Як українським сім’ям виїхати з окупації чи РФ: пояснює співробітник Save Ukraine

Як Save Ukraine допомагає сім’ям виїхати на підконтрольну Україні територію

Save Ukraine рятує українські сім’ї з дітьми з окупованих територій та Росії. Їх повертають в Україну, після чого людям допомагають у процесі реабілітації та реінтеграції. Як розповідає Дмитро Лісовський, з 2022 року Save Ukraine вивезла із зони бойових дій близько 130-150 тисяч людей. З окупованих територій та Росії за цей час організація врятувала понад 1350 дітей з їхніми сім’ями.

Для того, щоб звернутися по допомогу, потрібно сконтактувати з волонтерами організації. Це можна зробити через сайт, соціальні мережі або гарячу лінію. Зробити це може безпосередньо людина, яка хоче вибратися з окупації, або ж її близькі в Україні можуть передати дані дані такої особи, зазначає Дмитро Лісовський. Далі волонтери враховують специфіку кожної сім’ї, наявних у неї документів, продумують плани, маршрути, безпекові рішення та підготовку, залежно від ситуації цих людей.

«У Save Ukraine ми повністю оплачуємо дорогу, всі нюанси підготовки документів, маршрутів, місць перепочинку. І далі теж безкоштовне проживання, реабілітація та ін. Тому люди можуть не боятися, якщо фінансові питання для них основні», — говорить співробітник організації.

За його словами, маршрут виїзду, ймовірно, займатиме більше одного дня, тому людям радять не брати з собою надто багато речей. Також дорогою волонтери продовжують контактувати й надавати психологічну підтримку й інструкції.

Дмитро Лісовський у студії Громадського радіо

Чи убезпечена діяльність організації від маніпуляцій російських спецслужб

Перед безпосередньою роботою над виїздом волонтери мають поспілкуватися з людиною, перевірити наявні у неї документи, з’ясовують контексти, у яких вона перебуває.

«Тому ми дуже тішимося, що ФСБ ще не настільки добре вміють говорити українською мовою, щоб їх би не вдалося відрізнити. Плюс, людина має надати свої справжні документи, і тут не вдасться якось зманіпулювати. Все одно відбувається зідзвін, переписка, і наші співробітники достатньо кваліфіковані, щоб зрозуміти, чи це реально людина, яка потребує виїзду, чи це просто фейкова спроба з’ясувати якусь інформацію», — пояснює Дмитро Лісовський.

Також, за його словами, людина отримує конкретно ту інформацію, яка потрібна їй для виїзду, а не відомості про механізми роботи організації, тому потенційні загрози мінімізовані.

Чи необхідні українські документи, щоб виїхати з окупації

Документаліст Save Ukraine зазначає, що у людей в окупації може бути дуже різна ситуація з українськими документами. Хтось їх втратив, у когось їх вилучили, також у сім’ї могли народитися діти уже в період окупації, тож вони не могли отримати українські свідоцтва. Тому волонтери організації допомагають вирішити ці проблеми та знайти кращі варіанти, скажімо, звернутися до консульства у Білорусі чи виїхати з «білим паспортом».

«Звісно, з 2026 року в Росії вийшло законодавство, що і для дітей є обов’язковим закордонний паспорт, якщо вони планують кудись виїздитити. Це дещо відтерміновує виїзд на час оформлення, але не є проблемою. Якщо потрібно врятуватися, то шукаємо найшвидший шлях і ним користуємося», — говорить документаліст.

Як підготуватися до проходження перевірок

Як зазначає Дмитро Лісовський, під час проходження блокпостів чи КПП на окупованих територіях чи у Росії потрібно бути обережними у комунікації та не використовувати проукраїнські тези чи певні слова, що можуть негативно трактувати правоохоронці. Також варто перевірити переписки, документи й фотографії у телефоні, навіть якщо вони датуються часом до 2022 чи 2014 років. Там не має бути ознак патріотизму щодо України й негативного ставлення до РФ.

Співробітник Save Ukraine зауважує, що російські правоохоронці не завжди проводять ретельні перевірки. Це залежить від місця, маршруту, ситуації й навіть часу.

Російський блокпост на окупованих територіях

Як краще поводитися під час перевірок, варто обговорити безпосередньо з волонтером, який координує людину напередодні й під час виїзду. Так, наприклад, новий, відносно «чистий» телефон теж може виявитися не найкращою ідеєю, говорить Дмитро Лісовський. Це може викликати підозри правоохоронців, і вони вимагатимуть доступ до пошти й месенджерів людини.

«Зазвичай люди готуються до поїздки. Вони можуть заздалегідь почистити телефон, за декілька місяців завантажити фотографії, переписки, додатки, створити собі нові соцмережі й зайти у них. Все зробити, щоб не було можливості причепитися до чогось. Але чим більше ти чистиш, тим більш прискіпливо на тебе можуть звернути увагу, тому краще, щоб щось було. Якщо підписатися на різні російські канали, це може бути трохи безпечніше, щоб формувати образ людини, яка це все читає й нічим не вирізняється», — говорить співробітник Save Ukraine.

Він радить намагатися поводитися спокійно та впевнено, оскільки російські службовці, які працюють у цій сфері, розуміють мову тіла, голос, тон людини. Також вони ознайомлені з можливими легендами людей, які намагаються виїхати, простежують, у які регіони веде їхній маршрут. Через це службовці можуть чинити тиск, зокрема багаторазово ставити одне й те ж запитання, очікуючи, коли людина помилиться.

«Але є чітка підготовка, щодо цього можна не хвилюватися, вам усе підкажуть. Є навіть ситуації, коли можна прямо казати: «Так, я їду в Україну». Це іноді може давати більше спокою. Але я прошу врахувати, що кажу лише про Save Ukraine і не відповідаю за інші організації чи способи виїзду, щоб ви собі не нашкодили», — зауважує Дмитро Лісовський.

Складні сценарії виїзду

Співробітник організації розповідає, що часто люди звертаються по допомогу в уже критичних ситуаціях. Скажімо, коли людям видають повістки, коли вони перебувають на контролі ФСБ, коли на них відкривають справи й починає роботу прокуратура, коли дітей примушують ходити в російські школи. У таких ситуаціях українців можуть штрафувати, позбавляти батьківських прав, відбирати у них дітей. Через це важливо розглядати випадок кожної сім’ї індивідуально й враховувати їхній бекграунд під час планування виїзду.

Save Ukraine вивозить людей з різних окупованих регіонів та з території Росії. Іноді це складні сценарії. Наприклад, росіяни вимагали, щоб одна родина виїхала із Кринок, та погрожували закидати її будинок гранатами. Тоді люди звернулися до Save Ukraine і, зрештою, були вимушені долати частину маршруту пішки, тому що це місце уже було недоступним для транспорту.

Організація рятує людей з наближених до лінії фронту регіонів. Подекуди росіяни активно використовують там дрони й навіть дистанційно мінують дороги виїзду. Як розповідає Дмитро Лісовський, з таких осередків люди вибираються в Росію, де відбувається фільтрація, після якої хтось проходить далі, а когось депортують на автобусах. Людей тримають у таборах для біженців, паспортизують, дітей відправяють до російських шкіл, де їх б’ють інші школярі через українське походження.

«Але і з Росії є можливість виїхати. Можна звертатися, якщо люди опинилися там. Звісно, потрібно розуміти, яка історія трапилася перед цим, бо ми допомагаємо саме українцям», — зазначає документаліст.

Яку допомогу організація надає після виїзду

За словами Дмитра Лісовського, людям на окупованих територіях росіяни розповідають, що в тут про них усі забули. Тому українці часто дивуються, коли отримують допомогу під час та після виїзду. Save Ukraine організовує підготовку, логістику, а також пропонує допомогу в центрах організації, розташованих на Київщині та в інших областях. Протягом трьох місяців люди можуть безкоштовно там перебувати, проходити реабілітацію, отримувати допомогу з поновлення документів. У окремих випадках можна залишатися в центрах і протягом більш тривалого часу.

«У наших центрах за кожною людиною закріплений окремий соціальний працівник — кейс-менеджер, який допомагає організувати всі нюанси щодо побуту, фінансів, документів, медичних чекапів, щоб люди могли зрозуміти, наскільки змінилося їхнє здоров’я за цей час. Окрім кейс-менеджера, є закріплений психолог для стабілізації у перші дні й тижні, тому що дуже важко впоратися зі зміною контексту, і перейти на українську мову просто страшно. У нас були діти десяти років, і я спілкуюся з дитиною й бачу, що він мені говорить те, що потрібно казати росіянам», — пояснює документаліст.

За його словами, мешканцям центрів пропонують різні методи фізіо- й арттерапії, екскурсії, до них приїжджають гості й партнери організації. Людям пропонують допомогу щодо медицини, одягу та інших потреб. Також їм допомагають спланувати подальші кроки: де жити й працювати, чим займатися, як будувати життя.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі


 

Теги: