За кордоном чоловіки не поспішають афішувати, що вони з України: Павло Вишебаба про турне
Про мистецькі подорожі за кордон говоримо з військовослужбовцем та письменником Павлом Вишебабою.
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Про подорож за кордон
Військовослужбовець Павло Вишебаба їздив у європейський тур. Він збирав кошти на потреби 68-ї окремої єгерської бригади. Письменник каже, що здебільшого на його виступи приходили українці. У різних містах та різних країнах публіка відрізнялась. Наприклад, у Польщі переважно приходили ті, хто виїхав під час повномасштабного вторгнення. У Бельгії ж були представники діаспори, які там вже мешкають 30-40 років, деякі там і народились.
Павло Вишебаба розповідає, що й питання та розмови у публіки відрізнялись залежно від того, наскільки далеко вони живуть від України та як давно поїхали. У Польщі всіх бентежила війна і їх цікавило, коли можна буде повернутися додому. А от в Бельгії були розмови про більш такі стратегічні речі.
Про чоловіків за кордоном
Письменник каже, що до нього на виступи чоловіків приходило значно менше, ніж жінок. Після виступу вони підходили та казали одразу, з яких причин виїхали з України й переконували в тому, що зробили це законно. Наприклад, у когось є четверо дітей. Всі розповідали, як вони допомагають Україні. І насправді було багато чоловіків, які виїхали ще або у 2014 році, або раніше.
За словами військовослужбовця, деякі чоловіки навіть соромились підійти й просили своїх подруг, щоб ті підійшли підписати книжку. Тобто, у них є відчуття провини. Хоча сам Павло Вишебаба нікого не питав, чому і коли вони виїхали.
«Для мене було важливо зібрати донати для 68-ї бригади, а не розібратися. Я ж не з ТЦК», — говорить військовий.
Він зазначає, що чоловіки не афішують зайвий раз про те, що вони з України, бо на них чинять тиск. Щобільше, у Польщі навіть Павла Вишебабу багато разів питали, чому він там перебуває, а не в Україні. Він пояснював, що українські військові можуть виїжджати у відпустку за кордон, що це законно. Письменник казав, що після цього одразу їде на Покровський напрямок, але поляки йому не вірили.
Читайте також: Я спробував розповісти, що відчуваю стосовно цієї війни: Павло Вишебаба про свої нові пісні
Про збір коштів
Військовий пояснює, що збирав донати завдяки проданим квиткам. Кожен квиток коштував 30 євро. Також письменник проводив на кожному виступі аукціони та збирав кошти у скриньку як в церкві.
Він зазначає, що за кордоном є активні люди, які збирають різні речі для військових. Вони надали військовому маскувальні сітки, фліски, шкарпетки, засоби гігієни тощо. За його словами, завозити в Україну легше, ніж щось з неї вивозити. Коли виїжджав в тур, то закатав у банки териконівську породу, яку взяв у Покровську. Довелось пояснювати польським митникам, навіщо він везе каміння і чому воно не радіоактивне.
На сайті 68 ОЄБр можна знайти усі способи, щоб задонатити на їхні потреби. Можна оформити щомісячну підписку на офіційний рахунок бригади.
Павло Вишебаба привіз з туру майже 2 млн грн, на які вже купили нічні дрони з тепловізорами, 3D-принтери для друку комплектуючих для скидів, закупили FPV. Бригада перебуває на Покровському напрямку, там тривають постійні штурми росіян. Тому потреб у бригади багато.
Про Краматорськ та Донеччину
Військовий каже, що в рідному Краматорську буває раз на пів року. Це місто, на жаль, зовсім не нагадує те, в якому колись зростав письменник. Його постійно обстрілюють, багато влучань. Він пригадує, що колись мав перший поцілунок з дівчиною у красивому клубі в центрі міста. Але тепер цей клуб зруйнований вщент від прильоту. Багато місць дитинства, юності росіяни стерли з лиця землі.
Павло Вишебаба розповідає, що вже третій рік 68 ОЄБр перебуває на передовій на Донеччині. Для багатьох військових цей регіон вже став рідним.
Читайте також: Донька постійно запитує, коли ж ми усіх росіян виженемо з України — військовий та музикант Павло Вишебаба
Станом на ранок 15 листопада втрати російських військ та їхніх найманців в Україні становлять близько 717 590. Упродовж минулої доби українські захисники знешкодили щонайменше 1520 російських окупантів.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту