Що треба знати про термінологію безбарʼєрності й чому це важливо

Про важливість безбарʼєрності

Уляна Пчолкіна розповідає, що безбарʼєрність має бути пріоритетом у всіх галузях. Не можна визначити один напрямок, куди варто спрямовувати зусилля. Це потрібно робити всюди.

«Мене дуже засмутила презентація одного маршруту, який має проходити від Головного військового шпиталю до Майдану. А хіба люди з інвалідністю, які тільки її отримали, їздять лише до лікарні чи на Майдан погуляти?

Мені б хотілося, щоб людина змогла із Троєщини доїхати спокійно до Академмістечка. Щоб вона змогла потрапити в громадський транспорт, пройти через проїжджу частину, потрапити на іншу сторону якоїсь вулиці й не відчувати себе в небезпеці, чи десь застрягнути», — каже Пчолкіна.

За її словами, дуже часто такі маршрути складені недосконало. Людина з інвалідністю виходить на певній зупинці, а від неї не може нікуди далі потрапити. Тому треба дбати про розвиток інфраструктури у різних галузях та напрямках. Це стосується культурного та економічного життя, лікарень, аптек тощо. Люди з інвалідністю ходять не лише до поліклініки чи ЦНАПу. Не варто їх обмежувати лише цими установами.

Вона зауважує, що тема безбар’єрності стала трішки гайповою. Усі намагаються встигнути за трендом. Водночас важливо будувати цілісну екосистему.

Читайте також: Як TikTok-хаб має допомогти підліткам з інвалідністю відкрити себе

Про термінологію

Експертка пояснює, що «людина з інвалідністю» — це коректний термін, який вживають у преамбулі Конвенції про права осіб з інвалідністю. Вона розповідає, що поняття «інвалідність» еволюціонує, тому змінюються підходи до термінології. Раніше слово «інвалід» було коректним, потім перейшли до термінів «особливі потреби», «обмежені можливості». Згодом їх забрали й ввели поняття «людини з інвалідністю».

Уляна Пчолкіна вважає, що у майбутньому будуть використовувати ширший термін «людина з порушенням», тому що прогрес не стоїть на місці.

Вона каже, що називати людину «дауном» в негативному контексті не можна, бо тоді людина з таким синдромом буде ототожнюватися з негативом. Радянською калькою є казати про людину «інвалід» у значенні нерозумної, не дуже вмілої, поганої. Не варто використовувати це слово для обзивання.

Експертка розповідає, що для того, аби коректно говорити створили Довідник безбар’єрності. Уляна Пчолкіна каже, що до розробки долучилось чимало експертів, зокрема і вона.

Ознайомитись із коректною термінологією з Довідника безбар’єрності можна за посиланням: https://bf.in.ua

Читайте також: «Вживання зменшувальних і пестливих слів посадовців на кшталт: «діточки», «даунята», «інклюзята» — неповага до гідності дітей» — Маріанна Онуфрик

Довідково

Нагадаємо, нещодавно в Україні запрацювали пʼять автошкіл для людей з інвалідністю.

За даними Міністерства соціальної політики, станом на 1 січня 2020 року в Україні налічувалось 2,7 млн людей з інвалідністю. У лютому 2023 року народний депутат Сергій Гривко заявив Соціальній інформаційній платформі, що від початку повномасштабного вторгнення людей з інвалідністю побільшало орієнтовно на 27 тисяч. 

У лютому 2023 року Мінсоцполітики повідомило, що лише 16% людей з інвалідністю офіційно працевлаштовано в Україні. За словами міністерки Оксани Жолнович, чинна система працевлаштування осіб з інвалідністю, яка ґрунтується на квотному принципі та системі штрафних санкцій, не є ефективною.

Уже в травні цього року за основу було прийнято законопроєкт 5344, розроблений Мінсоцполітики. За словами Оксани Жолнович, законопроєкт покликаний збільшити інклюзію в суспільстві. Серед іншого, в законопроєкті ставиться акцент на забезпеченні гідних умов роботи людей з інвалідністю, накопиченні ресурсу і розширенні підтримки соцпідприємств.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі