«Це питання нацбезпеки»: чому важливо побудувати національний музей на Поштовій площі

Про пам’ятку національного значення на Поштовій площі

Як розповідає голова громадської організації «Почайна» Анабела Моріна, у 2014 році на Поштовій площі у Києві почали будувати підземний торговельний центр. У 2015 році на місці будівництва знайшли дерев’яні настили середньовічної вулиці. Вже у 2017-2018 роках будівництво припинили. 

2018 року Верховна Рада рекомендувала уряду створити на Поштовій площі музей і заборонити будівництво торгово-розважального центру. А у 2019 Кабмін надав «Ділянці прибережного міського кварталу Середньовічного Києва» на Поштовій статус пам’ятки національного значення.

«Ще у 2019 році ми разом з Людмилою Олександрівною Филипович і групою істориків, археологів, теологів розробили науково-облікову документацію на пам’ятку національного значення — вона була затверджена Кабміном. Це пам’ятка історії та археології на Поштовій площі. І вона отримала свій національний статус як найбільш ймовірне місце хрещення киян в гирлі річки Почайни», — каже Моріна.

Тобто, на думку істориків, на місці сучасної Поштової площі річка Почайна впадала у Дніпро, і на цьому місці відбулося хрещення киян у 988 році. На цьому ж місці, ймовірно, було повалення язичницьких ідолів, яких тягнули до річки Боричевим узвозом — по нинішній лінії фунікулера.

Читайте також: «Ситуація не аварійна, а катастрофічна» — експерт про пішохідну зону Поштової площі

Що вказує на те, що на Поштовій площі хрестили Русь

За словами Людмили Филипович, не перше століття точаться дискусії про те, де відбулося хрещення Русі. Але релігієзнавиця каже, що важливим аргументом є топоніміка. Тобто назва тих чи інших географічних об’єктів, що зберігаються століттям.

І таких аргументів щодо того, що хрещення відбулося сама на Поштовій, немало. Анабела Моріна каже, що, до прикладу, на так званому «Плані Києва» 1695 року полковника Ушакова місцевість на Поштовій площі мала назву «Хрещатик». А до того, як заснували вулицю Хрещатик, цю назву носила нинішня вулиця Набережно-Хрещатицька на Подолі. 

Крім того, каже Моріна, пам’ятник Магдебурзькому праву у Києві є нижнім пам’ятником Святому Володимиру, місцем хрещення його синів. А гора, якою йде фунікулер, називається Чортовим беремищем — якраз через те, що нею до води тягнули ідол Перуна. До того на місцевості Поштової площі святкували 900-річчя хрещення Русі, і про це є офіційні дані.

«Є таке поняття, як сакральна географія. Це комплекс всіх топонімів, гідронімів, археологічних знахідок, історичних знань. І під час археологічних розкопок на Поштовій площі знайшли ще й річище Почайни. Це все вказує на те що, саме ця місцина є найбільш ймовірним місцем хрещення киян», — пояснює голова громадської організації «Почайна».

Читайте також: Коли насправді відбулося хрещення Русі? Коментує історик

Що відбувається на Поштовій зараз

Як розповідає Анабела Моріна, з 2019 року на комплексі місць, що пов’язані з хрещенням Русі, взагалі нічого не роблять. Там вимкнули електрику, перестали працювати помпи, що загрожує метро, яке там пролягає.

Також на місці пам’ятки національного значення не розпочалося будівництво музею. На початку цього року взагалі були сподівання повернути будівництво торговельного центру.  

Для створення музею Моріна з ініціативною групою людей створила громадську організацію «Музей однієї нації». І щоб зрушити цей процес з місця вона разом з групою істориків, теологів, археологів місяць тому звернулася до президента з проханням взяти це питання під особистий контроль.

«Це питання має статус нацбезпеки. Одна справа, коли ми там потроху щось робимо на міському рівні, але це не міський рівень. Це геополітичний рівень, це державний рівень. І тому це треба контролювати зверху. Ми й написали президенту, що це нісенітниця, що громадські організації займаються геополітичними питаннями протягом 9 років. Якими б ми не були класними, скільки б ми часу на це не витрачали, яких би ми не залучали істориків, археологів тощо, цим питанням повинна займатися держава», — підкреслює Моріна.

При цьому активістка каже, на рівні Мінкульту була робоча група щодо створення музею на Поштовій. Але її роботу просто припинили й не дають зібратися останній місяць. Моріна закликає відновити й посилити дію робочої групи, частиною якої вона була. Бо питання нацбезпеки та історії християнства треба довести до кінця.

До чого тут росіяни

Анабела Моріна підмічає: поки ймовірне місце хрещення Русі на Поштовій площі стоїть без діла роками, росіяни розбудовують Херсонес Таврійський в Криму. Вони знищили автентичність поселення, але побудували нові будівлі, звели парк. Враховуючи, що Херсонес є місцем, де хрестили Володимира Великого, росіяни тепер заявляють, що хрещення Русі пішло саме від них, що вони продовжують справу Візантії, що вони нібито мають право захищати всіх православних у світі, в Україні зокрема. Для них це місце є елементом пропаганди. 

«Росіяни кажуть, що для них Херсонес є плацдармом, щоб далі йти на Київ як на місце хрещення — “рятувати” нас. Або ж рятувати тих, кого зараз заборонили (йдеться про УПЦ — ред.). І якби у нас на цей час хоч щось було б добудовано, ми б казали, що росіяни збудували симулякр, а в нас є своя пам’ятка. Але те, що нам заважають це зробити, постійно зупиняють, — це дуже недобре», — каже Моріна.

Релігієзнавиця Людмила Филипович каже, що на державному рівні за нами досі ходить шлейф радянщини. Ми досі не усвідомлюємо важливість гуманітарних питань, на яких будується цивілізація.

«З Поштовою площею ми мали б іти попереду Херсонеса. А ми навіть не здатні на дзеркальну відповідь. Нам зараз просто треба дуже уважно поставитися до ідеологічної ваги. Те, що ми ходимо хресними ходами на День Хрещення, — це прекрасно. Але  походили, помолилися, і на тому що? Зупинилися? Має бути розроблений спеціальний колосальний план. Це має бути дорожня карта. Щоб ми знали, що ми робимо в цьому році, в наступному році, як ми рухаємося. І обов’язково треба мати на увазі перспективу, навіщо ми це робимо. Це питання має постійно нам бити в мозок, підіймати, інспірувати. Навіщо ми це робимо? Ми робимо для правди. Для того, щоб її відновити», — пояснює Филипович.

Читайте також: Звернувся до ООН щодо руйнування Росією Херсонесу Таврійського — Лубінець

Більше про пам’ятку національного значення на Поштовій площі

Як передає Суспільне Київ, у 2013 році компанія «Хенсфорд Україна» отримала право будувати торговельний центр на Поштовій площі. У 2015 році на ділянці, де мав з’явитися заклад, виявили частини стародавньої вулиці та артефакти, датовані XI-XII століттями. Далі на місці ТРЦ вирішили створити музей — КМДА виділила на це 27 млн грн.

Окружний адміністративний суд ухвалив рішення щодо скасування містобудівних вимог та обмежень земельної ділянки, що дозволили почати будівництво ТРЦ під виглядом реконструкції транспортної розв’язки. А згодом Апеляційний адміністративний суд Києва відмовив компанії «Хенсфорд Україна» в задоволенні позову.

У 2018 році влада Києва ухвалила рішення зберегти артефакти Поштової площі, але не розірвала інвестиційний договір на будівництво ТРЦ. Вже у серпні 2022 року Верховний суд підтвердив правомірність попередніх судових рішень щодо заборони на будівництво в історичній частині Подолу під виглядом реконструкції транспортної розв’язки.

А ц травні 2024 року у МКІП анонсували проведення аудиту для продовження будівництва музею на Поштовій площі. 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі