Як канадська професорка Марта Дичок деколонізує всесвітню історію

Про те, хто пише історію

Марта Дичок переконана, що боротьба існує на багатьох рівнях: збройному, культурному, інформаційному, а також історичному. І те, як ми вивчали історію, впливає на те, як ми сприймаємо світ. 

До прикладу, російська перспектива вивчення історії каже, що історія України є частиною історії Росії. Але Дичок зазначає: ніхто, до прикладу, не пише історію Німеччини з перспективи Італії чи Франції. Тобто кожна країна сама формує свій наратив і свою історію.

І не один український дослідник писав історію України з української перспективи. Це і Михайло Грушевський, і Орест Субтельний. Але це досить масивні праці. Тому Марта дичок також написала книгу про історію України, стислішу й доступну, — «Ukraine not ‘the’ Ukraine».

Читайте також: Здобутки і втрати 33 років незалежної України: погляд Володимира Філенка в минуле і майбутнє

Динамічність науки

За словами Марти Дичок, хоч у багатьох науках є свої канони, але загалом наука динамічна, вона розвивається. І ті постулати, що існували 100 років тому, не є актуальними нині. Наприклад, сучасні історики дивляться на предмет свого дослідження інакше, ніж раніше. Адже постійно виникають нові питання, проводять нові дослідження, знаходять нові перспективи.

«Якщо подивитися на історію, наприклад, Канади, то коли я була молода, ходила до школи, то історію Канади викладали наступним чином. Приїхали європейці, знайшли країну, збудували цивілізацію й навчили індіанців жити. Але насправді ж це була колонізація», — наводить приклад Дичок.

Схожа ситуація й в Україні, де довгий час людям доносили наратив про те, що російський народ приніс на наші землі процвітання.

Читайте також: Історія України — це націоналізований курс совєтської історії — Панарін

Як деколонізація історії відбувається на практиці

Марта Дичок також працює в Торонтському університеті. При ньому діє інституція, що має назву Munk School of Global Affairs. У цій школі вивчають програми про різні світові регіони. І довгий час програма про Україну входила до «Центру російських, європейських та євразійських студій». Але після початку вторгнення почалися дискусії щодо доцільності частки «російських» у назві. 

«Довго тривали дискусії. Але потім почали казати, що європейські студії — це не німецькі і європейські студії, це не британські і європейські студії. Це просто європейські студії. Тому після двох років дискусій ми змінили назву, і тепер є “Центр європейських і євразійських студій”. Відбулася деколонізація інституту цього», — розповідає історикиня. 

До слова, українська програма в Munk School of Global Affairs має назву «Petro Jacyk Program for the Study of Ukraine», і Марта Дичок долучена до її створення.

Окрім того, Марта Дичок має курс «Російська війна проти України» в Західного університету в Онтаріо. У 2023 році на нього записалося 475 студентів. А вже весною цього року кількість студентів сягнула 1200.

Професорка Марта Дичок має 1000 студентів на курсі «Російська війна проти України» в Західному університеті Онтаріо в Канаді. Світовий рекорд? У Росії її діяльність зауважили і запровадили проти професорки персональні санкції. З етеру Громадського Радіоhttps://t.co/hfXfkddWX6

— Andriy Kulykov (@AndriyKulykov) March 27, 2024

Довідка ГР

Марта Дичок  — асоційована професорка Департаменту Історії та Політичних Наук в Університеті Онтаріо, співробітниця Центру Європейських, Російських та Євразійських Студій, Школи Міжнародних Відносин Мунка, почесна професорка Національного університету «Києво-Могилянська Академія».

Її міждисциплінарні дослідження та викладання стосуються міжнародної політики та історії Східної Європи, колишнього Радянського Союзу та зокрема України, медій, міграції, колективної пам’яті та посткомунізму. З 1991 по 1996, професорка Дичок мешкала в Україні, працюючи над докторським дослідженням, працювала як журналіст у The Guardian та Radio Canada International та викладала в університеті «Києво-Могилянська Академія».

Нагадаємо, що у 2022 році Марта Дичок стала президенткою Наукового товариства імені Шевченка у Канаді. Товариство на той час нараховувало майже 200 членів.НТШ у Канаді — продовження НТШ, заснованого у Львові. Коли радянська влада заборонила НТШ, він відродився у діаспорі: у Канаді, Америці, Австралії, у країнах Західної Європи.

Це є наукова організація, до неї входять українські науковці з різних дисциплін, не лише гуманітарії. Українські науковці спілкуються між собою і з громадою. І це була мета створення НТШ.

У березні 2024 року РФ наклала персональні санкції на Марту Дичок.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі