Анастасія Чеботарьова. Фото: ГР
Анастасія Чеботарьова розповідає, що гуманітарне реагування — комплекс заходів надання всієї підтримки, яка є життєво важливою для цивільного населення під час воєн, катаклізмів та інших видів криз, які спричиняють велике переселення та великі потреби у населення.
«Сюди входять різні заходи: від надання їжі, засобів першої потреби, тимчасового прихистку і до таких речей, наприклад, як захист. Тобто, захист від фізичного насилля, психологічна підтримка та юридична підтримка. Окрім того, що такі кризи, лишають людей можливості спокійно жити, вони наражають їх на додаткові небезпеки та ризики», — каже керівниця групи з адвокації та комунікації HIAS Ukraine.
Читайте також: Як застрахувати своє майно від наслідків війни
За словами Чеботарьової, станом на 2024 рік в Україні налічують 14 мільйонів людей, які потребують гуманітарної допомоги. Близько 6 мільйонів з них наразі є біженцями та біженками за кордоном. Трішки менш як 4 мільйони мають наразі статус внутрішньопереміщених осіб. Але більшість цих людей є жінками, жінками з дітьми, дівчатами.
«Ця гуманітарна криза, яка є наразі в Україні, є безпрецедентною у всьому світі. Зазвичай система гуманітарного реагування координується та фінансується міжнародними організаціями, які підтримують західні країни. Йдеться про уряди, приватних благодійників, які хочуть допомогти людям з Глобального Півдня, які опинилися у ситуаціях криз. Тобто, міжнародні гуманітарні організації є тими руками, які надають цю підтримку в інших контекстах. В Україні ми побачили кризу безпрецедентну за географією та обсягом», — говорить експертка.
Вона зазначає, що обсяг цих викликів буде збільшуватись. Водночас в Україні є потужне громадянське суспільство та волонтерський рух, які працюють ще з 2014 року.
«Міжнародна система не була готова до гуманітарної кризи 2022 року. Тому першими зреагували саме громадські організації. За всіма дослідженнями, більшість з них були саме жіночими. Багато жінок долучилися до активізму та волонтерського руху, заснували свої власні ініціативи, фонди та організації», — додає Чеботарьова.
Анастасія Чеботарьова говорить, що більшість жіночих організацій до повномасштабного вторгнення займалися саме правозахистом. Йдеться про захист таких вразливих груп: жінки з ВІЛ, жінки з інвалідністю, представники ЛГБТКІ+ спільноти тощо. Коли почалась гуманітарна криза, жінки були вимушені покривати ще й ці потреби, бо вони не покривалися деінде.
«Ще до повномасштабного вторгнення наша держава взяла курс на аутсорс соціальних послуг. Тобто була тенденція, що Міністерство соціальної політики через систему закупівель Prozzoro виставляє на тендери соціальні послуги. Вже тоді було видно, що в громадськості є більше людського ресурсу, технічно-матеріального забезпечення і більше експертизи. Громадськість більше співпрацювала з міжнародними партнерами, тому може ефективніше відповідати на ці виклики», — каже Чеботарьова.
Слухайте також: Як громади спільно розв’язують проблеми в умовах обмежених ресурсів
Нагадаємо, з 1 вересня 2023 року частина ВПО позбавлені права отримувати кошти від держави. Це, зокрема, ті, хто не має офіційного статусу ВПО, люди, які перебувають за кордоном понад 30 календарних днів поспіль без обґрунтованих причин або повернулися до постійного місця проживання. Також не мають виплат ті, хто нещодавно зробив дорогі покупки, наприклад, автомобіль, будинок або квартиру.
У липні 2023 року уряд затвердив новий порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним людям: вони отримуватимуть виплати не більше ніж 12 місяців. Зміни спрямовані на зменшення видатків держави.
Як зазначено у постанові № 709 на сайті КМУ, суттєво змінюються умови отримання грошових виплат, впроваджуються певні критерії до отримувачів. Розмір допомоги залишається незмінним: для людей з інвалідністю та дітей – 3000 гривень, для інших – 2000 гривень.
З 1 серпня 2023 року виплата допомоги буде автоматично продовжена тим, хто її отримує, за виключенням тих, хто перебуває за кордоном понад 30 днів, відбуває покарання в місцях позбавлення волі або був засуджений за певними статтями ККУ, повернувся до покинутого місця проживання.
Раніше Громадське радіо повідомляло, що люди, які через війну переїхали в інше місто чи регіон України, можуть стати повноцінними учасниками економічного та громадського життя в містах і селах, де тепер мешкають. Для цього діє ефективний механізм — ради внутрішньо переміщених осіб при місцевих органах влади.
Станом на липень 2023 року в Україні рівень безробіття серед ВПО сягав майже 51%. Про це в етері ГР повідомила експертка у сфері ринку праці Тетяна Пашкіна.
Також нагадаємо, що у березні торік Україна подолала кризовий поріг за кількістю внутрішньо переміщених людей (ВПО). Станом на початок березня зареєстровано понад 5 мільйонів відповідних заявок. Ще стільки ж українців знайшли притулок за межами держави.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі