Росіяни вербують до своїх збройних сил громадян країн Африки та Азії. Для цього вони використовують не лише гроші, а й різні обманні техніки. Як зазначає Віктор Ягун, ворог робить це, бо не хоче повноцінного поновлення мобілізації у своїй країні. Хоча наказ Путіна 2022 року про першу хвилю мобілізації не скасовували, і у РФ продовжують приховано набирати нових людей, в тому числі з віддалених регіонів. Але люди, як каже Ягун, закінчуються. До того ж росіяни вже відправили на фронт від 50 до 120 тисяч ув’язнених.

Відповідно, в Росії почали з’являтися «екзотичні» ідеї: запрошення до своєї армії сирійських, афганських, корейських військових. Згодом росіяни почали набирати людей через компанії найманців у різних країнах Африки (Буркіна-Фасо, Сомалі, Зімбабве) та Азії (Непал, Індія).

В Індії російських представників рекрутингових компаній заарештували, там зараз іде слідство. З Непалом інша історія. Росіяни вербували жителів цієї країни, обіцяючи роботу в сільському господарстві чи на будівництві. Коли ж непальці потрапляли на війну, то зверталися до свого уряду. При потраплянні в полон були звернення від них до міжнародних організацій. Непальський уряд був змушений реагувати, пояснює Ягун.

Тож тепер основні зусилля ворога сконцентровані на так званому «Африканському корпусі», тобто на тих країнах, де раніше перебували найманці «Вагнера» й інші російські «інструктори».

«Насправді треба врахувати, що позиції Росії в Африці досить міцні, і там справді є реальна кількість людей, які підготовлені до бойових дій. Інша річ в тому, чи вони готові воювати в тих умовах, в які вони потраплять. Окремі представники — можливо. Але це точно не величезна кількість. Не йдеться про тисячі людей. Наразі, можливо, сотні, не більше. Але все одно це не знімає ситуацію вербування», — розповідає ексзаступник голови СБУ.

Читайте також: У Непалі відреагували на загибель в Україні своїх громадян, завербованих росіянами

Як запобігти вербуванню і чи впливають найманці на хід війни

Віктор Ягун пояснює: лише міжнародний розголос може запобігти вербуванню людей з-за кордону в російську армію. Цим людям треба пояснювати, що для них війна — це квиток в один кінець, і вони не отримають обіцяну компенсацію, навіть якщо збережуть своє життя. Росія, наприклад, може видати їм певну суму в рублях, але поміняти її на валюту неможливо. Або ж з поміняною валютою буде неможливо виїхати РФ. Експрацівник СБУ також підкреслює, що маріонеткові чи військові уряди навряд будуть розв’язувати проблеми своїх громадян у Росії. А відносно демократичні держави, як Індія чи Непал, відразу стали на захист своїх людей.

«Ніхто не хоче фігурувати в розслідуваннях журналістів як країна, яка бере участь у загарбницькій війні як постачальниця найманців. Тому росіяни зараз перемикнулися на Африку, де така проблема, скорше всього, не стоїть», — підмічає Віктор Ягун.

Втім, як зазначає експерт, іноземні найманці не впливають на загальну ситуацію з кількістю людського ресурсу в російській армії. Це всього сотні людей, яких, скоріше, використовують як пропагандистський хід, щоб показати, що за Росію воюють громадяни різних країн.

«На жаль, Росія — величезна країна, і вона спроможна набирати від 30 до 50 тисяч власних громадян, навіть просто шляхом фінансових заохочень. А це якраз та кількість, яка їм дозволяє якщо не збільшувати чисельність армії, то принаймні тримати її на необхідному для функціонування рівні», — підсумовує Віктор Ягун.

Нагадаємо, Росія значно активізувала рекрутинг найманців із центральної Африки для війни проти України. Ідеться, зокрема, про жителів Руанди, Бурунді, Конго й Уганди.

Вербуванням африканців для їхньої участі у «мʼясних» штурмах на українській землі, згідно з даними ГУР, займається спеціально створений підрозділ Міністерства оборони Росії.

Найманців заманюють стартовою грошовою виплатою розміром 2 тисячі доларів за підписання контракту, обіцяють щомісячне забезпечення у 2,2 тис. доларів, медичне страхування, а також російський паспорт для солдата і членів його сім’ї.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту