Радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ ЗСУ Оксана Григор’єва відзначає роль громадських організацій та жіночих рухів у питанні вдосконалення армії.

«До 2018 року жінка в армії була безправною. Вона не мала змоги навчатися на всіх військових спеціальностях. Здебільшого на юридичних, фінансових, а от на бойових — ні. Жінка не могла займати у війську бойові спеціальності. У 2014 році перша хвиля жінок пішла захищати свою Батьківщину. Вони були чудовими снайперками, але оформлені були в документах як діловодки, кухарки чи швачки. Отримували зарплатню відповідну, не мали привілеїв. Саме жіночий рух спонукав до змін у законодавстві. Змінились закони у 2018 році», — каже Григор’єва.

За її словами, з того часу дозволили навчатись та служити на бойових посадах, що стало величезним проривом.

«Завдяки жіночим організаціям та жіночому руху на законодавчому рівні зацементувалась гендерна рівність. Тепер ми маємо жінок абсолютно в усіх сферах і вони можуть себе проявляти», — додає Оксана Григорʼєва.

Читайте також: Для справжньої рівності жінки також мають підпадати під мобілізацію — Ярина Чорногуз

Про жінок на керівних посадах

Жінок досі немає на керівних посадах вищого офіцерського складу, каже радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ. Все тому, що лише у 2018 році їм дозволили навчатись, у 2019 році вони вступили, а минулого року лише випустились.

«Вони – офіцерки, але не досягли ще тих висот. У них немає ще цього досвіду, знань оперативного, стратегічного рівня», — зауважує Григорʼєва.

Вона мріє про те, щоб у ЗСУ були генералки, оскільки зараз немає жодної.

«Була колишня командувачка Медичних сил, але вона генералка медичної служби. Дві інші генералки служать у СБУ. А у Збройних силах жодної немає. У нас немає жодної жінки, яка б командувала бригадою. Є в нас жінки-командирки певних відділень, зводів. Але ми з цим боремося», — говорить радниця з гендерних питань.

Про проблеми ветеранок

Оксана Григорʼєва каже, що боїться такої ситуації з правами жінок, яка сталась після Другої світової війни. Під час бойових дій роль жінки була посилена, але після повернення чоловіків додому все це нівелювалось.

«Безумовно, що буде відкат. Але ми маємо зараз зацементувати цю політику і так себе проявити, щоб якомога зменшити негативний вплив. Жінку захочуть знову загнати на кухню. Однак, жіночий рух посилюється, тому жінки не дозволять, щоб їх знову загнали під плінтус. Це стосується і ЗСУ», — зауважує радниця.

Читайте також: Аліна Сарнацька: Чим менше жінок буде залучено до оборони, тим гіршою буде ситуація з правами жінок після війни

Більше про жінок в армії

Нагадаємо, зараз 7,3% чисельності особового складу Збройних сил України становлять жінки. Це 62 062 людини: 43 479 військовослужбовиць та 18 583 цивільні працівниці ЗСУ.

У Міноборони зазначили, що після повномасштабного вторгнення кількість жінок, які стали на захист Батьківщини, долучившись до лав ЗСУ та інших військових формувань, значно зросла. Так, у 2014 році загальна чисельність жінок у ЗСУ становила 49 926 людей, із них військовослужбовиць — 16 557.

Близько 5 тисяч військовослужбовиць виконують завдання в районі проведення бойових дій. Також зараз 5160 жінок-військовослужбовців в Україні обіймають керівні посади.

Також нагадаємо, що у грудні минулого року президент Володимир Зеленський заявив, що не підпише закон про мобілізацію у випадку його ухвалення Верховною Радою, якщо там буде передбачена мобілізація жінок.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту