На жалісний погреб Сагайдачного: вірш десятий зі збірки читає соліст гурту «Хорея Козацька»
У 1622 році в Києві вийшла збірка віршів, упорядкована ректором тоді Київської братської школи (нині Києво-Могилянської академії) Касіяна Саковича, на вшанування гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Громадське радіо та очільник гурту «Хорея Козацька», лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка та нині — солдат ЗСУ Тарас Компаніченко озвучили ці вірші.
Це десятий вірш зі збірки Віршів на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного. Передмову до збірки слухайте ТУТ.
Десятий
Двох архієпископов єще вам приточим,
Яко ся готовили на смерть, і реч скончим.
Василії, которого зовем Великий,
Тот, кгди одправляв служби в зацнії празники,
В світлих ризах і в барзо коштовной короні,
При великом духовних і світських соборі,
І кгди му з уважностю всі услугували,
Як архієрейові, честь му виряжали,
На що смотрячи, Валене праве ся здумівав,
Кгди Василій в крещення празник літуркгісав,
Видячи, же овечки пастиря чтили,
При нем душі би свої били положили.
Тому теди святому отцю єдин мовляв
З духовних, жеби в такой честі смерть пам’ятав
І жеби казав собі гробу докончити,
В котором би по смерті своїй могл почити.
Смотри, як то муж святий сам собі не уфав,
Боячи ся і в церкві, аби в пиху не впав,
На которую собі лікарство давати
Казав, сконченнє гробу і смерть вспоминати.
Николай Отрешкевич
Джерело: litopys.org.ua
Адаптований переклад:
Десятий
Двох архієпископів ще треба згадати,
Як вмерти готувались, і мову кінчати.
Василій, той, котрого назвали Великим,
Як правив різні служби на чесні празники
У ризах світлих, також короні коштовній,
То у соборі люди і світські, й духовні
Йому тоді шанібно усі слугували
І, як архієрею, значну честь давали.
Це Валене усе бачив і вельми подивляв,
Коли Василь в Хрещення святе літургісав;
Як пастиря овечки шанують, дивився —
За нього із душею усяк розлучився б.
Відтак один з духовних отцю проказав,
Щоб той про смерть при честі такій пам’ятав
І щоб велів для себе труну докінчити,
В якій би після смерті бажав би почити.
Дивився, як святий муж собі не довіряв,
Боявся, щоб і в церкві у пиху не впав —
Він повелів лік добрий собі подавати:
Казав труну кінчати, щоб смерть пригадати.
Микола Отрешкевич
Переклад Валерія Шевчука, джерело: litopys.org.ua
Тексти читає соліст групи «Хорея Козацька», лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Тарас Компаніченко
- Автори ідеї: Василь Шандро та Кирило Лукеренко
- Звукорежисер: Андрій Іздрик
- Музичне оформлення: Тарас Компаніченко та гурт «Хорея Козацька»
- Продюсерка: Ана Море
- Автор ілюстрації: Богдан Гдаль
- Дизайн репринтного видання: Лесик Панасюк
«Сагайдачний: 4 століття військової слави» — проєкт Громадського радіо з озвучення текстів XVII століття за підтримки Українського культурного фонду
Повністю десятий з Віршів на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту