Фото: Pexels
Іванна Коберник: Якість освіти проявляється з часом. Якщо говорити про здатність застосовувати отримані в школі знання у повсякденному житті, то це не завжди збігається з результатом дитини на контрольній роботі в тому чи іншому класі.
Кожного дня ми спостерігаємо, як українці формулюють свої думки. Йдеться про те, як вони пояснюють напрямок дороги, спілкуються в громадському транспорті, пишуть в соціальних мережах. Також важливим є те, наскільки суспільство сприймає фейки та інформаційні маніпуляції. Цьому всьому мають вчити у 21 столітті у школі. Багато про це можуть розповісти працівники кол-центрів. Їм буває складно зрозуміти запит через те, що люди погано вміють формулювати думку і відділяти факти від оцінних суджень. У нас виникає багато конфліктів там, де їх можна уникнути. Все тому, що українці погано підбирають аргументи на захист своєї позиції. Не всі можуть коректно заперечувати, підтверджувати точку зору якимись науковими знаннями.
На контрольних вчителі перевіряють тільки те, що закладено в програмі. Якщо треба у певному класі вивчити 22 літературознавчих терміни, то вчитель буде оцінювати саме ці знання. Легше перевірити знання терміну, ніж навички. Якщо більшість творів читається скорочено, то важко розвинути розуміння мистецького твору як цілісності та причинно-наслідкові звʼязки. Міжнародне дослідження PISA, в якому Україна вдруге брала участь у 2022 році, засвідчило, що наші діти справляються з базовими завданнями. Коли їм потрібно було назвати головних героїв, визначити тему чи ідею, то з цим в них не виникало проблем. Однак, з аргументацією свого вибору було значно складніше.
Читайте також: Тетяна Вакуленко: Українські заклади освіти, які вистояли та продовжують навчання під час війни — це приклад для всього світу
Іванна Коберник: Батьки переважно звертаються до репетиторів, щоб підготувати дітей до певних тестів (НМТ чи ДПА). Знову ж таки, репетитор робить те, що будуть перевіряти. Тобто, вчить термінів. Якщо пощастить, то він зробить ще кілька корисних речей для дитини.
Батьки можуть відіграти значно більшу і кращу роль в цьому питанні, без репетиторів. Треба дивитись фільми разом і обговорювати їх. Читати книжки, щоб це бачили діти. Обговорювати поточні події. Треба вчити дітей відрізняти факти від суджень. Не треба уникати гострих тем під час спілкування. Дослідження PISA доводить, що кращі результати в читацькій компетентності показують діти, де батьки обговорюють з ними поточні проблеми, дискутують, підтримують їх, рефлексують.
Читайте також: Чому ЗНО та НМТ є недосконалими тестами: розповідає експерт з питань освіти
Іванна Коберник: PISA підтверджує, що існує нерівний доступ дітей до якісної освіти. Учні міських шкіл показують кращі результати, ніж сільських. Це означає, що оточення і доступ до певних інтелектуальних продуктів має велике значення.
Але треба не забувати, що у нас зараз проводиться реформа освіти. За наявності політичної волі, певні зміни можуть в неї внести. Програму блискавично змінити складно, як і саму систему. Це тривалий процес, бо треба надрукувати нові підручники, зробити методичні зміни, перенавчити вчителів. Тільки в такому випадку варто розраховувати на певні позитивні зміни. Частина освітньої реформи за часів Шкарлета в багатьох аспектах була імітацією.
Діти, яким зараз 14 і більше під реформу «Нової української школи» не потраплять, бо вона впроваджується рік за роком. Але в Україні було чимало хороших навчальних закладів, які ці принципи використовували й раніше. Якщо з вчителем пощастило, то все буде добре. Однак, суть державної політики полягає в тому, щоб місце народження дитини та фінансові можливості не впливали на її освіту. Цього поки що ми не досягли. Повномасштабне вторгнення ці проблеми тільки поглиблює.
Читайте також: Без «заочки» і з грантами на навчання. Якою бачить вищу освіту Міністерство?
Нагадаємо, торік, у жовтні, Кабінет міністрів запропонував на розгляд Верховної Ради законопроєкт про реформу вищої освіти в Україні, яка, зокрема, передбачає скасування заочної форми навчання у закладах вищої освіти. У Міносвіти очікують, що законопроєкт може вступити в дію з наступного навчального року.
Мінцифри разом з міжнародними партнерами запускають новий освітній проєкт «IT Generation». Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. За словами Федорова, на першому етапі планується навчити тисячу українців ІТ спеціальностям. Це не лише розробка, але й навички менеджменту та дизайн. На другому етапі навчання пройдуть близько двох тисяч українців. Далі у планах — безплатно навчити 30-40 тисяч громадян.
Раніше ми повідомляли про те, що навчання у школах почалося з 1 вересня 2023 року в очній формі. Попри ризики, і школярам, і студентам, слід надолужувати втрачені за три останні роки прогалини у здобутті знань (через коронавірусну хворобу Covid-19 та війну). Таку думку висловив міністр освіти Оксен Лісовий. Він додав, що ризики переходу на офлайн навчання все ж залишаються високими.
Також нагадаємо, раніше ми на Громадському радіо розповідали історії вчителів, які на початку повномасштабного вторгнення вирішили стати на захист України. Вони не лише воюють на «гарячих» напрямках, а й втілюють на війні педагогічний досвід.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі