фото Defense Express
Торік на Донбасі обстежили 2700 га території, виявили та знищили майже 60 тисяч вибухонебезпечних предметів.
Валентина Коновалова: Ми навчаємо дітей у школах протимінної безпеки. Багато працювали у цьому напрямкові з нами неурядові фонди, організації. Останні такі уроки ми спільно провели у вересні зі старшокласниками. Дітям потрібно весь час повторювати правила поведінки з небезпечними знахідками. Також проводимо тренінги з безпеки з учителями. Ми орієнтуємо дітей на те, щоб вони менше відвідували ліси, береги річок. Змагання та збори проводимо лише на обстежених територіях.
Андрій Галісевич: Якщо ви знайшли підозрілий, імовірно вибухонебезпечний предмет, потрібно повідомити на наш єдиний номер 101, 112. У Донецькій області є мобільний застосунок «101». За його допомогою можна повідомити ДСНС про виявлений вибухонебезпечний предмет.
Нині на підконтрольні території Донеччини понад 18 тисяч квадратних метрів площі потребує розмінування. Однак трапляється, що на очищених територіях повторно відбуваються бої. Після цього там знову з’являються вибухонебезпечні предмети. Доводиться повторно розміновувати ці ділянки.
Микола Дячук: Усі вибухонебезпечні предмети ми відносимо до таких, що мають найвищий рівень ризику. Ми шукаємо їх. Знешкодженням не займаємося.
Територія зони конфлікту велика, тому перед початком пошуку вибухонебезпечних предметів, ми збираємо інформацію про забруднену місцевість, зокрема, від жителів. Конфлікт гібридний, на початках — без чітких ліній розмежування, кожна територія чимось відрізняється, тож важко напрацювати досвід. Протипіхотні та протитанкові міни більше встановлюються вздовж лінії розмежування, або неподалік. Основні зони забруднення, у яких ми працюємо, — це колишні зони бойових дій.
В’ячеслав Раєвський: Учні шкіл знаються на тому, яку саме не безпеку несе той чи інший боєприпас. Однак подекуди дорослі цивільні намагаються виплавити зі знайдених боєприпасів великої потужності вибухівку та здати рештки у брухт. Бувають й сумні наслідки.
Лінія зіткнення стабілізувалася з лютого 2015 року. Відтоді наявні мінні загородження використовують лише у військових завданнях. Якщо поруч є населенні пункти, то заміновані території маркують українські військові. Тож цивільні знають, куди можна, а куди не треба заходити.
Олеся Фесенко: Наша організація займається гуманітарним розмінуванням. Наші фахівці не є військовими. Ми не знищуємо вибухові предмети. Це особливості гуманітарного розмінування. Наші групи обстеження співпрацюють з місцевими адміністраціями, фахівцями ДСНС. Досить актуальною для України є проблема «розтяжок». Вони відносно нові та активні. Окрім них знаходимо багато протитранспортних мін.
Ми маємо проєкт нарощування національного потенціалу. Він передбачає навчання представників Донеччини гуманітарному розмінуванню. Переважна кількість працівників нашої організації — місцеве населення. Працюватимемо в Україні стільки, скільки зможемо. Наша місія — допомогти найбільшій кількості людей та захистити їх від небезпеки. Крайніх термінів нашої роботи нема.
Олександр Власенко: Є неофіційні дані про те, що один рік збройного конфлікту дорівнює 3-5 рокам розмінування території після його завершення. За нашими даними, ймовірність того, що з часом втрачається боєздатність вибухових пристроїв, які лежать у землі, — мінімальна. Навіть боєприпаси часів Другої світової війни досі є небезпечними.
Зимою багато нових мін чи уламків нерозірваних снарядів вкриті снігом і люди не просто не бачать їх. Тому не можуть відповідно реагувати на них, не убезпечені від цих боєприпасів.
Міністерство оборони України за сприяння Женевського міжнародного центру гуманітарного розмінування та Координатора проєктів ОБСЄ в Україні розробило Інтерактивну мапу територій, забруднених мінами та вибухонебезпечними предметами. Мапа є на офіційному вебсайті відомства у відкритому доступі в розділі «Протимінна діяльність». Інформацію тут періодично оновлюють.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS