею і Україною

Валентин Балюк впевнений, що коли ми говоримо про українсько-польські чи польсько-українські відносини потрібно пам’ятати, що відносини вибудовуються роками, десятиліттями, а може і століттями.

«Нам не варто думати перспективою лише одного дня чи року. Так, ми підписали безпекову угоду. Це однозначно добре для України та Польщі. Ми знаємо вислів «Немає незалежної Польщі без незалежної України». Але і Україна має пам’ятати, що не буде незалежної України без незалежної й дружньої Польщі. Важливий взаємозв’язок. Про це треба постійно пам’ятати обом країнам.

Україна — країна центральної Європи. Не зважаючи на те, що в України є інші партнери, треба постійно пам’ятати про вибудовування партнерських стратегічних відносин з країнами центрально-східної Європи. Польсько-український тандем регіональної співпраці буде запорукою безпеки в центрально-східній Європі».

Безпековий договір

Безпековий договір між Польщею та Україною був підписаний до саміту НАТО у Вашингтоні. Валентин Балюк вважає, що це добре. Бо це показало, що Польща та Україна долають проблеми у взаємовідносинах і повертаються до стабільного рівня стратегічних партнерських відносин.

«Однією з пропозицій, яка була передбачена у цій безпековій угоді, була пропозицією захисту польського повітряного простору і підступах до польсько-українського кордону. Це дало б можливість Польщі та країнам НАТО захистити свій повітряний простір від російських ракет. А такі випадки вже були, коли ракети РФ потрапляли на території Польщі, Литви, Румунії.

НАТО має більш рішуче діяти у цьому вимірі. Варто збільшити кількість систем протиракетної оборони чи на території Польщі, чи передати більшу кількість систем (7 і більше), а також підіймати у повітря польські F-16 для захисту не тільки території Польщі, а й України на глибині 80-100 км. Це дало б можливість розвивати спільні проєкти в оборонній галузі та підготувати ґрунт для майбутньої відбудови України. Якби країна Заходу прислухалися до цієї пропозиції уже сьогодні, це була б рішуча відповідь для Росії та велика допомога для України».

«Україна має бути в євроатлантичному просторі»

За доктриною Ґедройця-Мєрошевського, Польща має тісно співпрацювати, формувати стратегічні відносини з Литвою, Україною та Білоруссю. Білорусь наразі не є демократичною. Тому відносини повинні вибудовуватися з Литвою та Україною. Зокрема у рамках Люблінського трикутника.

«Формат створений. Але його треба наповнювати реальним змістом. Щоб підвищити суб’єктність Польщі та інших країн центрально-східної Європи, потрібно чітко сказати, що вона не може бути автономною стосовно Північноатлантичного альянсу чи ЄС.

Центрально-східна Європа має розглядатися як комплементарна частина європейського та євроатлантичного просторів. Треба чітко сказати, що Україна є важливою країною для центрально-східної Європи.

Зараз ми говоримо «центральна Європа», бо де з’являється прикметник «східна», Росія претендує на домінацію у східній Європі. Тому ми використовуємо вислів «центральна Європа» для підкреслення того, що це Європа, незалежна від Росії. Україна є невід’ємною, важливою ланкою центральної Європи. Польща постійно підкреслює та наголошує, що Україна має бути в євроатлантичному просторі разом з іншими країнами центральної Європи. У безпековій угоді про це йдеться також».

Валентин Балюк каже, що важко передбачити чи розвалиться РФ. Але імперська Росія несе пряму загрозу для безпеки країн центральної-східної Європи.

«Тому загроза сьогодні об’єднує Польщу та Україну. Але цього недостатньо для побудови повноцінного стратегічного партнерства, яке буде наповнене реальним змістом співпраці: економічним, культурним, суспільного, політичного».

Читайте також: Голова МЗС Польщі визнав, що не здивується у разі нападу Росії

Чи впливають українські біженці у Польщі на стосунки між нашими країнами?

За словами Валентина Балюка, це складне питання.

«Польща прийняла приблизно 1,6 млн українських біженців. Це різні люди. Ми добре про це знаємо. Є люди, які займають проукраїнську позицію. Є інші. Спецслужби Польщі, наприклад, виявляли непоодинокі випадки затримання громадян України, які займалися диверсійною діяльністю на території Польщі. Про це також треба пам’ятати».

Звісно, така кількість біженців створює не лише позитивні, а й негативні наслідки. Людський фактор має тут вагоме значення. Але загалом поляки позитивно ставляться до українських біженців.

«Останнім часом втома від війни, у тому числі і від біженців, дається в знаки. Рівень підтримки дещо знизився. Але до цього потрібно підходити спокійно і не розганяти негатив з наших обох боків. Суспільна думка змінюється. Якщо ми будемо спекулювати на тому, що іде зміна на 2-3%, Росія буде цим користуватися. Потрібно брати до уваги тенденції зміни суспільної думки Польщі та України, робити висновки та рухатися у правильному напрямку».

Професор Інституту міжнародних відносин УМКС у Любліні, директор Центру Східної Європи УМКС каже, що для Польщі те, що частина українців можуть не повернутися до України, це позитив.

«Понад 50% українських біженців офіційно працюють у Польщі. Вони генерують ВВП. Про це поляки теж пам’ятають. У той самий час, якщо українці не повернуться, це послабить Україну. Демографічна криза в Україні призведе також до погіршення ситуації в Польщі. Тому треба зважати на різні чинники: як позитивні, так і негативні. Погляд на це має бути прагматичним з боку урядів наших країн. Треба домовлятися вже сьогодні. 

Наприклад, у військовій сфері політики домовилися, що у Польщі буде сформовано український легіон. За словами польського міністра закордонних справ, уже кілька тисяч осіб зголосилися приєднатися. Це повноцінна бригада. Її Польща підготує. Якщо ж Польща ще й надасть необхідну зброю та техніку цій бригаді, це буде вагомою підтримкою України».

Валентин Балюк також додає, що варто також говорити і про складні моменти. Наприклад, історичний аспект і сільське господарство. На жаль, у 2023 році обидві сторони не уникнули помилок.

Читайте також: Глава МЗС Польщі не виключає відправлення військ в Україну

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі