facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Від 15 до 37,5 тисяч гривень щороку: як працюватимуть гранти на виші в Україні

Інтерв'ю

Цьогоріч в Україні вперше запроваджують грантову систему оплати навчання для вищої освіти. Детальніше про це розповідає експерт з освітніх питань Олександр Кондратюк

Від 15 до 37,5 тисяч гривень щороку: як працюватимуть гранти на виші в Україні
1x
Прослухати
--:--
--:--

Хто може отримати гранти і як податися?

Олександр Кондратюк говорить, що грант отримує кожен, хто дотримався певних вимог по балу. Немає якогось відбору. Отримують всі, хто отримав певний бал на НМТ. Наприклад, 150 або 170 балів з двох предметів.

«На бюджет конкурсний розрахунок йде з усіх чотирьох предметів. Якщо складали чотири предмети, але два з них два завалили, то середній бал вийшов не такий, що відповідає бюджету. Ви пройшли лише на контракт.

Тоді ви маєте змогу отримати своє співфінансування від держави — грант. Достатньо набрати певний бал лише з двох предметів.

Це означає, що ви можете добре знати українську мову та англійську, погано знати математику, але отримати хоча б якесь фінансування для того, щоб бути філологом. Бюджетна та грантова система працюють окремо та одночасно», — каже експерт.

За його словами можна отримати від 15 тисяч гривень до 37,5 тисяч гривень. Усе залежить від коефіцієнта, який різний на різних спеціальностях.

«Якщо ви два предмети склали на 150, то отримаєте 15 тисяч гривень щорічного фінансування. Це базовий грант. 25 тисяч — другий рівень гранту. Якщо помножити на коефіцієнт максимальний, то ось де береться цифра 37 тисяч», — зауважує фахівець.


Читайте також: «Порівну заявок на богослов’я та атомну енергетику»: непопулярні спеціальності вступу-2024


Чи у всіх університетах працюватиме грантова система?

Експерт каже, що місць стільки, скільки буде цих людей. Ніхто не відкидає ідеї, що можна зіткнутися з якоюсь проблемою, коли будете подаватися останніми, то кошти на це просто не залишаться, і виникне певна колізія. Але поки запевняють, що всім вистачить. Таких студентів буде 20-22 тисяч, адже є дані, скільки людей отримали відповідний бал. Усі вони матимуть змогу отримати ці кошти.

Отримати грант можна буде у вишах, які підписали відповідний договір з Міністерством освіти, говорить Кондратюк. Таких близько сотні. Це все відбувається у тестовому форматі.

«Про цю систему грантів сказали за вісім годин до вступної кампанії. Про це говорилося у лютому, а потім вже в липні — у переддень вступної кампанії. Багато людей ідуть подавати документи в перший, другий, третій день. Тому багато чого не було зрозуміло абітурієнтам. Чи дадуть вам подвійний грант, якщо ви складете чотири предмети на 150? Це на весь час навчання, одноразово чи щороку?

Тому майбутні студенти могли податися в той ЗВО, який не бере участь в тестуванні грантів. І таким чином, коли з 5 вересня вони будуть подавати заяви на отримання грантів, вони будуть відхилені», — пояснює фахівець.

Більше про програму

Олександр Кондратюк зауважує, що ця програма мала б замістити бюджет. Поки що все подають так, що залишився і бюджет, і гранти. І цьогоріч це правда. Але це такий тестовий період, де досліджують, чи добре це працюватиме.

«У лютому цього року планується, що бюджет буде видаватися лише на ключові спеціальності. Їх декілька: медицина, освіта, військова справа тощо. Не йшлося про ядерну фізику, але мають щось таке видавати частково. Тобто на те, що дуже-дуже важливо для держави.

Ці бюджетники будуть змушені відпрацьовувати бюджет в державних структурах. Якщо їм пропонують відпрацювання на другому-третьому курсі, а вони відмовляються, то їх в цей момент переводять на контракт.

Всі решта, що вступають на будь-які спеціальності, йдуть виключно на контракт. Йдеться про право, менеджмент, психологію, економіку. Буде можливість отримати грант, а це неповне фінансування.

Скоріше за все, ми матимемо більше людей, які зможуть отримати хоч якесь фінансування, але меншу його частку. Умовно, раніше отримували 20% людей повне фінансування, а тепер таких студентів буде 40%, але з частковим фінансуванням. На думку творців цього проєкту, це сприятиме більшій свободі, бо вибиратиме більше абітурієнт», — міркує Кондратюк.


Читайте також: Без «заочки» і з грантами на навчання. Якою бачить вищу освіту Міністерство?


Як повідомлялося, у жовтні Кабінет міністрів запропонував на розгляд Верховної Ради законопроєкт про реформу вищої освіти в Україні, яка, зокрема, передбачає скасування заочної форми навчання у вишах. У Міносвіти очікують, що законопроєкт може вступити в дію з наступного навчального року.

​​Мінцифри разом з міжнародними партнерами запускають новий освітній проєкт «IT Generation». Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. За словами Федорова, на першому етапі планується навчити тисячу українців ІТ спеціальностям. Це не лише розробка, але й навички менеджменту та дизайн. На другому етапі навчання пройдуть близько двох тисяч українців. Далі планується безплатно навчити 30-40 тисяч громадян.

Раніше ми повідомляли про те, що навчання у школах з 1 вересня 2023 року планується в очній формі. Попри ризики, і школярам, і студентам, слід надолужувати втрачені за три останні роки прогалини у здобутті знань (через коронавірусну хворобу Covid-19 та війну). Таку думку висловив міністр освіти Оксен Лісовий. Він додав, що ризики переходу на офлайн навчання все ж залишаються високими.

Нагадаємо, раніше ми на Громадському радіо розповідали історії вчителів, які на початку повномасштабного вторгнення вирішили стати на захист України. Вони не лише воюють на «гарячих» напрямках, а й втілюють на війні педагогічний досвід.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Зараз немає підстав, щоб Трамп змінив позицію щодо України — експерт-міжнародник

Зараз немає підстав, щоб Трамп змінив позицію щодо України — експерт-міжнародник

Держава системно не займається освітніми втратами дітей — співголова ГО «Батьки SOS»

Держава системно не займається освітніми втратами дітей — співголова ГО «Батьки SOS»

Чому ВРП досі працює недосконало: думка фахівця фундації DEJURE

Чому ВРП досі працює недосконало: думка фахівця фундації DEJURE

Вступ у НАТО виглядає реалістичнішим, ніж відновлення ядерної зброї — Сергій Солодкий

Вступ у НАТО виглядає реалістичнішим, ніж відновлення ядерної зброї — Сергій Солодкий