Фейки про удар по «Епіцентру»: Росія щоразу використовує універсальні тези — фактчекерка

У харківському гіпермаркеті «Епіцентр» завершили пошукові роботи. За останніми даними, там загинули 19 людей, серед них 17-річний хлопець і 12-річна дівчинка. Ще 54 людини постраждали. Атака відбулася вдень 25 травня. Понад 16 годин тривала ліквідація пожежі, вогонь поширився на понад 13 тисяч м². Станом на ранок наступного дня вогонь був повністю ліквідований.

Як про це писала російська пропаганда?

За словами Юлії Дукач, кандидатки соціологічних наук, керівниці відділу дослідження дезінформації в Texty.org.ua, можна сказати, що у Росії вже є усталена традиція реакції на свої терористичні атаки. Це почалося ще з «Ретровілля». Тобто це атаки з березня 2022 року.

«За 2 роки вони вже здобули досвід моментальної реакції на свій тероризм. Є універсальні тези, які ми бачимо кожного разу. Перша з них — «били туди, бо там були ЗСУ». Друга — «Росія туди не била, це все натівські ППО і РЕБ». Ці абсолютно універсальні їхні реакції ми бачимо дуже масовано в ситуації з «Епіцентром» у Харкові.

Ми знаємо про удари по «Епіцентру». Тому теза про «ППО» є абсурдною. Але вона все одно шириться Telegram-каналами. Але коли в мережі з’являється більше відео, тезу з ППО відкидають. Вочевидь вона абсурдна та не спрацює. Натомість вони тиснули на тезу про так звані «повторні детонації». Нібито на відео видно, як щось повторно вибухає. А ми розуміємо що це. Це лаки, фарби у «Епіцентрі». Російська пропаганда ж говорила, що «там був склад боєприпасів». А пожежники — «в бронежилетах, бо бояться повторних детонацій».

У російських соціальних мережах ширилися пости про те, що «в России скорбят по погибшим харковчанам. Єто наши русские люди».

«Дійсно іноді повідомлення від російських пропагандистів видаються українськими. Бо там були тези про «скорбь», співчуття. Але якщо подивитися іншу частину повідомлення, то там про натівську зброю, терористичний акт і «харків’яни біжіть з Харкова, бо Хунта вас…».

Це є основною метою Росії. Залякати населення, показати, що у місті небезпечно, аби посіяти паніку.

«Ще цікаво, що вони перекручують аргументи, які мали б грати проти них. Наприклад, про те, що удар по «Епіцентру» вони завдали у суботу вдень, але загиблих не так багато. Вони кажуть, що там мало б бути сотні загиблих, але ні. «Це означає, що там були ЗСУ». Так вони кажуть».

Читайте також: «ТЦК грабують магазини»: фейки росіян про ситуацію на Харківщині

Щотижня Texty.org.ua аналізують десятки тисяч російських новин, моніторять про що писали найбільше. За словами Юлія Дукач, в історії з «Епіцентром» вони помітили дуже важливий аспект.

«У Telegram-каналах активно працюють російські боти. У тих каналах, де відкриті коментарі, штампуються однакові тези. Таке саме ми бачимо і в українських каналах, де відкрита можливість коментувати. Там російські боти теж дуже активно займаються своїми вкидами. А потім роблять скриншоти і кажуть щось типу «от дивіться, харків’яни обурюються фашистські хунті». Тому рекомендую не ходити в коментарі у Telegram-каналах. Там дуже активні боти».

«По факту» — спільний проєкт Громадського радіо з Texty.org.ua та StopFake, виданнями, які знають, хто і як намагається нас обманути.

Додатково про фейки

Як пояснила журналістка, медіатренерка та співзасновниця «StopFake» Ольга Юркова, віру у фейки пояснюють особливостями людської психології. Фейкові новини приваблюють людей своєю новизною. Фейки вирізняються у стрічці новин: провокують набагато більше емоцій. Відомо, що у людини спочатку включаються емоції, а вже потім — інтелект. Оскільки люди нині стали обережніше ставитися до інформації, фейки еволюціонують.

Як уберегтися від фейків читачам Громадського радіо радила Олена Чуранова. За її словами, для цього потрібно перевіряти усю інформацію. А найлегший спосіб не повестися на фейки, зазначила фактчекерка, — це влаштувати інформаційний чекап: перевірити ті джерела, які ви читаєте. І якщо вони поширюють щось сумнівне — просто прибирати їх зі свого простору. Споживайте перевірену інформацію з перевірених, авторитетних медіа.

Нагадаємо, що попри те, що джерелом отримання новин та інформації українці називають Telegram, 20-30% опитаних не пам’ятають назви жодного Telegram-каналу, на який підписані. Про це повідомив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в ефірі Громадського радіо.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі