facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Як живуть кримські татари в Німеччині: розповідає продюсер стрічки «VATANIM QIRIM. Almanya»

Інтерв'ю

Журналіст, продюсер Муслім Умєров в етері Громадського радіо розповідає про серію документальних фільмів «VATANIM QIRIM — Батьківщина Крим».

Як живуть кримські татари в Німеччині: розповідає продюсер стрічки «VATANIM QIRIM. Almanya»
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Фільми про кримських татар у Німеччині та Туреччині

Андрій Куликов: «VATANIM QIRIM — Батьківщина Крим» — це дослідження життя кримських татар в багатьох країнах світу, яке складається із серії документальних фільмів. Стрічка «VATANIM QIRIM. Almanya» показує життя кримських татар в Німеччині?

Муслім Умєров: Це вже другий фільм в цій серії. Перший був відзнятий в Туреччині. У ньому зібрали історії трьох поколінь кримськотатарської діаспори. Один з героїв — кримський татарин, який уже народився в Туреччині і йому за 50 років, другий — виїхав після 2014 року через окупацію Криму, а третій — приїхав до Туреччини після незаконної мобілізації на півострові.

«VATANIM QIRIM. Almanya» не має такої кількості поколінь кримських татар, на щастя. Він розповідає про молоде покоління. Один з героїв виїхав після мобілізації в Криму. Друга героїня до повномасштабної війни більшу частину життя проживала на півострові, потім на материковій частині України.

Це про тих, хто проживає в Німеччині, про німців, які наразі вивчають кримських татар. Хтось познайомився нещодавно, хтось давно вже вивчає феномен національного руху кримських татар.

Андрій Куликов: Герой фільму каже, що виїхав у лютому 2022 року і досі не знає, коли знову йому пощастить потрапити до Криму. Як знайшли героя і хто він?

Муслім Умєров: Це Ельвіс Чолпух. Він — кримськотатарський активіст, а в Криму займався психіатрією. Йому ще немає 30 років. Ельвіс влаштовує різні перформанси, покази, виставки, обговорення і так далі. Він занурив нашу команду у частину свого життя.

Цікаво було почути людину, яка виїхала з Криму після десяти років окупації, про що думає, чого хоче сьогодні.


Читайте також: Росія є ворогом, як для українців, так і для кримських татар — членкиня команди фільму «Кримські Аскери»


Кримськотатарська громада в Німеччині

Андрій Куликов: Наскільки німецьке суспільство усвідомлює, що Росія незаконно анексувала Крим? Чи знають, що попри 10 років окупації, там і досі є спротив?

Муслім Умєров: Ми говорили з командою про те, чи є німці, які виступають проти українських біженців. Такі німці є, вони виходять з гаслами «Чужинці геть». Однак, свідомого суспільства набагато більше. Це ті, хто виступають за політику мультикультуралізму.

Андрій Куликов: Германські племена (готи) взяли активну участь у формуванні кримськотатарського етносу. Тобто, це пов’язано з Німеччиною. Наскільки німці знають про цей історичний зв’язок?

Муслім Умєров: На сьогодні, кримські татари взагалі не артикулюють цього питання. Якщо й говорять, то лише для того, щоб їх не вважали азійським субетносом. Дуже важливо для етногенезу, що ми є сплавом народу, в тому числі й представників готських племен.


Читайте також: Де подивитись уроки кримськотатарської онлайн?


Мрії про повернення на Батьківщину

Андрій Куликов: Назва фільму «VATANIM QIRIM. Almanya» перекладається як «Батьківщина Крим, Німеччина». Vatanim означає моя Батьківщина?

Муслім Умєров: Так, можна перекладати як «моя Батьківщина», бо там є афікс приналежності. Ми обрали таку назву через нерозривний звʼязок людей з Кримом. Попри те, що вони виїжджають, все одно всі мріють про повернення.

Один з героїв у фільмі про Туреччину не жив на півострові. Він бував там декілька разів, але все одно хоче повернутися в Крим. Є якісь такі зв’язки у людей зі своєю Батьківщиною, які нерозривні.


Читайте також: День кримського спротиву російській окупації: фоторепортаж «Окупація у 9 кадрах»


Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в етері ГР розповів про стратегію когнітивної деокупації Криму. Йдеться про реінтеграцію півострова до українського культурного та політичного поля.

Нагадаємо, в окупованому Криму у День незалежності України замайорів український прапор. 

Раніше представниця президента в АРК Таміла Ташева говорила про те, якщо громадяни РФ не виїдуть з Криму, то після деокупації півострова вони мають бути примусово видворені.

Як зазначив в етері ГР у грудні 2022 року Ескендер Барієв, з депортацією кримськотатарського народу та ліквідацією Кримської АРСР на півострові змінили 1444 назви сіл, селищ та міст. Кримськотатарський Ресурсний Центр працює над тим, щоб у деокупованому Криму не залишилися радянські назви населених пунктів.  За словами Ескендера Барієва, це важливий крок для деокупації Криму. Якщо повернути історичні назви, вважає він, то вся світова картографія зважатиме на ухвалене Україною рішення. Важливо демонструвати й мешканцям Криму, й окупантам, хто є господарем на півострові.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Зарплата військового на бойових позиціях в рази вища, ніж середня у країні» — Максим Колесніков

«Зарплата військового на бойових позиціях в рази вища, ніж середня у країні» — Максим Колесніков

Наскільки держава здатна забезпечити допомогу у догляді за пораненими військовими

Наскільки держава здатна забезпечити допомогу у догляді за пораненими військовими

ФСБ в Росії намагається повернути собі владу — фактчекерка

ФСБ в Росії намагається повернути собі владу — фактчекерка