Як придбати квиток у театр військовим та переселенцям: розповідаємо про благодійну акцію Молодого театру

Про «підвішений квиток»

Андрій Білоус: Ця акція діє майже два роки. Ми її започаткували в червні 2022 року. У той час Київ був порожнім. За перші два тижні акції підвісили квиток 38 людей. Потім був трішки спад. У різні місяці по-різному люди «підвішують квиток». Усе залежить від того, наскільки ми рекламуємо цю ініціативу. Дуже багато людей скористалися цією акцією.

Влад Бундаш: А як долучитися до акції? Куди звертатися, щоб придбати квиток?

Андрій Білоус: Треба зателефонувати в театр. Номер є на нашому сайті. Потрібно придбати квиток, назвати його номер і сказати, що хочете його «підвісити». Це абсолютно прозора акція. Нею можуть всі скористатися.

Читайте також: Ми не думали, що вистава матиме такий попит — режисер «Конотопської відьми»

На які вистави розповсюджується акція

Андрій Білоус: Ця ініціатива поширена на будь-яку виставу. Два роки тому було дуже мало людей, а сьогодні – дуже багато. У нас постійні аншлаги. Люди не можуть потрапити в театр. За законом, один день на місяць ми приймаємо категорію громадян на вільні місця безплатно. Через постійні аншлаги, відсутність вільних місць — для таких випадків акція працює на всі вистави.

Влад Бундаш: «Підвішений квиток» доступний для будь-якої цінової категорії?

Андрій Білоус: Так. Можна придбати за 100 грн, 200 грн та дорожче. Купити можна на максимальну суму. Усе залежить від бажання та фінансових можливостей. У нас різна цінова політика — кожен може на свій розсуд придбати квиток. Йдеться про місця від першого ряду партеру і до балкона.

Читайте також: «Десять років за дописи в Facebook»: історія режисера з Маріуполя, який пройшов донецькі катівні, а нині відновлює театр у Кропивницькому

Про інші театри

Євгенія Гончарук: Які відгуки про ініціативу? Чи переймали ідею колективи інших театрів у столиці та в інших містах?

Андрій Білоус: Я не бачив такої ініціативи. Інші театри розв’язують це питання трішки в незаконний спосіб. Там просто пускають усіх людей на вільні місця, якщо в них є якісь певні пільги. На жаль, це не зовсім законно. Усі квитки належать громаді міста Києва. Існує дуже серйозна фінансова звітність. Ми не можемо просто так їх роздавати.

Законно це можна робити один раз на місяць, в інші дні — це незаконно. Але насправді під час великої війни ми пускаємо тисячі військових і вимушено переміщених осіб на вільні місця.

Ця акція для людей, які хочуть задонатити тим, у кого немає можливості придбати квиток і яким, незручно проситися на виставу. Вони повинні мати можливість сходити в театр.

Владислав Бундаш: Кожен охочий може купити будь-який квиток, який передадуть тим групам населення, які не мають можливості його собі купити. Йдеться про ВПО, а також квитки надаватимуть нашим військовим.

Читайте також: (Не)дитячі вистави: як львівський шкільний театр допомагає пораненим військовим

Нагадаємо, Радянський Союз  як імперія, і власне Росія завадили потужному розвиткові українського театру. В усі часи вони вкладали шалені гроші в просування своїх наративів ідеології саме через культуру та мистецтво. Про це розповіла в етері Громадського радіо  театральна та музична критикиня Ольга Стельмашевська.

За її словами, навіть зараз у таких містах як Париж, Рим росіяни лобіюють через культуру свою країну. Ми й досі програємо в цьому. Оскільки досі немає усвідомлення, що культура та мистецтво — це дуже потужна зброя.

Як каже, критикиня Ольга Стельмашевська, єдине, що зараз відбувається, так це відмова. Війна стала тригером. Ми відмовилися від російського лайна, поставили на паузу високу класику типу Чайковського, Шостаковича. Це ми зробили для того, щоб нарешті переосмислити Квітку-Основ’яненка з його «Конотопською відьмою», «Хазяїна» Карпенко-Карого тощо. У Дніпрі зараз балет Скорульського «Лісова пісня» наприкінці минулого року збирав аншлаги. Ми знаємо, що в Дніпрі всі театри були російськомовні. Один із театрів з репертуару викинув 27 чи 29 вистав, бо вони були російською. 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі