facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Новий український правопис: до чого досі не звикло суспільство

Інтерв'ю

Про нові норми української мови говоримо з філологинею та літературною редакторкою Ольгою Васильєвою.

Новий український правопис: до чого досі не звикло суспільство
1x
Прослухати
--:--
--:--

Як суспільство прийняло Новий український правопис

Як зазначає літературна редакторка Ольга Васильєва, в українському суспільстві Новий український правопис прижився нерівномірно. Так, для когось нововведення стали нормою, а хтось досі супротивиться казати проєкт замість проект, етер замість ефір, авдиторія замість аудиторія, або ж вживати фемінітиви

«Хтось каже, що проєкт це дуже негарно, але ці люди самі собі суперечать. Адже в українській мові у нас є йотація, є такі слова, як християнство, Йосип, Ізраїль. Ми не кажемо так, як росіяни, — христианство, Иосиф. У нас збігу голосних немає в мові. Принаймні, це дуже небажане явище», — пояснює філологиня.

Окремою темою є фемінітиви. Так, каже Ольга Васильєва, коли медіа не вживають  фемінітиви, — це моветон, вони порушують видимість жінок у мові. А також це, за її словами, неграмотно, адже в українській мові є іменники жіночого роду, з жіночими родовими закінченнями, і фемінітиви фіксують у нашій мові дуже давно.

Щодо вживання фемінітивів у суспільстві загалом, то це досі критикують. Після того, як філологиня написала допис у Facebook про Новий правопис, то зіткнулася з неприйняттям. Тобто людей тригерять як нечисленні фемінітиви із суфіксом -ес (пілотеса, поетеса тощо), так і досить, здавалося б, звичайні (викладачка).

«Але співачка чомусь не дратує. Тому що жінці буцімто нормально бути співачкою, але ненормально — викладачкою. Тому що колись жінки не викладали й не мали доступу до освіти.

Тобто усе залежить від рівня освіченості людини. Якщо люди не знають, чому в мові з’являються фемінітиви (у професійних сферах з’являються жінки, тому з’являються слова на їх позначення), то що тоді говорити з ними? Їм не вкладеш у голову те, чого вони не хочуть сприймати», — підкреслює літературна редакторка.


Читайте також: Тарас Шамайда: Київ вперше за 150 років став містом, в якому переважає українська мова


Нові директивні норми української мови

Ольга Васильєва виділила основні директивні, тобто єдиноправильні, норми Нового українського правопису.

  1. Проєкт і усі похідні слова (проєкція, проєктор) вживаємо з літерою є. 
  2. Без букви й пишемо такі слова, як Соєр, Хаям, Гоя, Мая, фоє, єті.
  3. Разом пишемо слова з першим іншомовним компонентом (бліц-, екстра-, максі-, міді-, міні-, преміум- тощо). Наприклад, бліцновини, мінісукня, преміумклас, віцепрезидент, ексміністр.
  4. Окремо пишемо іменники з числівником пів: пів року, пів яблука, пів Європи.
  5. Слово священник пишемо з подвоєнням, як письменник.
  6. До мʼякої групи іменників належать ім’я Ігор (Ігоря, Ігорю, Ігорьович), а також слово хабар (хабаря, а не хабара).
  7. Назви віртуальних, соціальних та інших мереж у родовому відмінку мають закінчення -у: інстаграму, телеграму, фейсбуку, ютубу. 
  8. Англійський звук [h] в українській мові передаємо буквою г: госпіс, гостел, Гарвард, Гельсінкі. Деякі європейські слова можна писати, як раніше, з х: хобі, хокей, хол, холдинг. Також з х можна писати всі слова східного походження (брахма‌н, джиха‌д, моджахе‌д) тощо.
  9. Англійське буквосполучення ck відтворюємо однією буквою к, а не двома: Дікенс, Текерей, Бекінгем.
  10. Німецьке буквосполучення ei передаємо як ай (яй): Віттгенштайн, Айнштайн. За традицією, залишаються Гейне й Лейпциг.


Нагадаємо, 22 травня 2019 року Кабінет міністрів України схвалив нову редакцію українського правопису. Він почав діяти 3 червня того ж року. На перехідний період відвели 5 років.

Згодом Окружний адміністративний суд скасував постанову уряду, про «Питання українського правопису». За інформацією пресслужби суду, Кабінет міністрів при її ухваленні діяв поза межами своєї компетенції та з порушенням законодавства, що регулює порядок ухвалення нормативно-правових актів. Позивачами виступили семикласниця з Херсона Юлія Пиргас та ГО «Правова держава».

Але у травні 2021-го Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення ОАСК і Новий український правопис 2019 року залишили чинним.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Ми все робимо з нульовою толерантністю до корупції». Велике інтерв’ю з очільником ДОТ

«Ми все робимо з нульовою толерантністю до корупції». Велике інтерв’ю з очільником ДОТ

8 год тому
На проукраїнських жителів виходили з битами — очевидець про Маріуполь перед звільненням у 2014

На проукраїнських жителів виходили з битами — очевидець про Маріуполь перед звільненням у 2014

«Перша велика трагедія в історії російсько-української війни»: 10-ті роковини збиття Іл-76 в Луганську

«Перша велика трагедія в історії російсько-української війни»: 10-ті роковини збиття Іл-76 в Луганську