Чи можна вступити до українського ЗВО з атестатом, отриманим в окупації

Позитивні та негативні зміни вступної кампанії до українських ЗВО

За словами Валерії Куберської, окремі зміни у процедурі вступу до закладів вищої освіти для молоді з тимчасово окупованих територій з’являються вже під час цьогорічної кампанії у червні. Позитивне нововведення полягає у тому, що тепер спрощеною процедурою вступу можуть скористатися люди, які виїхали не з першого січня цього року, а з першого жовтня минулого. Натомість негативним аспектом юристка називає те, що при вступі до ЗВО у людей вимагатимуть довідку про перетин кордону. За її словами, при цьому не визначено конкретно, яким має бути цей документ. Минулого року уже траплялися випадки, коли окремі освітні центри просили такі довідки, і тоді «Альменда» допомагала людям писати звернення до Державної прикордонної служби, після чого доводилося до 30 днів чекати на результати розгляду.

«Тобто ми розуміємо, що наша молодь може втратити можливість вступити за спеціальними умовами просто через те, що зробили таку зміну. І тепер вони будуть вимушені подавати ці звернення, шукати інші способи отримати хоч якесь підтвердження перетину кордону. І ніяких алгоритмів та роз’яснень щодо того, як це буде відбуватися, немає», — говорить Валерія Куберська.

Також з наступного року збільшиться кількість іспитів, які потрібно скласти для вступу, якщо у тебе немає українського документу про середню освіту. Наразі, щоб вступити до вишу за таких обставин, молоді люди з ТОТ складають екзамени з української мови та історії України. З 2027 року до них додасться ще кілька іспитів.

Можливості вступу для людей з окупованих територій

Як пояснює юристка, станом на зараз українська система освіти враховує, що у молодої людини, яка виїжджає з окупації, немає українського паспорта й свідоцтва про середню освіту, тому це не проблема. Для вступу достатньо українського свідоцтва про народження. Потрібно звернутися до освітнього центру, який приймає наявні документи та спрямовує людину до певної школи, де вона складає річні оцінювання з мови та історії. Після цього абітурієнт повертається до освітнього центру й там складає іспити з математики та предмету на вибір. На їх основі людину зараховують до університету.

Перелік освітніх центрів можна знайти на сайті Міністерства освіти та науки. Також, за словами Валерії Куберської, до них можна звернутися дистанційно, якщо людина ще перебуває в окупації.

Також уже певний час існує квота-2 для людей з тимчасово окупованих територій та територій активних бойових дій. Для неї виділено 10% місць у більшості державних закладів вищої освіти й 40% у переміщених ЗВО та прифронтових областях. Квота працює для всіх ВПО, а не лише людей, які виїхали незадовго до вступу в український університет.

Як Росія перешкоджає виїзду українських дітей з окупації

Валерія Куберська зауважує, що важливий чинник, через який України також втрачає свою молодь, — це політика Росії на окупованих територіях. Вона спрямована на індоктринацію та мілітаризацію. РФ намагається створити умови й переваги, які можуть зацікавити дітей та молодь на ТОТ, щоб вони звідти не виїжджали. Окрема проблема, яка стає дедалі серйознішою, — обмеження доступу до інформації.

«Можна сказати, що молодь перебуває в інформаційному вакуумі, тому що навіть через VPN неможливо зайти на український веб-сайт, я вже мовчу про якийсь державний сайт, наприклад МОН. Лише через якесь «сарафанне радіо» можна отримати інформацію. Ми знаємо, що той же Telegram почали блокувати, тому дуже важко», — говорить юристка ЦГП «Альменда».

Визнання результатів освіти, здобутої на ТОТ

Як зазначає Валерія Куберська, в законі про освіту ще у 2023 році додали норму про визнання результатів навчання, отриманих на тимчасово окупованих територіях. Разом із цим, говорить юристка, хоча відповідні нормативно-правові акти вже прийняті, вони ще не почали належним чином працювати.

«Ми не визнаємо жодних документів, виданих на окупованій території, зокрема освітніх. Проте ми можемо визнавати результати навчання. Наприклад, на рівні середньої освіти з’явився у цьому році відповідний порядок: він передбачає складання кількох іспитів з українознавчого компоненту, і таким чином людина може отримати документ про середню освіту українського зразка. Раніше була екстернатна форма навчання, і потрібно було складати більше 20 іспитів. Зараз це все спростилося, але дуже складно запускається цей механізм, адже це щось нове», — говорить юристка.

Вона пояснює, що поки міністерстово не проводило відповідного навчання для шкіл, не видало методичних рекомендацій, а тому немає розуміння, як має працювати ця процедура. Разом із цим, Валерія Куберська зазначає, що така можливість важлива для дорослих людей, які хочуть працювати, забезпечувати сім’ї, і які вже не мають часу на навчання.

Також минулого року затвердили механізм розгляду результатів вищої освіти, здобутої в окупації. Ця процедура ще більш складна і тривала, вона потребує ухвалення додаткових документів, щоб почати безпосередньо функціонувати.

Крім цього, існує нульовий курс, що забезпечує підготовку до подальшого навчання. Його проходження ще не означає, що людина зарахована до того чи іншого закладу вищої освіти. Нульовий курс призначений для людей з тимчасово окупованих територій, для тих, хто тривалий час мешкав за кордоном, військовослужбовців та інших категорій. Навчання триває від трьох до шести місяців та починається взимку. Можна також отримати грант, що покриває вартість цього курсу.

«На безкоштовний нульовий курс можуть претендувати особи, які не перебувають на ТОТ, тому що безкоштовно він можливий тільки офлайн. Але ж не всі можуть виїхати з ТОТ через безпекові ризики. Далі потрібно подавати довідку про здобуття середньої освіти або про те, що ти його завершуєш у цьому році. Повертаємося до того, що дуже багато молоді або не навчалася в українських школах, або не навчаються, не мали можливості. Також потрібно подавати реквізити паспорта, якого у більшості з такої категорії осіб немає. Тому тут є дуже багато нюансів», — пояснює юристка.

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі