«Громадське радіо»
В студії працюють Ірина Славінська та Едуард Лозовий.
Ірина Славінська: Що свіже і французьке можна подивитися в кіно?
Анастасія Сідельник: Ми представляємо фільм Жака Одіяра «Діпан». Він вийде 11 лютого. Це фільм на який всі давно чекали. Він здобув головний приз на Каннському кінофестивалі.
Зараз в кіно йде ще один французький фільм, який за тематикою не так далеко стоїть від «Діпана». Це фільм «Меріленд». Він розповідає про людей, які пройшли через війну, і намагаються знайти своє місце в цьому світі.
Ірина Славінська: «Діпан» може бути зрозумілим українському глядачу. Там і підняття воєнного досвіду, і переселенського. Про що цей фільм?
Анастасія Сідельник: Це фільм про людей, які тікають після громадянської війни зі Шрі-Ланки. Це чоловік, жінка і дівчина, які ніяк не пов’язані між собою, але вдають сім’ю для того, щоб отримати політичний притулок у Франції. Вони поселяються в Парижі, у не найбагатшому районі, де багато соціальних проблем, і намагаються знайти своє місце у Франції.
Ірина Славінська: Happy end є?
Анастасія Сідельник: Цілком, це мелодрама.
Ірина Славінська: Цікаво, що саме з цією тематикою фільм переміг на Каннському фестивалі. Адже він дуже заангажований в політичному плані. За нагородами які вони роздають, можна зрозуміти курс ЄС.
По що говорить відзнака саме цього фільму?
Анастасія Сідельник: Це ставлення європейської спільноти до людей, які представляють іншу культурну спільноту. Ми про це багато говоримо на семінарах, в школах, але коли стикаємося з цим у реальному житті, не сприймаємо їх так, як нас вчили.
Ми часто намагаємося від них відмежуватися, і рідко бачимо за цим людей. Жак Одіяр наголошує, що він хоче дати плоть цьому безтілесному образу біженця.
Едуард Лозовий: Чи це не пізно показувати європейцям, що біженці теж люди?
Анастасія Сідельник: Ні. Сам фільм вийшов ще на початку 2015 року, до початку масивної навали біженців в Європу.
Едуард Лозовий: Цей фільм відповідає ідеології «Arthouse Traffic»? Ви поділяєте бачення біженців у цьому фільмі?
Анастасія Сідельник: Ми намагаємося показувати всі фільми.
Едуард Лозовий: Якщо хтось з контроверсійних режисерів зніме шовіністичний фільм, ви привезете його до України?
Анастасія Сідельник: Це залежатиме від багатьох факторів. Перед тим як фільм приїжджає до України, він проходить фестивалі, критику. Якщо попри шовіністичний характер, він буде новим словом у кінематографі, то ми привеземо його. Сьогодні скандал — це не перешкода для того, щоб показувати кіно.
Ірина Славінська: Наскільки увага до соціальної тематики притаманна сучасному кіно?
Анастасія Сідельник: Сьогодні прочитала статтю відомого критика, який пише, що кіно сьогодні перестало бути естетичним висловом. Кіно бере участь у політиці.
Едуард Лозовий: У мене враження, що це не кіно заходить в політику, а політика заходить в кіно.