«Важливо називати трагедії так, як їх називають самі жертви»: чому Геноцид кримських татар варто називати Sürgünlik

Чому насильницьке висилення кримських татар з Криму, яке Радянський Союз вчинив у травні 1944 року, варто називати не депортацією, а Sürgünlik (сюргюнлІк)?

Алім Алієв наголошує, що коли ми говоримо про трагедії, то важливо звертати увагу на те, як їх називають самі жертви. Кримськотатарською Sürgünlik (сюргюнлІк) перекладається саме як процес насильницького виселення кримських татар. Переклад слова навіть англійською мовою не може передати весь масштаб трагедії, що вміщений у це слово.

«Трагедію, яку пережив український народ, ми називаємо Голодомором. Трагедію єврейського народу — Голокостом. Тому назва Sürgünlik точно передає, що відбувалося з Кримом та кримськими татарами», — пояснює співзасновник ГО «Крим SOS».

Одна з найбільших проблем, як говорить Алім Алієв, яку ми маємо в Українській державі, це відсутність екосистеми для викладання та вивчення кримськотатарської мови. Це означає, що в нас недостатньо фахівців. Абсолютна більшість викладачів кримськотатарської мови знаходиться в Криму. Натомість на материковій частині України не підготовлені ані підручники для вивчення, ані та кількість викладачів. Є точкові ініціативи університетів (ТНУ, КНУ ім. Шевченка, УКУ, де є онлайн-курси). Є приватні репетитори. Але цього потрібно значно більше.

«Було би добре, аби кожна українська дитина мала вибір вчити кримськотатарську мову як мову корінного народу своєї країни», — підкреслив співзасновник ГО «Крим SOS».

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за покликанням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси й подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon
• PayPal: [email protected]

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі